Ігор Леонідович Охлупін (17 вересня 1938 — 9 червня 2018) — радянський і російський актор театру і кіно. Народний артист РРФСР (1988).
Біографія Ігор Охлупін народився в родині актора Леоніда Охлупіна, почесного громадянина Свердловська. У 1960 році закінчив Вище театральне училище ім. Бориса Щукіна (учень Віри Львової). В тому ж році він був прийнятий до трупи Театру ім. Володимира Маяковського, який у той час очолював Микола ОхлопковИгорь Охлупин // Официальный сайт Московского академического театра им. Вл. Маяковского. Дебют, щоправда, відбувся на телебаченні — в телеспектаклі «Бурштинове намисто» за п'єсою Миколи Погодіна, де актор-початківець став партнером Юлії Борисової. В театрі Охлупін впродовж ряду років грав невеликі ролі, нерідко без слів, в основному вступи у старі спектаклі. Тим не менше, навіть в невеликих ролях молодого актора глядачі запам'ятовували і відзначали критики. Першу велику роль Ігор Охлупін отримав у 1966 році — у виставі «Цар Едіп» з трагедії Софокла. Його Едіп став головним достоїнством вистави, що не мала успіхуОхлупин, Игорь Леонидович // Энциклопедия «Кругосвет».
У 1967 році художнім керівником Театру імені Маяковського був призначений Андрій Гончаров, і дуже скоро Охлупін став одним з провідних акторів театру. Серед кращих ролей молодого Охлупіна — Морозко у виставі Марка Захарова «Розгром» (1969), став однією з найбільш популярних московських вистав того часу.
Актор бездоганно органічний, Ігор Охлупін, як зазначала критик Ніна Велєхова, «любить тих, кого грає» і вміє завоювати увагу глядачівВелехова Н. А. Игорь Охлупин // Академический театр имени Вл. Маяковского / Б. Покровский. — М.: Центрполиграф, 2000. — С. 262—270. — ISBN 5-227-01035-8.. Серед кращих його ролей — Сергій Серьогін в «Іркутській історії» Олексія Арбузова, Ераст Громилов у «Талантах і шанувальниках» Олександра Островського, Тригорін в чеховській «Чайці». З більш пізніх — Фрол Федулич Прибитков у «Жертві століття» і Він у «Старомодній комедії» А. Арбузова.
9 червня 2018 році Ігор Охлупін помер у лікарні після нетривалої хворобиУмер звезда «Сибириады» Игорь Охлупин.
Родина Ігор Охлупін був одружений з актрисою Наталією Вількіною. Їх донька — Олена Охлупіна, актриса Малого театру.
Визнання та нагороди
Заслужений артист РРФСР (1971) Народний артист РРФСР (1988) Орден Дружби (3 лютого 1998) — за великі заслуги в розвитку театрального мистецтваУказ Президента Российской Федерации от 3 февраля 1998 года № 122
Творчість
Театральні роботи Театр імені Володимира Маяковського
1961 — «Гамлет» В. Шекспіра — Тінь батька Гамлета, Другий могильник (вводи) 1961 — «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта — Солдат 1964 — «Кавказьке крейдяне коло» Б. Брехта. Постановка В. Дудіна — Симон 1966 — «Цар Едіп» Софокла — Едіп 1966 — «Смерть Тарєлкіна» А. В. Сухово-Кобиліна; режисер Петро Фоменко — Ох 1966 — «Іркутська історія» А. Арбузова; режисер Микола Охлопков — Сергій 1968 — «Таланти і шанувальники» А. М. Островського — Ераст Громилов 1969 — «Розгром» по А. Фадєєва; режисер Марк Захаров — Морозко 1970 — «Трамвай Бажання» Т. Вільямса, режисер А. Гончаров — Мітч 1970 — «Марія» А. Салинського — Миронов 1971 — «Зимова балада» А. Вейцлера, А. Мішаріна — Северів 1971 — «Дядечків сон» по Ф. М. Достоєвському — Вася 1972 — «Дума про Британку» Ю. Яновського — Петро Несвятипасха «Банкрут, або Свої люди — розрахуємося!» А. Остростровского — Большов «Бесіди з Сократом» Е. Радзинського — Продик «Довгоочікуваний» А. Салинського — Чередняк «Чайка» А. П. Чехова — Тригорин «Аморальна історія» Е. Брагінського, Е. Рязанова — Філімонов «Агент 00» Г. Боровика — Спеціальний помічник «Захід» І. Бабеля — Іван Пятірубель «Уроки музики» Л. Петрушевської — Федір Іванович 1994 — «Жертва століття» за п'єсою О. М. Островського «Остання жертва» — Фрол Федулича Прибитков «Театральний романс» по «Кукушкіним сльозам» А. Н. Толстого — Хомутов 2002 — «Одруження» М. В. Гоголя; режисер Сергій Арцибашев — Яєчня 2004 — «Старомодна комедія» А. Арбузова; режисер В. Портнов — Він 2005 — «Мертві душі» по Н. В. Гоголю; режисер С. Арцибашев — Прокурор 2010 — «Три сестри» А. П. Чехова; режисер С. Арцибашев — Чебутикін 2012 — «Пан Пунтила і його слуга Матті» Б. Брехта. Постановка М. Карбаускіса — Пастор
Театральне товариство Олега Меньшикова
1998 — «Горе від розуму» Олександра Грибоєдова. Режисер Олег Меньшиков — Фамусов
Роботи на телебаченні 1969 — «Здрастуйте, наші тата!» (телевізійний спектакль) — учитель
1971—1972 — «День за днем» Михайла Анчарова (телевізійний спектакль) — Микола Андрійович Пахомов Січень, 29-е. Субота (10-я серія) Лютий, 21-е. Понеділок (11-я серія) Квітень, 14-е. Четвер (13-я серія) Вересень, 24-е. Неділя (15 серія) Жовтень, 29-е. Субота (16 серія) Грудень, 28-е. Четвер (17 серія)
Фільмографія — Альошкіна любов — Зінкин залицяльник — Бурштинове намисто (фільм-спектакль) — Володя — Хмари над Борськом — Герман, комсорг — У важкий час — Михайло — Здрастуйте, наші тато! (фільм-спектакль) — Геннадій Сергійович, класний керівник — Так і буде (фільм-спектакль) — полковник Савельєв — Християни (фільм-спектакль) — священик — День за днем (т/с) — Пахомов — Найжаркіший місяць — Петро Хромов — Обеліск — Тимофій Титович Ткачук — Сибіріада — Філіп Соломін — Постріл у спину — Павло Володимирович Вітрів — Лють (фільм-спектакль) — Клич — Ніч коротка — Меркурій — У місті хороша погода (фільм-спектакль) — Федір Степанович Шликов — Доручити генералу Нестерову... — Дуже важлива персона — Дем'янов — Мій обранець — Валерій Єфремович Лапшин — Уроки музики (фільм-спектакль) — Федір Іванович — Горе з розуму (фільм-спектакль) — Павло Опанасович Фамусов — Карамазови. Симфонія пристрастей (фільм-спектакль) — старець Зосима — Мертві душі (фільм-спектакль) — ''Прокурор і Муразов
Примітки
Посилання