Марія Саксен-Альтенбурзька (), повне ім'я Александріна Марія Вільгельміна Катаріна Шарлотта Терезія Генрієтта Луїза Пауліна Єлизавета Фредеріка Георгіна Саксен-Альтенбурзька (), 14 квітня 1818 — 9 січня 1907) — принцеса Саксен-Альтенбургу з Ернестинської лінії Веттінів, донька герцога Саксен-Альтенбургу Йозефа та вюртемберзької принцеси Амелії, дружина останнього короля Ганноверу Георга V. Після анексії Ганновера Пруссією мешкала в Австро-Угорщині.

Біографія

Дитинство та юність Марія народилась 14 квітня 1818 року у Гільдбурггаузені, столиці Саксен-Гільдбурггаузена. Вона стала первістком в родині спадкоємного принца Саксен-Гільдбурггаузену Йозефа та вюртемберзької принцеси Амелії, з'явившись на світ менш, ніж за рік після їхнього весілля. Саксен-Гільдбурггаузеном в цей час правив її дід Фрідріх. Бабуся Шарлотта пішла з життя за місяць після її народження.

У 1826 році дід став одним зі спадкоємців Саксен-Гота-Альтенбурзького герцогства. За домовленістю з іншими, відбувся певний обмін землями та населенням й реформація герцогств. Фрідріх, зрештою, посів престол новоствореного Саксен-Альтенбурзького герцогства, й уся родина переїхала до Альтенбургу. Оселилися в Альтенбурзькому замку. 1830 року батько став співправителем, а у 1834 році — правлячим герцогом країни. До цього часу родина поповнилася п'ятьма молодшими доньками, з яких вижили троє: Тереза, Єлизавета та Александра. Наставником дівчат був лютеранський пастор Карл Людвіг Ніцше.

Королева Ганноверу 14 липня 1839 року у літній резиденції короля Ганноверу Ернста Августа I Марія вперше зустрілася з ганноверським кронпринцом Георгом, єдиним сином правлячого монарха. Юнак був повністю сліпим з підліткового віку, проте вів активне життя. 18 лютого 1843 у Ганновері відбулося їхнє весілля. Вінчання пройшло у замковій церкві. Марії на той час виповнилося 24 роки, Георгу було на рік менше. На честь укладення шлюбу на площі Ватерлоо в Ганновері були висаджені три дуби (). Оселилися пара у будинку XVII століття, який мав назву Фюрстенхоф. За два роки у них народився первісток. Невдовзі після його народження, у 1846 році родина переїхала до Палацу Ернста Августа на вулиці Адольфа 2-3. Всього у подружжя було троє дітей.

Сімейство кронпринца вело скромне та усамітнене життя й було популярним серед населення. В той же час, Марія, яка була послідовницею пієтизму, мала суперечки з тестем на ґрунті віросповідання. Ернст Август також негативно сприймав те, що кронпринцеса сама вигодовує дітей, попри те, що вищий світ зазвичай користується послугами годувальниць. З цього приводу він навіть відмовився їсти з нею за одним столом.

Після його смерті у листопаді 1851 року Георг став правлячим королем Ганноверу, а Марія — королевою-консортом. Вони переїхали до палацу Вангенхайм, який став їхньою основною резиденцією на найближчі десять років.У 1862 році магістрат викупив будівлю і зробив там нову ратушу З часом почали віддавати перевагу палацу Герренхаузен.Палац Вангенхайм Літньою резиденцією до 1857 року залишався палац Монбрійан, де вони познайомилися. 1857 року було закладене будівництво нового палацу Вельфів, яке тривало до 1866. Також у 1857 році, до дня народження Марії, чоловік подарував їй майбутній замок Марієнбург, який проєктували К. В. Хасе та Е. Оппер. Сімейство в'їхало туди 1 червня 1865 року.

У 1856 році королева разом із чоловіком заснували горно-металургійну асоціацію Георга та Марії () в Мальбергені. Як перша леді країни, також займалася благодійністю. Так, у 1859 році вона створила в Ганновері будинок для євангелічно-лютеранських дияконис із приєднаною лікарнею. Комплекс отримав назву Фундація Генрієтти, на честь бабусі Марії, й фінансувався переважно з її приватних коштів, отриманих від бабусі у спадщину.

У 1866 році Георг під час Австро-прусської війни виступив проти Пруссії. Невдовзі після битви при Лангензальці у червні 1866 року Ганновер капітулював та був у вересні анексований Пруссією. Георг із сином втекли до Відня, де оселились на віллі Гюґель.Вілла Гюґель

Марія з доньками перший час перебувала у палаці Герренхаузен. У вересні 1866 року вона відправила до Відня старшу доньку. Разом із молодшою донькою та двором королева перебралася 27 вересня до замку Марієнбург. Скарби Вельфів перебували під її наглядом. У лютому 1867 року їй вдалося переправити частину з них до Англії за допомоги довірених осіб. Замок, що перебував у її приватній власності, давав їй змогу й надалі жити в Ганновері, однак прусська влада наполягала на розпуску ганноверського двору та заміні персоналу на вихідців з Пруссії, що було неприпустимим для Марії.

Вигнання 24 липня 1867 року королева разом із донькою залишила країну. Виїхавши потягом з вокзалу Нордштеммена, у Відні вони поєдналися з рештою родини. Надалі всі разом мешкали на віллі Гюґель. Від 1868 року літньою резиденцією їм слугувала вілла Тун у Гмундені.Гмунден Георг ніколи не визнавав окупації свого королівства та відмовлявся зрікатися трону. Він помер у Парижі у червні 1878 року, де перебував у справах.

В той час Марію змальовували як стару та люб'язну пані. Як резиденцію вдови, вона обрала віллу Тун, яка вже називалася вілла Редтенбахер. Її син невдовзі одружився з данською принцесою Тірою. Разом із невісткою Марія зробила свій дім відкритим для акторів та музикантів. Дуже скоро у неї з'явилися онуки. Сім'я швидко росла, й у 1886 році син із родиною переселилися до збудованого ним Кумберлендського замку поблизу Гмундена. Старша донька Фредеріка вступила в шлюб та від'їхала до Англії. Молодша залишилася з матір'ю та доглядала її до своєї смерті у 1904 році.

Марія померла у 88-річному віці у Гмундені 9 січня 1907 року, дочекавшись правнуків. Похована в мавзолеї Кумберлендського замку.Мавзолей Кумберлендського замку

Родина

Чоловік — Георг V, король Ганноверу

Діти: Ернст Август (1845—1923) — титулярний король Ганноверу у 1878—1923 роках, був одружений з принцесою Тірою Данською, мав шестеро дітей; Фредеріка (1848—1926) — дружина барона Альфонса фон Павел-Раммінгена, мала єдину доньку, що померла немовлям; Марія (1849—1904) — одружена не була, дітей не мала. Генеалогія

Нагороди Орден Королеви Марії Луїзи (Іспанія); Королівський орден Вікторії й Альберта (Велика Британія).

Примітки

Посилання Саксен-Альтенбург Профіль на Geni.com Профіль на Genealogics.org Профіль на Thepeerage.com Генеалогія Марії Саксен-Альтенбурзької Генеалогія Георга V