Марк Фрідріхович Ермлер (; 5 травня 1932 — 14 квітня 2002) — радянський та російський диригент.
Народний артист РРФСР (30.07.1980). Провідний диригент Большого театру у Москві в 1980-1990-ті роки. Син радянського режисера Фрідріха Ермлера (1898—1967).
Біографія Марк Ермлер народився 5 травня 1932 року в Ленінграді в родині кінорежисера Фрідріха Ермлера. Навчався у Ленінградській державній консерваторії імені Миколи Римського-Корсакова в класі диригування у Бориса Хайкіна, вперше став за пульт у 1952 році з оркестром Ленінградської філармонії. Через рік, також у Ленінграді, Марк Ермлер дебютував як оперний диригент, керуючи виконанням опери Вольфанга Моцарта «Викрадення із сералю», а в 1956 році був запрошений до Большого театру, де працював протягом багатьох років.
З 1964 року Марк Ермлер диригував балетами, серед яких — нові постановки «Жар-птиці» та «Петрушки» Ігоря Стравинського, пізніше почав гастролювати з балетною трупою театру, у 1974 році виступивши в лондонському театрі «Колізеум». У 1986 році продиригував оперою «Кармен» в театрі «Ковент-Гарден», потім виступав в якості запрошеного диригента з провідними світовими оркестрами і театрами. В 1998—2001 роках був музичним керівником і головним диригентом Большого театру, художнім керівником оркестру Большого театру, де в якості музичного керівника і диригента-постановника здійснив постановки цілого ряду опер:
«Чіо-Чіо-сан» Джакомо Пуччіні (1966 рік) «Тоска» Дж. Пуччіні (прем'єра відбулася 25 травня 1971 року) «Франческа да Ріміні» Сергія Рахманінова (1973 рік) «Іоланта» Петра Чайковського (1974 рік) «Кам'яний гість» Олександра Даргомижського (1976 рік) «Іван Сусанін» Михайла Глінки (відновлення постановки 1945 року, прем'єра відбулася 20 лютого 1997 року) «Опричник» П. Чайковського (прем'єра відбулася 12 лютого 1999 року) «Русалка» О. Даргомижського (прем'єра відбулася 27 червня 2000 року) «Євгеній Онєгін» П. Чайковського (відновлення постановки 1944 року, прем'єра відбулася 18 жовтня 2000 року) «Набукко» Джузеппе Верді (прем'єра відбулася 5 січня 2001 року) та інші, а також постановку балету «Російський Гамлет» на музику Людвіга Бетховена і Густава Малера (прем'єра відбулася 25 лютого 2000 року).
Викладав у Московській державній консерваторії імені П. І. Чайковського.
Репертуар Марка Ермлера був досить широкий, проте він прославився насамперед, як видатний інтерпретатор російських опер та балетів.
Основні вистави репертуару Большого театру 1970-1980-х років — класичні російські опери («Пікова дама», «Борис Годунов», «Хованщина», «Князь Ігор», «Війна і мир» та інші) були записані на студії «Мелодія» під керуванням Ермлера. Дискографія диригента включає понад 20 опер, а також оркестрові твори Ф. Ліста, С. С. Прокоф'єва, Д. Д. Шостаковича та інших композиторів.
Помер 14 квітня 2002 року під час гастролей незабаром після репетиції із Сеульским філармонічним оркестром. Похований в Москві в колумбарії Ваганьковського кладовища.
Нагороди та премії Заслужений артист РРФСР (07.05.1967) Народний артист РРФСР (30.07.1980) Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2001) Державна премія РРФСР імені М. І. Глінки (1978) — за постановку оперного спектаклю «Кам'яний гість» А. С. Даргомижського (1977)
Аудіозаписи 1961 — Сергій Прокоф'єв, опера «Повесть о настоящем человеке» 1967 — Дж. Пуччини, опера «Мадам Баттерфляй» 1969 — А. Бородин, опера «Князь Игорь» 1974 — П. Чайковский, опера «Пиковая дама» 1976 — П. Чайковский, опера «Иоланта» 1977 — А. Даргомыжский, опера «Каменный гость» 1979 — П. Чайковский, опера «Евгений Онегин» 1979 — М. Глинка, опера «Иван Сусанин» 1982 — С. Прокофьев, опера «Война и мир» 1985 — М. Мусоргский, опера «Борис Годунов» 1986 — М. Глинка, опера «Иван Сусанин» 1986 — Г. Фрид, моноопера «Письма Ван Гога» 1986 — Н. Римский-Корсаков, опера «Моцарт и Сальери» 1986 — В. Беллини, опера «Норма» 1988 — М. Мусоргский, опера «Хованщина» 2001 — Дж. Верди, Реквием
Відеозаписи
Спектаклі Великого театру 1979 — М. Глинка, опера «Иван Сусанин» 1979 — А. Даргомыжский, опера «Каменный гость» 1981 — А. Бородин, опера «Князь Игорь» 1982 — Ж. Бизе, опера «Кармен» 1997 — М. Глинка, опера «Иван Сусанин» 1998 — М. Глинка, опера «Иван Сусанин» 1998 — Дж. Верди, опера «Аида» 1999 — П. Чайковский, балет «Щелкунчик» 2000 — балет «Русский Гамлет» на музыку Л. Бетховена и Г. Малера 2000 — А. Даргомыжский, опера «Русалка» 2000 — П. Чайковский, опера «Евгений Онегин»
Фільмографія Співпрацював з оркестром кінематографії, записав музику до фільмів:
1958 — Йшли солдати 1958 — Олеко Дундич 1961 — Брати Комарови 1967 — Таємничий чернець 1968 — Золоте теля 1968 — Служили два товариші 1969 — Вальс 1969 — Червоний намет 1969 — Золото 1969 — Головний свідок 1970 — Чайка 1970 — Ті, що зберегли вогонь 1971 — Чайковський 1971 — Телеграма 1973 — Чипполино 1973 — Міста і роки 1975 — Сто днів після дитинства 1976 — Розповідь про те, як цар Петро арапа женив 1977 — Борги наші 1978 — Версія полковника Зоріна 1978 — Отець Сергій 1979 — Вірою і правдою 1980 — Екіпаж 1982 — Казка мандрів 1996 — Єрмак
Документальні фільми 2007 — «Марк Эрмлер. Под знаком счастливой судьбы» — документальный фильм, 2007 г., 39 мин., режиссёр Н. С. Тихонов
Примітки
Посилання Марк Ермлер на сайті Великого театру