Костянтин Кирилович Петер (псевдо: «Сокіл»; 1893, с. Пилипи-Борівські, нині Томашпільський район, Вінницька область — , с. Грабовець, Богородчанський район, Івано-Франківська область) — сотник армії УНР, майор УПА, викладач школи розвідників Служби безпеки УПА в Старому Угринові, керівник розвідки ВО-4 «Говерля», референт пропаганди Станіславівського окружного проводу ОУН.

Життєпис Дитинство. Юність Костянтин Кирилович Петер народився 1893 року в селі Пилипи-Борівські Тульчинського району (нині Томашпільського) на Вінниччині. Батько Петера — Кирило походив з німецької родини. Мати Дарія Плакида була козацького роду з с. Звенигородки, Черкаської області.

Після сільської школи два роки навчався у Вінницькій духовній семінарії, але після другого курсу перейшов до учительської семінарії, де познайомився з С. Петлюрою. Після закінчення семінарії учителював в с. Дзигівка на Жмеринщині.

Перша світова війна. Перші визвольні змагання Був учасником Першої світової війни, поручник царської армії.

Після створення української армії приходить під командування С. Петлюри. Деякий час працює при штабі Головного Отамана, опісля — в діючій армії в чині сотника.

В одному з боїв під Вапняркою на Вінниччині був важко поранений. У шпиталі познайомився з галичанином поручником Січових Стрільців Миколою Луцьким. Ця дружба поєднала їх на все життя.

Як представник штабу Симона Петлюри разом з українською делегацією виїхав у Варшаву для обговорення умов розміщення військ УНР на території Польщі. Але підступно був інтернований і відправлений до концентраційного табору в Тернополі. А в рідному селі більшовики розстріляли батька — Кирила Петера.

Міжвоєнний час Після звільнення з табору оселився в селі Грабовець Богородчанського району, одружився з сестрою дружини Миколи Луцького Михайлиною Голинською. Вів серед населення культурно-просвітницьку роботу, організував в селі читальню «Просвіти», драмгурток, хор. Вчителював в сільській школі. Його активна праця в селі, зв'язки з різними діячами не подобалися польській владі. Йому погрожують висланням за Збруч. Примушують щомісяця зголошуватися в поліцію. Становище ускладнюється тим, що Петер не має польського підданства. Його звільняють з роботи і примушують виїхати в Сілезію.

Через деякий час, виконуючи завдання ОУН, Петер повернувся в Галичину, перейшов на нелегальне становище.

Друга світова війна. Другі визвольні змагання

Служба в поліції З перших днів німецької окупації полковник Глушко, на теренах Станіславівської області, організовує відділи поліції. Скориставшись з німецького походження Петера, призначає його комендантом української поліції спочатку в Богородчанах, а потім у Тисмениці.

З перших днів на посаді коменданта поліції Богородчан Петер зав'язує контакт з ОУН та передає в підпілля велику кількість трофейної зброї. В кінці 1941 року виникла загроза арешту Петера німцями. Полковник Глушко переводить його спочатку в Надвірну, а опісля в Тисменицю.

В 1942 році таки був ззарештований гестапо. У Львові відбувся суд, який його виправдав.

Перехід в УПА Був звільнений, але з умовою, що повинен служити в дивізії «Галичина». Петер дає згоду, але, звільнившись, переходить на нелегальне становище і відходить у Чорний ліс, узявши псевдо сотник «Сокіл». Очолив військову розвідку у штабі УНС.Літопис УПА. Нова серія. — Т.9. Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1944—1945. — Київ — Торонто, 2009. — с. 338.

Костянтина Петера прийняли до повстанської сотні «Шума», яка входила до складу куреня «Благого» (Химинець Олекса).

Восени 1943 року в с. Старий Угринів Калуського району керівництвом ОУН організовано вишкіл розвідників Служби Безпеки УПА, одним із викладачів вишколу був Костянтин Петер.

Згодом сотник «Сокіл» за розпорядженням Головного Штабу очолив військову розвідку всієї військової округи ВО-4 «Говерля».

У 1949 році Костянтин Петер входив до Головного військового штабу, мав військове звання майор УПА. А від літа 1950-го був керівником розвідки військової округи «Говерля» та референтом пропаганди Станіславського окружного проводу ОУН.

В 1950 році більшовики через своїх агентів почали інтенсивно розшукувати «Сокола». Все менше залишалося воїнів в його охороні. Десь біля Дзвиняча, виконуючи чергове завдання, загинули відважні брати Костюки. Загинув окружний розвідки «Шрам».

12 листопада 1952 року на Рожнятівщині відбувся остання відправа підпільників з усього краю. Нею керували референт СБ «Грім» (Микола Твердохліб) та окружний референт «Сокіл» (К. Петер).

Узимку 1952 року переховувався у Марії Кваснюк, яка зробила в своїй хаті схованку.

Оточений біля села Грабовець 27 квітня 1953 року, прийняв бій та останньою кулею обірвав своє життя.

Доля родини У родині Костянтина Петера було двоє дітей: дочка Ліда (1927 р. н.) та син Зиновій-Богдан (1930 р. н.). В кінці 1947 року дружину сотника «Сокола» — Михайлину, доньку Ліду і зятя Василя вивезли в Казахстан, а 17-літній син Зеновій зумів утекти. Добравшись до батька в Чорний ліс, прибрав собі псевдо «Тиміш» і залишився в охороні батька. Загинув у грудні 1949 року.

У важку зиму 1952-53 рр. писав сотник «Сокіл» до дружини в Караганду:

Дружину Костянтина Петера поховали в 1962 в Казахстані. В 1966 в рідне село повернулася донька Ліда з чоловіком і дітьми, але їм не дозволили там оселитися.

Вшанування пам'яті На місці загибелі сотника «Сокола» і на місці оселі встановлено й освячено хрести. (На освяченні були присутні: донька Ліда, зять, внуки і правнуки майора УПА).

29 вересня 2001 року в селі Грабовець відкрито сільський музей, закладено сад.

Влітку 2003 збудовано каплицю, упорядковано сад і під'їзну дорогу, а скульптор В. Вільшук — виготовив з граніту пам'ятний знак. 14 жовтня 2003 року на свято Покрови на місці оселі Костянтина Петера — сотника «Сокола» в «Саду пам'яті» відбулося освячення каплиці і пам'ятного знаку.

Історико-меморіальний комплекс Костянтина Петера

Див. також † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА † Командири УПА

Примітки

Джерела Яблука доспіли, яблука повстанські. Україна Молода. Номер 183 за 13.10.2011 Визвольні змагання Сотенний УПА — Костянтин Петер (До 120-річчя від дня народження і 60-х роковин загибелі) Сотенний УПА — Костянтин Петер (До 120-річчя від дня народження і 60-х роковин загибелі). Ч.2