Мурованокурилове́цький райо́н — колишній район у Вінницькій області України. Адміністративний центр — смт Муровані Курилівці. Населення становить жителів .

Географія

Мурованокуриловецький район розташований у південно-західній частині Вінницької області. Територією протікають річки Дністер, Немія, Лядова, Жван, Караєць. У географічному відношенні район відноситься до лісостепової зони України. На заході він межує з Новоушицьким районом Хмельницької області, а на південному заході — з Сокирянським районом Чернівецької області. На півночі — з Барським, на сході з Шаргородським, на півдні з Могилів-Подільським районами Вінницької області.

Територією району пролягають такі основні автомагістралі державного та обласного значення: Товсте—Дунаївці—Могилів-Подільський; Могилів—Подільський—Дунаївці—Кам'янець-Подільський; (Житомир—Могилів—Подільський). Територією району проходить лінія Південно—Західної залізниці довжиною близько 20 км, від Жмеринки до Могильова-Подільського з виходом на Молдову, Румунію, Придністров'я, Болгарію, Туреччину та інші європейські країни.

Клімат помірно-континентальний при помірних літніх і зимових температурах. Відома цілюща мінеральна вода «Регіна».

Площа: 886,47 км² 3,4 % від території області. Відстані: від смт Муровані Курилівці до м. Києва залізницею 372 км, автошляхом 380 км.

На території району виявлено такі види корисних копалин: пісок, галька, гравій, глина, пісковик, кварцит, крейда, доломіт, мергель, вапняк, флюорити, фосфорити, граніт.

Історія

У 1923 році утворюється Мурованокуриловецький район, який спочатку входив до складу Могилів-Подільського округу. З 1956 р. Муровані Курилівці віднесені до категорії селищ міського типу, що сприяло подальшому розвитку господарства, піднесенню культури.

У період німецької окупації на території району було створено концтабір, єврейське населення загнане в гетто. 3000 ос. з числа мирного населення було розстріляно, 2000 ос. вивезено на каторжні роботи в Німеччину.

Адміністративний устрій

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 24 сільські ради, які об'єднують 60 населених пунктів та підпорядковані Мурованокуриловецькій районній раді. Адміністративний центр — місто Муровані КурилівціАдміністративно-територіальний устрій Мурованокуриловецького району на сайті Верховної Ради України.

Транспорт

Територією району проходять автошляхи , , та .

Залізнична станція Котюжани та зупинний пункт Немерчі.

Населення Розподіл населення за віком та статтю (2001)

Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність Кількість осіб Відсоток українці 32302 98,51 % росіяни 350 1,07 % молдовани 34 0,10 % білоруси 29 0,09 % вірмени 19 0,06 % інші 57 0,17 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість осіб Відсоток українська 32384 98,76 % російська 345 1,05 % молдовська 24 0,07 % білоруська 16 0,05 % вірменська 10 0,03 % інші 12 0,04 %

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Мурованокуриловецького району було створено 49 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 68,24 % (проголосували 14 504 із 21 253 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 66,49 % (9 643 виборців); Юлія Тимошенко — 16,89 % (2 450 виборців), Олег Ляшко — 5,50 % (797 виборців), Анатолій Гриценко — 2,70 % (392 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,83 %.

Пам'ятки

Пам'ятки історії Мурованокуриловецького району Пам'ятки археології Мурованокуриловецького району Пам'ятки архітектури Мурованокуриловецького району Церкви Мурованокуриловецького району

Персоналії

Федір Сумневич (1885) — український державний і громадсько-політичний діяч, адвокат. Євдокія Рачкевич (1907—1975) — радянська військова льотчиця, учасник Другої світової війни. Феодосій Горенчук (1908—1986) — полковник Радянської Армії, учасник радянсько-фінської та німецько-радянської воєн, Герой Радянського Союзу (1944). Ганна Дяченко (1947) — поетеса, Відмінник освіти України. Яків Давидзон (1912—1998) — український фотомитець, заслужений журналіст України (1987), заслужений працівник культури України, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1977). Георгій Бондар (1919—1945) — учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1943). Данило Дудко (1921—2009) — вчений в галузі зварювання і матеріалознавства, заслужений діяч науки і техніки України, академік НАН України (1978). Микола Гнисюк (1944—2007) — український та радянський фотограф, заслужений діяч мистецтв РФ. Віктор Ставнюк (1956) — доктор історичних наук (з 2006), професор (з 2008), завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Антоніна Сторожук (1949) — педагог, фольклорист, етнограф, письменниця, краєзнавець, доцент, кандидат мистецтвознавства, Відмінник освіти України Євген Ясногородський (нар. 1937) — білоруський архітектор.

Примітки

Література Муровано-Куриловецький район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.454-467

Посилання

Муровані Курилівці — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)