Мінорний (малий) тризвук — тризвук, що складається з малої терції внизу і великої — угорі, між крайніми звуками якого утворюється інтервал чистої квінти. Мінорним тризвуком представлена тоніка (основна ладова функція) мінорного ладу.
Обернення Приклад тризвуку від тоніки «до»ЗверненняНазва акордуСкладПозначенняОсновний акордМінорний тризвукм. 3 + в. 3 = 5 ч.C53ПершеМінорний секстакордв. 3 + 4 ч. = в. 6C6ДругеМінорний квартсекстакордч. 4 + м. 3 = м. 6C64 Першим оберненням мінорного тризвуку є мінорний секстакорд, де нижнім звуком є терція. Другим оберненням є мінорний квартсекстакорд із квінтою як нижній звук.
До складу мінорного тризвуку і його обернень входять мала і велика терція, а також чиста кварта, що є оберненням чистої квінти.
Термінологія Термін мінорний тризвук часто вживається для позначення будь-яких вертикальних структур описаного типу, незалежно від історичної епохи і складу музики. На думку деяких музикознавців (напр. Ю. Холопова, ЛебедеваЛебедев С. Н. О модальной гармонии XIV века // История гармонических стилей. М., 1987, сс.5-32. Холопов пользуется «конкордом» в книге «Гармонический анализ» (Москва, 1996, с. 14). См. также: Гармония. Практический курс. Кн.2. М., 2003, с.11, сн.1.) це не зовсім коректно, натомість слід вживати термін конкорд терцквінти - для музики середньовіччя (співзвуччя, яке мислилося складеним з 2 інтервалів), а в багатоголосній музиці епохи Відродження, де формується уявлення про акорди, але ще немає мінорного ладу (наприклад, у месах Жоскена Депре), правильніше говорити про малий (а не про мінорний) тризвук.
Загальна інформація Мінорний тризвук є одним з мінорних акордів, до складу яких входять звуки, що віддалені від основного тону на малу терцію і чисту квінту. Також мінорними є великий і малий мінорний септакорди.
Мінорний тризвук є диатонічним акордом і будується на I, IV та V ступенях натурального мінору. Ці три тризвуки найкраще виражають ладові функції, завдяки чому називаються головними тризвуками і позначаються як і головні ступені: t, s, d. У натуральному мажорі також три мажорні тризвуки, які не перебувають на головних ступенях ладу, і тому називаються побічними. У гармонічному мажорі чи мінорі — усього два мінорних тризвуки.
Скороченим позначенням мінорного тризвуку є мін. 53, що відповідає виду акорду і інтервалам, що входять у його склад. Згідно системі буквено-цифрових позначень акордів, мінорний тризвук позначається за допомогою великої латинської літери і приставки m, що визначають лад акорду: наприклад, ля-мінорний тризвук позначається як Am.
Мінорний тризвук є консонантним, оскільки виникає в результаті поділу досконалого консонансу (квінти) згідно відношень гармонійних пропорцій (10:12:15, мала терція + велика терція). Тому в музиці, починаючи з епохи Відродження, він трактується як стійке і не вимагає розв’язання в досконаліший консонанс.В середньовічній гармонії таке співзвуччя потребувало розв’язання у більш досконалий консонанс, наприклад квінту.
Мінорний тризвук є одним з основних акордів у тональній системі Нового часу. При цьому в музичній естетиці з часів Царліно малий тризвук розцінюється як «похмурий», «сумний», «приглушений», порівняно зі «світлим», «яскравим», «веселим» великим тризвуком.
Необернений мінорний тризвук включає малу терцію, утворену між основним тоном і третім ступенем, і велику терцію, побудовану від третього ступеня.
Таблиця мінорних тризвуків АккордОсновний тонМала терціяЧиста квінтаCmCE♭GC♯mC♯EG♯D♭mD♭F♭ (E)A♭DmDFAD♯mD♯F♯A♯E♭mE♭G♭B♭EmEGBE♯mE♯G♯B♯ (C)FmFA♭CF♯mF♯AC♯G♭mG♭B (A)D♭GmGB♭DG♯mG♯BD♯A♭mA♭C♭ (B)E♭AmACEA♯mA♯C♯E♯ (F)B♭mB♭D♭FBmBDF♯
Див. також Мажорний тризвук
Примітки