Віго́р (Віагор, ) — річка в південно-східній Польщі і західній Україні (в межах Самбірського району Львівської області). Права притока Сяну (басейн Вісли).
Опис Довжина річки 70,4 км (за іншими даними — 66 км), з яких 59,1 км у Польщі, 11,3 км в Україні. Площа басейну 798,2 км². Долина коритоподібна, її пересічна ширина 500 м. Річище слабозвивисте, завширшки 4—6 м. (у верхній течії), з численними перекатами і заводями; трапляються стариці. Дно здебільшого кам'янисте — галька (шутер). Похил річки 4,9 м/км. Живлення переважно дощове. У дощові періоди заплава затоплюється, бувають досить руйнівні паводки. Замерзає у грудні, скресає наприкінці лютого — на початку березня. Розташування Вігор бере початок у горах (Східні Карпати) на території Польщі. Тече спочатку на північний захід: повз сел Риботичі, Макова та Вугники — в бік української території. Втім біля села Новосілки Дидинські, майже зробивши прямий кут, річка стрімко повертає на північ — до Нових Садів та Серакізців, наблизившись до державного кордону. Перетнувши його в районі Підмостичів, Вігор продовжує нести свої води далі на півнич, повз смт Нижанковичі. Територією України река тече переважно на північний схід, у нижній течії — на північний захід і північ. Біля ж села Цикова Вігор знову перетинає українсько-польський кордон, впападаючи в Сян на східній околиці польського міста Перемишль.
Притоки Найбільша притока — Вирва (права), інші притоки — Бібіска, Мала Вирва, Бухта (праві); Залісся (ліва).
Цікаві факти На берегах Вігору 1099 року відбулась битва між військами галицьких князів та військом угорського короля Коломана (див. Битва над Вягром). Назва річки Вігор означає крута, рвучка. Чеський історик Любор Нідерле вважав, що ця назва кельтського походження.
Фотографії
Джерела
Каталог річок України. — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. «Львівська область. Історико-природничі нариси з краєзнавства», ст. 37; (Львів, 1994)