Сівка-Калуська — село Калуського району Івано-Франківської області. Входить до складу Калуської міської громади.
Назва У 1989 р. назву села Сівка-Калуська було змінено на одну літеру.Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України
Історія В середньовічній Речі Посполитій село належало до королівських (державних) маєтностей Галицького повіту Галицької землі Руського воєводства. У податковому реєстрі 1515 року документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної земліZródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 171 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.. У 1565 році було 6 селянських господарств (Іван Лапкович, Іван Ількович, Олекса Петрович, Дмитро Репка, Тарас і Панько Петрович) і ще 4 порожні подвір'яЖерела до істориї України-Руси, т. І, стор. 90 — Львів, НТШ, 1895. — 311 с.. У 1578 році в селі оброблявся 1 лан (18 га) земліZródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 90 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s..
В 1648 р. жителі села разом із іншими сусідами брали участь у повстанні під проводом священика Івана Коритка (Грабівського), яке вибухнуло під впливом перемог Богдана Хмельницького над поляками. Повстання було жорстоко придушеноЖерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 167—168, 176—177, 214, 219, 237—238 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с..
Церква св. Архистратига Михайла згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку), у протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740—1755 рр. вона описується як сімдесятирічна стара дерев'яна, близька до руїни, збудована парохом за підтримки парохіян.
Німецькі колоністи
Німецькі колоністи до Галичини прибули на запрошення австрійського імператора Йосифа ІІ (т. зв. йозифінська колонізація). На частині земель, що належали камері (державних землях), творилися німецькі поселення. Так звана аграрна колонізація утвореного від 1772 р. у складі Австрійської монархії Коронного Краю Галичини і Володимирщини була одним з проявів нової урбанізаційної політики Австрійської імперії, яка трактувала свої нові східні провінції як слабозаселені і промислово відсталі території. Це дозволяло уряду згідно з міждержавним договором переселяти німців з Північної Німеччини, Рейнланд-Пфальц тощо . Предки німецьких колоністів походили переважно з німецьких земель Баден-Вюртемберг, Гессен, Лотарингія.
У 1782 році в межах українського села Сівки з'явилась німецька колонія Уґартсталь (). Назва ця — від прізвища австрійського графа Алоїса Угарта (Alois Graf)див. у Німецьких вікі-джерелах.
Будова колонії характеризувалася вуличним плануванням, виходячи з існуючої в селі. 1784 року в Сівці звели протестантську церкву з парафіяльним цвинтарем (дотепер її будівля не збереглася). Парафія включала поселення (здебільшого села — німецькі колонії або українські села з німецькими колоністами): Уґартсталь, Нова Долина, Енґельсберґ, Горохолина, Велдзір, Станіславів, Богородчани, Грабовець, Солотвин, Новиця, Петранка і Красна.
Станом на 1808 р. в Уґартсталі проживало 329 протестантівНімецькі колонії Галичини у таблицях: Довідник / Упор., передм. І. Монолатія. — Коломия, 2000. — С. 16, табл. № 1
Часи Австро-Угорщини У 1880 році в селі Угартсталь було 62 будинки і 423 мешканці (43 греко-католики, 3 римо-католики, 365 євангелістів, 12 юдеїв; 43 українці, 14 поляків, 366 німців)Географічний словник Королівства Польського, 1892, т. XII, стор. 748. Тоді в Сівці-Калуській було 133 будинки і 840 мешканців (761 греко-католик, 5 римо-католиків, 21 юдей, 43 інших визнань; 782 українці, 5 поляків, 53 німці)Географічний словник Королівства Польського, 1889, т. Х, стор. 634.
Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у місцевій церкві 6 дзвонів діаметром 78, 46, 38, 31, 29, 28 см, вагою 285, 52, 26, 15, 12, 11 кг, а в євангелістській кірсі Уґартсталю — 4 дзвони діаметром 83, 63, 35, 18 см, вагою 247, 120, 24, 3 кг, виготовлених у 1900 р. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
Польська окупація У 1939 році у Сівці-Калуській проживало 1120 мешканців (1095 українців, 5 поляків і 20 євреїв), а в Уґартшталю — 530 мешканців (90 українців, 40 поляків — родин нафтовиків, 50 польських колоністів, 10 євреїв і 340 німців)Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 33 — Вісбаден, 1983. — 205 с..
Німецька протестантська колонія Уґартсталь (німецькою: Ugartsthal) 18 лютого 1939 року перейменована польською владою на Теспово (Tespowo)Gazeta Lwowska, Nr 60 z 15 marca 1939, s. 2. — Zmiana niemieckich nazw miejscowości..
Радянська окупація У січні 1940 року всіх німецьких колоністів Галичини вивезли до Вартегау (Німеччина), в селі утворили перший у Калуському районі радгосп «Угерсталь».
Жителі села брали активну участь у національно-визвольній боротьбі в рядах ОУН-УПАНа старому цвинтарі Калуша знайшли невідомого герояУ лісі неподалік Калуша розкопали криївку УПА, де у вересні 1945 року загинуло шестеро підпільників. ФОТО. В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, в Сівці-Калуській — з 19 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші). За підтримку повстанців жителів села висилали до Сибіру. У вільні хати поселяли українців з Равщини і ЗакерзонняМарта Ониськів. Сліди на мапах. Де шукати пам’ять про німецьких колоністів Прикарпаття..
7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР хутір Угерсталь перейменували на хутір Подільський.
7 березня 1949 року рішенням Калуського райвиконкому № 18 в селі утворено колгосп імені Леніна, куди загнали 159 селянських господарств.
Зона надзвичайної екологічної ситуації Внаслідок прийнятих свого часу неправильних рішень щодо розташування й експлуатації хвостосховищ, відвалів, акумулюючих ємностей та способу ліквідації шахтних порожнин, що утворилися в результаті господарської діяльності хімічних підприємств у Калуському районі, було порушено екологічну рівновагу у товщі гірських порід Калуш-Голинського родовища калійних солей. Це спричинило численні провали земної поверхні над площею шахтних полів у Калуші, руйнування будинків і комунікацій, засолення водоносних горизонтів у місті, селах Кропивник і Сівка-Калуська.
В лютому 2010 екологічній ситуації у місті було присвячено засідання РНБОУ, за підсумками якого були прийняті указ президента і закон на його підтвердження.Ющенко підписав закон про надзвичайну ситуацію в Калуші. Указом і законом передбачено, що Кабінет міністрів України має забезпечити невідкладно у зоні надзвичайної екологічної ситуації добровільне відселення людей з територій просідання земної поверхні, утворення провальних воронок, карстів, зсувів ґрунтів, з обов'язковим забезпеченням їх жилими приміщеннями для тимчасового, а в подальшому постійного проживання; здійснення запобіжних заходів щодо недопущення забруднення джерел питного водопостачання; здійснення технічних заходів з укріплення, гідроізоляції, зменшення динаміки приросту розсолів у Домбровському кар'єрі калійних руд. Крім того, уряд має здійснити укріплення дамби хвостосховища № 2 Калуш-Голинського родовища калійних солей; дослідження полігону захоронення токсичних відходів, розробку та здійснення комплексу заходів щодо локалізації джерела забруднення токсичними відходами навколишнього середовища та щодо ліквідації наслідків такого забруднення. Кабмін також має виділити у тижневий строк додаткові кошти місцевим бюджетам Калуша і Калуського району, інші матеріальні ресурси для нормалізації екологічного стану в зоні надзвичайної екологічної ситуації; установити суворий контроль за цільовим використанням фінансових та матеріальних ресурсів, які виділяються для виконання робіт щодо нормалізації обстановки у зоні надзвичайної екологічної ситуації тощо.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська164399.82%російська30.18%Усього1646100%
Соціальна сфера Три греко-католицькі церкви: стара церква св. Архистратига Михайла (храмове свято 21 листопада) збудована 1858 рокуЦерква Св. Арх. Михайла, пам'ятка архітектури місцевого значення № 786, поряд — нова, і третя — на теренах колишнього Уґартшталю.
Народний дім. НВК І-ІІ ст. (школа на 340 місць і дитсадок). ФАП.У Сівці Калуській відкрили оновлений ФАП. ФОТО+ВІДЕО 456 дворів, 1623 мешканці.
Сусідні пункти Кропивник Голинь Пійло Калуш Домбровський кар'єр Мікротопоніми Урочища села, їх місце знаходження 1.Бугайова сіножать – Р. в. Бугайової сіножаті. Мікротопонім утв. семантичним способом від апелятивного сполучення, апелятив сіножать «місце, відведене для косіння трави на сіно» [СУМ, т.9, с.226] з атрибутивом (атрибутив бугайова від бугай). Знаходиться у східній частині села, через дорогу від хати Івана Риги (біля моста). 2.Горішня толока – Р. в. Горішньої толоки. Мікротопонім утв. семантичним способом від апелятивного сполучення, апелятив толока «залишене під пар поле, що служить пасовищем для худоби» [СУМ, т.10, с.180] з атрибутивом горішній, що означає верхній. Знаходиться місцина біля кладовища, ближче до лісу та Лугу. 3.Ґрунт – Р. в. Ґрунту. Мікротопонім утв. лексико-семантичним способом від апелятива ґрунт «верхній шар земної кори, придатний для життя рослин». Розташовано за прилухами у північно-східній частині села, близько до міста Калуша. 4.До потічка – Мікротопонім утв. синтаксичним способом (прийм. до + пестлива ф. ім. потічок), апелятив потічок «зменш.-пестл. до потік» [СУМ, т.7, с.411]. Притока р. Сівка. 5.Дивани – Р. в. Диванів. Мікротопонім утв. лексико-семантичним способом від апелятива диван «рід великих м'яких меблів для сидіння і лежання»[СУМ,т.2, с.270]. Ймовірно на цьому місці були певні рельєфні особливості, які нагадували дивани. Знищені хвостосховищем каліє-магнієвого комбінату. 6.Дуброва – Р. в. Дуброви. Мікротопонім утв. лексико-семантичним способом й видозмінений від апелятива діброва «листяний ліс на родючих ґрунтах, у якому переважає дуб» [СУМ, т.2, с.296]. 7.Жолоби – Р. в. Жолобів. Мікротопонім утв. лексико-семантичним способом від апелятива жолоб «про западину, заглиблення між скалами, горами» [СУМ, т.2, с.543]. Знаходиться збоку від моста, старе річище р. Сівки. 8.Задвір’я – Р. в. Задвір’я. Мікротопонім утв. лексико-семантичним способом від апелятива задвір’я «те саме, що задвірок» [СУМ, т.3, с.104]. Місцевість коло збудованої церкви Архистратига Михаїла. 9.Круг – Р. в. Круга. Мікротопонім утв. лексико-семантичним способом від апелятива круг «частина площини, обмежена колом» [СУМ, т.4, с.367]. Розташована біля моста і продовжується до початку вул. І. Франка. 10.Лази, лози – Р. в. Лазів. Мікротопонім утв. лексико-семантичним способом від апелятива лоза «народна назва деяких кущових порід верби» [СУМ, т.4, с.541]. Територія біля гімназії, де ростуть верби. 11.Ланок, луг – Р. в. Ланка, лугу. Мікротопонім утв. лексико-семантичним способом від апелятива ланок «зменш.-пестл. до лан1 1; нивка» [СУМ, т.4, с.445]. Знаходиться за селом, між с. Голинь та с Сівка-Калуська. 12.Могилка – Р. в. Могилки. Мікротопонім утв. лексико-семантичним способом від апелятива могилка «зменш.-пестл. до могила» [СУМ, т.4, с.773]. Знаходиться за селом біля старого калійного заводу. 13.Мочари – Р. в. Мочарів. Мікротопонім утв. лексико-семантичним способом від апелятива мочарі «те саме, що багно» [СУМ, т.4, с.814] . Знаходиться за селом, між рікою і дорогою до м. Калуш. 14. Михасева Дубина – Р. в. Михасевої Дубини. Мікротопонім утв. семантичним способом від апелятивного сполучення, апелятив дубина «дубовий ліс, гай; дубова памолодь» [СУМ, т.2, с.429] й атрибутив Михасева, що ймовірно походить від імені жителя села. Знаходиться у цьому ж районі.