Рафае́ль Махму́дович Багаутді́нов (10 серпня 1931, Казань — 16 серпня 2017, Київ) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1968 року. Лауреат премії імені Муси Джаміля (Татарстан).
Біографія Народився 10 серпня 1931 в місті Казані (нині Татарстан, Росія). Брат художника Рема Багаутдінова. 1937 їх сім'я зазнала репресій — батька розстріляли, а матір, як дружину «ворога народу», на 15 років засудили до ув'язнення у мордовських концентраційних таборах суворого режиму. Рафаель разом із старшим братом опинився у колонії в Україні на Кіровоградщині, а під час німецько-радянської війни — в колоніях Кавказу та Середньої Азії.
1957 року закінчив Казанське художнє училище; 1963 року — Київський державний художній інститут, де навчався у Олександра Пащенка, Івана Красного, Сергія Подерв'янського, Івана Селіванова, Леоніда Чичкана.
Зазнав переслідувань після того, як брат Рем 1973 року емігрував за кордон. Мешкав у Києві в будинку на вулиці Ентузіастів, № 22, квартира № 40. Помер на 87-му році життя 16 серпня 2017 рокуРафаель Багаутдінов / Бібліотека українського мистецтва..
Творчість Працював у галузях і станкової та книжкової графіки, плаката. На початку 1970-х років працював у техніці акварелі (створював натюрморти, портрети, сюжетні цикли); наприкінці 1970-х років звернувся до олійного живопису (тематичні картини, натюрморти, портрети, пейзажі). Серед робіт: серії ліногравюр «Татарський поет Муса Джаліль» (1963—1964); «Партизанське минуле» (1968); «Батьки і діти» (1969). Автор серії ювілейних листівок: «Салют Жовтню», «Республіку Рад у боях відстояли», «Владу Радам, мир народам, землю селянам» (1967). живопис
«Родина» (1975); «Муса Джаміль» (1980); «Поетеса Світлана Йовенко» (1981); «Євген Гуцало» (1981); «Присвята Михайлу Врубелю» (1982); «Поетеса Марина Цвєтаєва» (1984); «Рембрандт» (1984); «Джерело натхнення Сандро Боттічеллі» (1984); «Останній автопортрет Тараса Шевченка» (1985); «Рукописи не горять. Пам'яті Михайла Булгакова» (1987); «Роки мовчання Анни Ахматової» (1987); «Іван Дзюба» (1987); «Пам'яті письменників братів Тютюнників» (1987); «Солоха» (1988); триптих «З тюркського епосу» (1988—1989); «Постріл на Чорній річці. Пам'яті Олександра Пушкіна» (1988); «Михайло Слабошпицький» (1988); «Гуляща душа» (1990); цикл «З українських легенд» (1990—1991); «Пам'яті Василя Стуса» (1991); портрети українських меценатів подружжя Антоновичів (2000); триптих «Танок епох»: «Початок початків» (2003); триптих за мотивами Миколи Гоголя: «Ніч на Івана Купала. Русальний танок» (2005); «Солоха» (2005); «Різдвяна ніч» (2006); «Портрет Валентини Данилівни Гончар, дружини Олеся Гончара» (2008); «Весна» (2009); серії (1990—2002) «Паралельний світ»; «Українські легенди»; «Купальська ніч»: «Залицяння» (1992); «Мавка» (1996); «Очищення вогнем» (1994); «Амазонки»: «Поранена амазонка» (1990); «Воїтелька»; «Балет „Афродита“»: «Народження Афродіти» (2002). </div> Художник-оформлювач та автор ілюстрацій до близько 80 книжок, зокрема:
«Читанка» Георгія Коберника і Миколи Ярмаченка (1967); «Собор» Олеся Гончара (1968, перше ілюстрування); «Розплата за сонце» Наума Тихого (1970); «Невтомні шукачі» Бориса Мазурмовича (1975); «Мудрість народна. Казахські прислів'я та приказки» (1976); «Мудрість народна. Вірменські прислів'я та приказки» (1976); «Мудрість народна. В'єтнамські прислів'я та приказки» (1977); «Мудрість народна. Корейські прислів'я та приказки» (1978); «Смерть лихваря» Садріддіна Айні (1978); «Пьесы» Максима Горького (1981); «Пьесы» Антона Чехова (1982). </div> Брав участь у республіканських та зарубіжних виставках з 1964 року, всесоюзних — з 1965 року. Провів понад 15 персональних виставок у Києві, Казані, США, Німеччині, Франції.
Роботи художника знаходяться в музеях України, Татарстану, Росії, Німеччини та приватних колекціях України, Татарстану, Росії, Латвії, Німеччини, Франції, Швеції, США, Канади, Ізраїлю.
Примітки
Література Багаутдінов Рафаель Махмудович // ; Багаутдінов Рафаель Махмудович // ; Багаутдінов Рафаель Махмудович // ; Багаутдінов Рафаель Махмудович // ; Багаутдінови // ;