Аймедова Мая-Гозель

Мая-Гозель (Майя) Аймедова ( 28 травня 1941) — радянська й туркменська акторка театру та кіно, сценаристка. Народна артистка СРСР (1987).

Життєпис Народилася 28 травня 1941 року в Ашгабаті, Туркменістан.

1964 року закінчила акторський факультет Державного інституту театрального мистецтва імені А. В. Луначарського в Москві.

Від того ж року — акторка Туркменського театру юного глядача, нині Туркменський національний молодіжний театр імені Алп Арслана, в Ашгабаті. У театрі зіграла Марютку в п'єсі Олександра Штейна «Співучі піски», ролі у творах Карло Ґольдоні, Олександра Островського, у виставі про юність Махтумкулі «Менглі», п'єсах «Дівчинка і квітень» Т. Ян, «Отелло» Вільяма Шекспіра, «Ніса» та інших.

Знімалася в кіно, переважно у фільмах свого чоловіка, кінорежисера Ходжакулі Нарлієва, на кіностудії «Туркменфільм».

Членкиня Спілки кінематографістів Туркменської РСР. Академік Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка».

Членкиня КПРС від 1971 року.Аймедова Мая-Гозель // Кино: Энциклопедический словарь / гл. ред. С. И. Юткевич. — М.: Советская энциклопедия, 1987. — 640 с., 96 л. ил. Була депутаткою Меджлісу Туркменістану.

Живе в Ашгабаті та Москві.

Родина Чоловік — Ходжакулі Нарлієв (нар. 1937), кінорежисер, народний артист Туркменської РСР (1986). Троє дітей, п'ятеро онуків.

Нагороди та звання Народна артистка Туркменської РСР (1982). Народна артистка СРСР (1987). Державна премія СРСР (1973) — за роль Огулькейик у фільмі «Невістка». Державна премія Туркменської РСР імені Махтумкулі (1984) — за роль Джамал у фільмі «Дерево Джамал». Всесоюзний кінофестиваль у Тбілісі — друга премія за акторську роботу, жіноча роль у фільмі «Невістка» (1972). Міжнародний кінофестиваль у Сорренто — приз «Трофей Сорренто» за фільм «Невістка» (1972). XII Московський міжнародний кінофестиваль — премія за акторську роботу у фільмі «Дерево Джамал» (1981). II Міжнародний кінофестиваль «Євразія-2005» в Алмати — премія «За внесок у розвиток кіномистецтва».

Фільмографія

1963 — «Випадок у Даш-Калі» — Джахан. 1969 — «Людина за бортом» — Гельнедже. 1971 — «Невістка» — Огулькейик. 1972 — «Немає диму без вогню» — Енне. 1974 — «Коли жінка осідлає коня» — Артикгуль. 1976 — «Літо Сахата» — Хатиджа. 1976 — «Умій сказати «ні!»» — Акджемал. 1979 — «Пригоди Алі-Баби та сорока розбійників» — епізод. 1980 — «Дерево Джамал» — Джамал. 1981 — «Ось повернеться тато...» — мати Бахар. 1981 — «Ранкові вершники». 1982 — «Каракуми, 45 у затінку» — Гозель Довлетова. 1983 — «Короткі рукави» — мати. 1984 — «Повернення покровителя пісень» — Патма. 1984 — «Фрагі — розлучений зі щастям» — Акгиз. 1987 — «До побачення, мій парфянине!». 1988 — «Скажена» — Амана. 1988 — «Манкурт» — Айим. 2010 — «Голос матері» — Фатіма Алібеківна.

Сценаристка 1974 — «Коли жінка осідлає коня» (разом із Х. Нарлієвим). 1980 — «Дерево Джамал» (разом із Х. Нарлієвим). 1983 — «Люди мого аулу» (разом із Х. Нарлієвим).

Примітки