Краєзнавча премія імені Михайла Максимовича — черкаська обласна краєзнавча іменна премія на відзначення досягнень в галузі вивчення та популяризації історії й культури Черкащини.
Має ім'я видатного земляка-черкащанина, відомого історика, етнографа й фольклориста Михайла Максимовича. Премія присуджується один раз на рік до дня народження Михайла Максимовича — 15 вересня.
Історія й опис
Краєзнавчу премію імені Михайла Максимовича засновано в 1994 році обласною радою та обласною адміністрацією з метою підтримки краєзнавства як важливого засобу громадянсько-патріотичного виховання та заохочення дослідників історії Черкащини до нових і важливих здобутків у галузі краєзнавства.
З 2006 року за пропозицією обласної спілки краєзнавців до положення про премію сесія обласної ради внесла зміни, згідно яких переможці конкурсу на здобуття премії почали визначатися у двох номінаціях — для окремих авторів і для авторських колективівНа Черкащині вручено краєзнавчу премію імені Михайла Максимовича 2020 року.
Присудження премії здійснюється за результатами конкурсу на її здобуття, що оголошується за 4 місяці до дня народження вченого — з 15 квітня. Висунення робіт на здобуття премії завершується 15 серпня. Список тих, що допущені до участі у конкурсі, публікується в пресі для громадського обговорення. Загалом весь хід конкурсу, від його оголошення до підсумків висвітлюються в регіональних засобах масової інформації.
До участі в конкурсі допускаються вагомі дослідження авторів та авторських колективів в різних сферах краєзнавства, які надруковані протягом 5-ти останніх років до часу присудження премії. За своїм змістом вони обов'язково стосуються Черкащини, її минулого та сучасного, мають пізнавально-виховне значення і є оригінальними у своєму роді. Мова видання — українськаПоложення про обласну краєзнавчу премію імені Михайла Максимовича на вебресурс «Краєзнавча Черкащина» .
Проведення конкурсу на здобуття премії здійснює конкурсна комісія, що може проводити засідання і приймати рішення про присудження премії за наявності не менше 2/3 свого складу. Рішення про присудження премії приймається таємним голосуванням більшістю голосів присутніх членів комісії.
Премія присуджується 15 серпня щороку розпорядженням голови обласної державної адміністрації на підставі рішення конкурсної комісії та наданих обласною радою повноважень.
Лауреатам премії (окремим авторам і авторським колективам) вручаються дипломи і грошові винагороди. Дипломи підписують голова обласної ради, голова обласної державної адміністрації та голова конкурсної комісії.
У липні 2020 року затверджено оновлене положення про обласну краєзнавчу премію імені Михайла Максимовича, згідно з яким з'явилася нова номінація «за вагомий внесок у створення та розвиток музеїв, що функціонують та перебувають у віданні підприємств, установ та організацій». Також у новому положенні збережено дві номінації за видання краєзнавчої літератури, але без поділу на індивідуальне і колективне авторство.
З 2023 року премія присуджується спільним розпорядженням начальника Черкаської обласної військової адміністрації та голови Черкаської обласної ради в двох номінаціях: «За видання краєзнавчої літератури» і «За особливий внесок у розвиток музеїв, що функціонують та перебувають у віданні підприємств, установ та організацій»Обласна краєзнавча премія імені Михайла Максимовича.
Лауреати краєзнавчої премії імені Михайла МаксимовичаЛауреати краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича на вебресурс «Краєзнавча Черкащина» Рік присудження премії Ім'я та роки життя лауреата Короткі відомості біографії та здобутків1994 Пономаренко Михайло Федорович (1920—2010) Краєзнавець, педагог і громадський діяч; автор численних розвідок з історії Золотоноші і Золотоніщини; засновник (1960) і незмінний керівник протягом 18-ти років Золотоніського краєзнавчого музею1995 Соса Павло Петрович (1929—2000)1996 Мицик Вадим Федорович (1940—2023) Етнолог, археолог, журналіст та музеєзнавець. Директор Тальнівського музею історії.1997 Поліщук Володимир Трохимович (*1957) Літературознавець, критик, доктор філологічних наук, професор, директор Черкаського наукового центру шевченкознавчих досліджень.1998 Мариновський Юрій Юхимович (*1952) історик, журналіст, краєзнавець, автор книг з історії Черкас і Черкащини1999 Страшевич Василь Борисович (*1937)2000 Непийвода Фаїна Адамівна (*1924)2001 Волошенко Іван Іванович (*1924)2002 Щербатюк Володимир Михайлович (*1968)2003 Шамрай Олександр Григорович (*1970)2004 Китова Світлана Андріївна (*1936)2005 Лазуренко Валентин Миколайович (*1976) історик, педагог і громадський діяч, доктор історичних наук; автор досліджень з аграрної історії Черкащини, популяризатор туризму на Черкащині2005 Бойко Надія Іванівна (*1956)2006 Хаврусь Сергій Левкович (1937—2014) діяч культури, краєзнавець, багаторічний (1966—2014) директор Літературно-меморіального музею І. С. Нечуя-Левицького у Стеблеві на Корсунщині2006 Кіппа Борис Олександрович (*1927)2007 Мельниченко Василь Миколайович (*1949)2007 Приліпко Марія Василівна (*1937)2008 Жадько Віктор Олексійович (*1952) письменник, публіцист, науковець, видавець, некрополезнавець, краєзнавець, фотоаматор; доктор філософських наук, професор; автор першої універсальної енциклопедії, присвяченої Черкащині (2010)2009 Яхно Іван Васильович (*1937)2010 Карпенко Платон Прокопович (*1927)2011 Нераденко Тетяна Миколаївна (*1957)2012 Хоменко Володимир Михайлович (*1919)2013 Карпенко Платон Прокопович (*1935)2014 Борщ Микола Іванович (1940—2024)2015 Феофан Феофанович Білецький (1950—2024) журналіст і краєзнавець із Звенигородки — автор книги «Розкажи мені, Тікичу. Буки від давніх часів до сьогодення».2016 Степенькін Станіслав Юрійович за книгу «Хрестоматія з історії Корсунщини ХІ — початку ХІХ століття»2017 Володимир Чос за серію краєзнавчих книг «Мліїв — село козацьке», «Орловець — історія і люди», «Мої прекрасні земляки», «Петропавлівка: від минулого до сьогодення»2018 Борис Юхно за книгу «Ретроград»2019 Н. В. Чигирик авторка книги «Загублені села»
Лауреатами премії ставали також авторські колективи окремих краєзнавчих видань: Рік присудження премії Назва видання і вихідні дані Члени авторського колективу (в абетковому порядку)2006 Край козацький. Довідник з історії Лисянщини. — К.: Наукова думка, 2004. — 408 с. В. Щербатюк (керівник), О. Беззубець, К. Безрідна, О. Березовський, М. Бушин, О. Вайшіс, О. Вдовиченко, О. Гуржій,М. Демчук, В. Діженко, М. Котенко, М. Лубко, Р. Павленко, В. Сабадин, М. Селіверстов, Т. Чухліб2007 Малий енциклопедичний словник Корсунщини, — Корсунь-Шевченківський: Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник, 2003-04. — 195 с. + 336 с. Бахмут А. І., Давиденко Г. І., Дяченко Н. В., Житомирська С. І., Заболотня Л. М., Коваленко С. В., Ковтун О. В., Колесникова К. І., Кочегура Л. І., Ніколенко А. Г., Овсієнко Л. Г., Павліченко Н. І., Полякова Т. Ю., Райкова О. В., Степенькін С. Ю., Степенькіна П. Я., Стецик П. Л., Хаврусь С. Л., Харченко О. М., Швидько Г. К..2007 Збірник археологічних пам'яток Уманщини. — Том 1. — Умань: Уманське видавничо-поліграфічне підприємство, 2006. — 554 с. Діденко О. П., Стефанович В. А., Чорномаз Б. Д..2008 Освіта Монастирищини: становлення і розвиток. — Монастирище: комунальне видавничо-поліграфічне підприємство ,,Мрія", 2007. — 400 с. Волошенко І. І., Бульба К. Г..2008 Подорож Златокраєм. Нарис з історії та сьогодення Золотоніського району. — Черкаси: Вертикаль", 2008. — 572 с. Голиш Г. М., Голиш Л. Г., Пономаренко М. Ф..2009 Місто на скелястих берегах Тясмина / Черкаси: Вертикаль, видавець С. Г. Кандич, 2009. — 244 с., іл. Шамрай О. Г., Таран Г. М., Бондаренко Л. О., Вєтров О. В., Ляшко Ю. Ю., Чупак Т. П..2010 Криві Коліна крізь терни і роки. В історії села — історія України. Історико-краєзнавча, художньо-публіцистична оповідь. — К.: КВІЦ. — 712 с. іл. Мовчан В. П., Нерубайський І. А., Олійник В. Й..2011 Дорогою ціною (Спогади, розповіді та свідчення). — Монастирище, 2008. — 340 с. іл. Про село Лукашівка Монастирищенського району. Бойко Ф. М., Мукомела Л. В..2012 Корсунь староденний. — Черкаси: Чабаненко Ю., 2011. — 445 с. Степенькіна П. Я., Дремлюк С. П., Ніколаєнко А. Г.,Степенькін С. Ю..2013 Співець з Чернечої гори. — Черкаси: Відлуння-Плюс, 2008. — 131 с. Танана Р. В., Дзима В. В.2014 Чигиринщина в подорожніх нотатках відомих особистостей XIX — першої половини XX століття. — Черкаси: Вертикаль, 2013. — 200 с. Кукса Н. В., Діденко Я. Л.2016 «Незбагненна, земна героїчна» Т.Бичок, Л.Висоцька, Ю.Ляшко, С.Магльована, О.Мушта, Н.Пугач, Г.Таран, О.Ткаченко, Л.Туренко, С.Філіпова, Т.Чупак, М.Шкаліберда2017 «Сміливі із Сміли» Людмила Скороход, Юлія Харченко, Лариса Гур'єва2018 «Бандури пісня недоспівана…» Оксана Силка, Лариса Синявська2019 «Селянство Черкащини в добу Української революції 1917—1921 рр.» С. В. Корновенко, В. М. Мельниченко, Т. А. Клименко, Ю. Г. Пасічна
Номінація «За видання краєзнавчої літератури»
2020 Віктор Козоріз — за книгу «Драбів і Драбівщина. Нариси з історії рідного краю»; Володимир Поліщук — за підбірку із 7 книг, виданих ним в останні п'ять років: «Мій Михайло Максимович», «Мій Василь Доманицький», «Мій Павло Филипович», «Мій Тодось Осьмачка», «Шевченківські студії», «Слово до високих літ», «Майже столітня історія… Кафедра української літератури в Черкасах».
2021https://nlu.org.ua/storage/files/Infocentr/laureati_vitchiznianih_i_mizhnarodnih_premiy_v_galuzi_kulturi_i_mistetstva/2021/Premii2021.pdf Чабан Анатолій — історик, педагог, громадський діяч (м. Черкаси) — за книгу «Щедрий стіл Середньої Наддніпрянщини» (2017); Михняк Микола — журналіст, краєзнавець, редактор (м. Переяслав, Бориспільський р-н, Київська обл.) — за книгу «Були над Дніпром Трахтемирів і Монастирок: документи, спогади, світлини» (2020).
2023 Олександр Прядко за цикл краєзнавчих видань про міста і села Лівобережної Черкащини «Іркліїв: фортифікації козацького містечка», «Золотоноша: історична топографія та фортифікації», «Малі Канівці. Історико-краєзнавчий нарис (від найдавніших часів до початку XX ст.)»; Надія Кукса за книгу «Церква Святого Пророка Іллі в Суботові: минуле і сьогодення усипальниці Богдана Хмельницького».
2024 Алла Перепелиця за книгу: «Вершаці: історія і сьогодення»; Клавдія Бугаєнко за книгу: «Бібліотечна справа Черкащини: від першоджерел до сьогодення: історико-краєзнавчий нарис».
2025 Інна Бойко за книгу: «Спогади у світлинах»; Владислав Чабанюк за книгу: «Трипілля. Спочатку була глина».
Номінація «За особливий внесок у розвиток музеїв, що функціонують та перебувають у віданні підприємств, установ та організацій»
2020 Музейний комплекс історії рідного краю Тернівського ліцею Тернівської сільської ради Смілянського району (керівник закладу — Анатолій Шулежко).
2021 Кривонос Надія — директор Музею історії села Красенівка імені Івана Піддубного (Золотоніський р-н, Черкаська обл.).
2023 Директор музейного закладу «Літературний музей М. О. Максимовича» при Богуславецькому навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад» ім. М. О. Максимовича Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Тетяна Москаленко.
2024 Керівник Літературного музею Григорія Сковороди при Коврайському навчально-виховному комплексі «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад» імені Г. С. Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Людмила Різник.
2025 Керівник Історико-краєзнавчого музею «Різана криниця» Комунального закладу "Центр культури і дозвілля Водяницької сільської ради Олексій Стоноженко.
Примітки
Джерела та посилання Краєзнавча премія імені Михайла Максимовича на вебресурс «Краєзнавча Черкащина» Положення про обласну краєзнавчу премію імені Михайла Максимовича на вебресурс «Краєзнавча Черкащина»