Кринича́нський райо́н — колишній район Дніпропетровської області. Районний центр — смт Кринички. Населення станом на 1 січня 2016 року становило 35,2 тис. осіб.
Географія Межує із Дніпровським, Солонянським, Софіївським, П'ятихатським, Верхньодніпровським і Петриківським районами.
Основними водними артеріями району є мілководні річки Мокра Сура і Базавлук.
Загальна площа сільгоспугідь становить 149 тис. га, у тому числі 121,1 тис. га орної землі. Штучні водоймища, які використовують для зрошення полів та розведення риби, займають 3,4 тис. га, лісові насадження — 3 тис. га. Серед мінеральних ресурсів району — поклади граніту та піску.
Природно-заповідний фонд Криничанського району Ботанічні заказники Верхньобазавлуцький, Витоки річки Базавлук, Витоки річки Саксагань, Житлова балка, Середньобазавлуцький. Ландшафтні заказники Вишневський (загальнодержавного значення), Рекалівський, Степовий каньйон.
Історія Утворений 7 березня 1923 як Криничевацький район з центром в с. Криничці у складі Катеринославської округи Катеринославської губернії з частин Семенівської, Криничевацької, Сурсько-Михайлівської і Карнаухово-Хутірської волостей.Постанова Президії ВУЦВК № 308 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Катеринославщини»
На 1925 район у документах називають Криничуватський.
1930 р. Кам'янський район перейменований на Криничуватський.Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 р. «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління» 1931 р. скасований.Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 33 від 3 лютого 1931 «Про реорганізацію районів УСРР» 1939 року район відновлено.Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 8 (31). — 23 березня. — С. 4.
30 грудня 1962 створено укрупнений район з центром Кринички, до складу якого увійшли селища міського типу Аули, Кринички, Щорськ, а також сільради Криничанського і Щорського районів.Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
4 січня 1965 затверджено район (центр — смт Кринички) в складі Аулівської, Криничанської та Щорської селищних Рад і сільрад Криничанського району: Адамівської, Болтишківської, Ганно-Зачатівської, Гуляйпільської, Жовтневої, Катеринопільської, Кудашівської, Маломихайлівської, Новоселівської, Покровської, Преображенської, Семенівської та Червоноіванівської.Указ Президії Верховної Ради УРСР № 2н-06 від 4 січня 1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
Адміністративно-територіальний поділ
Район адміністративно-територіально поділяється на 3 селищні ради та 18 сільських рад, які об'єднують 111 населених пунктів та підпорядковані Криничанській районній раді. Адміністративний центр — смт КриничкиАдміністративно-територіальний устрій Криничанського району на сайті Верховної Ради України.
2008 року з обліку знято селище Адамівське.
Населення Розподіл населення за віком та статтю (2001)
За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним: українська — 94,03 % російська — 4,71 % білоруська — 0,36 % вірменська — 0,32 % молдовська — 0,15 % угорська — 0,10 % циганська — 0,02 %
За даними Головного управління статистики у Дніпропетровській області кількість населення у районі на 1 лютого 2011 року становила 36 549 осіб.
Станом на січень 2015 року тут мешкало 35 468 осіб, з них міського населення — 11 150, сільського — 24 318 осіб.
Економіка
Промисловість У районі працюють 5 промислових підприємств, такі як сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Дар», Аулівська хлоро-переливна станція, районна друкарня, управління з експлуатації газового господарства, Аулівське водопровідне господарство, яке забезпечує питною водою міста Дніпро, Кам'янське, Дніпровський і Криничанський райони.
На території району діють гранітні кар'єри: Грушівський (площа 9 га), Калинівський (площа 9 га), Кудашівський (площа 39 га), де видобувається сірий граніт, придатний для виробництва облицювальних блоків та інших виробів, Світлогірський піщаний кар'єр (площа 6 га).
Сільське господарство Основним в економіці Криничанського району є виробництво продукції сільського господарства. У районі створені 47 сільськогосподарських агроформуваннь, 301 фермерське господарство, рибне господарство. Філіалом обласного держплемоб'єднання вирощуються племінні тварини, надаються послуги щодо запліднення тварин у господарствах району.
З переробних підприємств на території району знаходяться ВАТ «Божедарівський елеватор» та комбікормовий завод.
Провідними галузями у сільськогосподарському виробництві району є рослинництво, яке займає 73% від загальної кількості виробництва валової продукції, і тваринництво — 27%. Головне місце у структурі галузі рослинництва посідає вирощування зернових культур, які займають до 50% посівних площ району. Питома вага посівних площ соняшнику в загальній структурі становить до 20%.
Цукровий буряк вирощується на площі 200–300 га.
У тваринництві основна увага приділяється вирощенню великої рогатої худоби та свиней, а також виробництву молока.
Транспорт Криничанський район лежить на захід від транспортного вузла Дніпра, Дніпровського району, тож Криничанським районом проходить автошлях на Знам'янку та два національних (Бориспіль — Маріуполь) та (Дніпро — Миколаїв). Територіальні: , , , , та .
Унікальним є смт Божедарівка, де на автошляху працює залізничний шлагбаум, на лінії Кривий Ріг-Головний — Дніпро-Головний (4 пари електропоїздів на день), не рахуючи вантажні потяги із Кривого Рогу на вузлову Верхівцеве.
Залізничні станції: Божедарівка, Воскобійня, Кудашівка та Милорадівка.
Зупинні пункти: 139 км, Адамівське та Сорокопанівка.
Соціальна сфера
Освіта У районі функціонують 29 шкіл, будинок дитячої та юнацької творчості, центр учнівської молоді, 28 дошкільних закладів.
Культура На території району діють 25 будинків культури та клубів, 26 бібліотек, 4 музеї (в селищах Кринички і Божедарівка та 2 в селі Червоноіванівка), 2 школи естетичного виховання. При районному Будинку культури є театр, який має звання народного. Також у районі працюють 3 ансамблі естрадної пісні, ансамбль народних інструментів, драматичні, фольклорні, вокально-хорові колективи, чоловічий вокальний ансамбль «Козаки» — лауреат обласного фестивалю національного та духовного відродження Придніпров'я.
Охорона здоров'я Для забезпечення медичним обслуговуванням у районі функціонують 2 районні та 6 дільничних лікарень, 10 амбулаторій, 32 фельдшерсько-акушерських пункти.
Спорт Спортивна база району включає в себе стадіон у селищі Кринички, площинні спортивні споруди (майданчики, поля — 48 одиниць), 7 стрілецьких тирів, 15 спортивних залів. У районі функціонують 2 спортивних клуби, дитячо-юнацька спортивна школа з розвитку таких видів спорту як футбол, баскетбол та важка атлетика. При господарствах та організаціях створено 10 спортивних команд, які постійно беруть участь у змаганнях з футболу, мініфутболу та волейболу районного та обласного рівнів.
Особистості Криничанщина пишається своїми талановитими земляками — академіком-фольклористом Іваном Березовським, заслуженим артистом України Ф. Ткачем та заслуженим діячем мистецтв України Г. Мусатовою.
Політика 25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Криничанського району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 53,30% (проголосували 15 229 із 28 572 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,87% (6 529 виборців); Юлія Тимошенко — 10,43% (1 588 виборців), Анатолій Гриценко — 9,93% (1 512 виборців), Олег Ляшко — 8,81% (1 342 виборців), Сергій Тігіпко — 8,66% (1 319 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,86%.
Примітки
Джерела Сторінка на сайті ОДА Офіційний сайт Верховної Ради України Криничанський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
Література Криничанський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.337-365, 346-347