Основа економіки Папуа Нової Гвінеї — сільське господарство та гірничорудна промисловість.
Загальна характеристика Основні галузі промисловості: гірнича (золото, срібло, мідь), нафтова, рибна та ін. Осн. транспорт: автомобільний, морський. Внутрішній транспорт внаслідок рельєфних факторів розвинений слабко. Побудовані дороги, що зв'язують порти з гірничорудними центрами у внутрішніх областях країни. Налагоджене каботажне судноплавство між Новою Ґвінеєю й іншими островами. Країна має повітряні зв'язки з Австралією і багатьма іншими державами Тихоокеанського регіону. Головний аеропорт знаходиться в Порт-Морсбі.
За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001: ВВП — $ 5 млрд. Темп зростання ВВП — 2,5 %. ВВП на душу населення — $ 1085. Прямі закордонні інвестиції — $ 90,7 млн. Імпорт — $ 2,8 млрд (г.ч. Австралія — 51 %; Сінгапур — 10,5 %; Японія — 8 %; США — 4,9 %; Нова Зеландія — 5,3 %). Експорт — $ 3,7 млрд (г.ч. Австралія — 20 %; Японія — 13 %; Німеччина — 6,9 %; Південна Корея — 4,6 %; Філіппіни — 4,4 %; Велика Британія — 3,3 %).
Основна маса населення країни як і раніше живе в селах і займається натуральним землеробством, в той же час починають складатися ринкові відносини. Частина сільськогосподарської продукції виробляється для продажу. Росте чисельність зайнятих в гірничодобувній і обробній промисловості і в сфері послуг.
На думку аналітиків, головна перешкода на шляху розвитку країни створює відсутність законопорядку і законопослуху. За останні 25 років злочинність в містах зросла в 20 разів.
Близько 60 % енергії, що використовується в країні, припадає на частку деревного вугілля, 35 % — на нафтопродукти, що імпортуються, 5 % — на гідроенергію.
Сільське господарство
Домінує подсічно-випалювальна система землеробства, орієнтована на обробіток тропічних крахмаленосних рослин (клубні). У гірських місцевостях основна культура — батат. На низовинах вирощують також ямс, банани, таро, кокосову пальму, овочі і фрукти, а на півночі Нової Ґвінеї, на Новій Британії, Новій Ірландії і Бугенвілі — шоколадне дерево. Після Другої світової війни австралійська влада стимулювали розвиток товарного виробництва в селі, що в багатьох районах поєднувалося з традиційною системою землеробства. У 1997 в експорті сільськогосподарської продукції друге місце за вартістю (після кави) посідала пальмова олія з Нової Британії. З гірських же районів експортують чай.
Мінеральні ресурси
Країна володіє виключно багатими мінеральними ресурсами, що обумовило розвиток гірничодобувної промисловості, яка в 1996 забезпечила 27 % (в тому числі гірничорудна — бл. 17 %) ВВП, тобто приблизно стільки ж, скільки сільське і лісове господарства і рибальство разом узяті.
Основні показники
Рік198019851990199520002005200620072008200920102011201220132014201520162017ВВП (млрд $)3,16 4,415,49 9,34 10,55 13,18 13,90 15,85 16,11 17,34 19,33 19,95 21,26 22,43 25,69 28,04 29,08 30,33ВВП на душу населення $(ПКС)1 0671 3231 4622 0672 0562 2802 3482 3482 6172 6002 8912 8302 8612 9543 3133 5403 5973 675Ріст реального ВВП−2,3 %3,6 %−3,0 %−3,4 %−2,5 %3,9 %2,3 %11,1 %−0,3 %6,8 % 10,1 %1,1 %4,6 %3,8 %12,5 %9,0 %2,4 %2,5 %Інфляція 12,1 %3,7 %7,0 %17,3 %15,6 %1,8 %2,4 %0,9 %10,8 %6,9 %5,1 %4,4 %4,5 %5,0 %5,2 %6,0 %6,7 %5,2 %Державний борг(у відсотках до ВВП)......…36 %42 %32 %26 %23 %22 %22 %17 %16 %19 %25 %27 %29 %32 %33 %
Див. також Корисні копалини Папуа Нової Гвінеї, Історія освоєння мінеральних ресурсів Папуа Нової Гвінеї, Гірнича промисловість Папуа Нової Гвінеї.
Джерела Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Примітки