Перу — одна з найцікавіших у геологічному відношенні країн світу. Її територія лежить у межах активної тектонічної зони, де взаємодіють літосферні плити, формуються гірські системи та відбуваються вулканічні процеси. Саме тут розташована центральна частина Анд — найдовшої гірської системи планети. Геологічна будова Перу є результатом складної та тривалої еволюції, що охоплює мільярди років.

Геологічна будова

На території Перу розташовані частини Амазонської синеклізи, Південноамериканської плити і Андського (Кодильєрського) геосинклінального складчастого пояса.

Амазонська синекліза виконана морськими палеозойськими і переважно континентальними мезозойсько-кайнозойськими відкладами потужністю понад 4000 м. Синекліза відділяється від складчастої споруди Анд Субандійським крайовим прогином, на палеозойській основі якого згідно залягає моласа (верхня крейда — міоцен) потужністю 10 000 м.

У крейдових уламкових відкладах зосереджені родовища нафти. Східна Кордильєра складена рифейськими і нижньопалеозойськими метаморфічними породами потужністю понад 8000 м, туфогенно-глинистими відкладами верхнього палеозою, гранітоїдами пермі-тріасу, невеликими інтрузивами середнього складу олігоцен-пліоцену.

У палеозойських метаморфічних породах локалізуються корінні родовища золота, а також оловорудні родов., що асоціюють з кайнозойськими інтрузивами. У міжгірській западині Пуна (Альтіплано) палеозойські метаморфічні і мезозойські осадові породи перекриті кайнозойськими, г.ч. червоноколірними відкладами, а також ефузивами.

Основу зони Центральних і Західних Кордильєр утворюють докембрійські метаморфічні і нижньопалеозойські метаосадові породи. На сході зони мезозойські гірські породи представлені юрськими глинистими сланцями, нижньокрейдовими пісковиками і вапняками верхньої крейди загальною потужністю 4000 м.

З уламковими відкладами ниж. крейди пов'язані великі родовища кам'яного вугілля. У західній частині зони переважають вулканіти середнього і кислого складу, кременисті породи юри — нижньої крейди (потужність 4000—6000 м). У осьовій частині зони поширені гранітоїдні інтрузиви верхньої крейди — палеогену (Андійський батоліт), з якими асоціюють найважливіші мідно-молібденові і сріблополіметалічні родовища. Великі простори Західної Кордильєри перекриті субаеральними андезитами еоцену-пліоцену, які утворюють вулканічний пояс Каліпуї.

З вулканітами асоціюють родовища срібних руд.

Хребет Берегової Кордильєри складений докембрійськими гнейсами, амфіболітами, гранітами і нижньопалеозойськими осадовими породами, які прорвані середніми і кислими інтрузіями крейди-палеогену. З докембрійськими метаморфітами і нижньопалеозойськими вапняками пов'язані родовища залізних руд.

Параандійська западина, що розділяє Берегову і Західну Кордильєри, заповнена кайнозойськими континентальними уламковими породами на півдні і морськими теригенними утвореннями того ж віку на північному заході (пустеля Сечура). З пісковиками еоцену-олігоцену пов'язана промислова нафтоносність, з уламковими відкладами міоцену — родовища фосфоритів.

Див. також Корисні копалини Перу, Історія освоєння мінеральних ресурсів Перу, Гірнича промисловість Перу, Економіка Перу, Природа Перу, Сейсмічність Перу.

Література

Атлас вчителя : Географічний атлас для вчителя / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. — ISBN 978-966-475-506-8 Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с.

Гожик П. Ф. Регіональна геологія з основами палеогеографії. — К. : Логос, 2003. — 288 с. Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. </div>

Посилання

Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2017