Корисні копалини Перу

Корисні копалини Перу.

Загальна характеристика

На тер. Перу відкриті і розвідані родов. понад 40 видів к.к., найважливіші з них — нафта, газ, кам. вугілля, руди заліза, міді, свинцю і цинку, молібдену, золота і срібла, фосфорити (табл. 1).

Таблиця 1. — Основні корисні копалини Перу станом на 1998—1999 рр. Корисні копалини Запаси Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Барит, тис. т 4000 5000 94 (BaSO4) 1,2 Вольфрам, тис. т 34 38 0,8(WO3) 1,3 Залізні руди, млн т 1430 3120 54 (Fe) 0,8 Золото, т 390 920 0,3 — 2,4 г/т 0,8 Марганцеві руди, млн т 1 14 42 (Mn) Мідь, тис. т 37440 45980 0,85 (Cu) 5,6 Молібден, тис. т 681 750 0,024 (Мо) 7,7 Нафта, млн т 110 0,1 Олово, тис. т 470 700 5,85 Природний горючий газ, млрд м3 198 0,1 Свинець, тис. т 2242 3112 1,1 (Pb) 1,8 Срібло, т 24500 40660 140 г/т 4,5 Стибій, тис. т 64 64 3 1,5 Вугілля, млн т 135 914 Фосфорити, млн т 75 600 20 (Р2О5) 1,48 Цинк, тис. т 5235 9155 1,4 (Zn) 1,9 Уран, тис. т 1,79 3,65 0,17 0,1

Окремі види корисних копалин

Вуглеводні. Станом на кінець ХХ ст. відкрито понад 80 нафт. (в тому числі 10 на шельфі) і 3 газових родов., розташованих у Верхньоамазонському бас., а також в басейнах Укаялі та Гуаякіль-Прогресо. Осн. запаси зосереджені у Верхньоамазонському нафтогаз. басейні (родов. Капауарі-Сур і Паваяку, Коррієнтес, Форесталь, Шиваяку). Продуктивні горизонти приурочені до пісковиків крейди на глиб. 3,5-4,2 км; в бас. Гуаякіль-Прогресо — в пісковиках еоцену-олігоцену на глиб. 1,0-2,5 км (родовища Ла-Бреа, Лобітос, Паріньяс та інші). Основні родовища шельфу — Пенья-Негра, Провіденсія. Нафти легкі (841 837 кг/м3), малосірчисті.

Вугілля. Осн. родов. кам'яного вугілля розташовані в нижньокрейдових міогеосинклінальних уламкових породах Зах. Кордильєри (бас. — Уайлас-Амбар). Найбільше родов. — Альто-Чикама, на якому виявлено 10 пластів антрациту потужністю понад 1,5 м (прогнозні ресурси 600 млн т), а також родов. Ріо-Санта (300 млн т) і Ойон (250 млн т). Зольність вугілля 5-15 %, вихід летких речовин 19 %, вміст сірки 0,5-2,0 %, теплота згоряння 23-32 МДж.

Залізо. У П. є бл. 70 залізорудних родов., г.ч. дрібних. Єдине велике родов. Маркона (доведені запаси 1480 млн т руди) розташоване в Береговій Кордильєрі. На родов. розвідано понад 30 пластових покладів гідротермально-метасоматичного генезису, що локалізуються в нижньопалеозойських вапняках. Руди поділяються на вторинні гематитові (до 65 % Fe) і первинні магнетит-піритові (58-60 % Fe; 0,8 % S; 0,03 % P; 6 % кремнезему). Перспективні скарнові родов. Сх. Кордильєри (Лівітака, Колькемарка і інш.).

Вольфрам. Родов. вольфрамових руд, представлені кварц-вольфрамітовими жилами, пов'язані з неогеновими гранітоїдами на півночі Центр. Кордильєри (Пасто-Буено, Мундо-Нуево, Тамборес і інш.). Вольфрам присутній також в рудах поліметалічного родов. Морокоча, Сан-Крістобаль і інш.

Золото. Прогнозні ресурси золота в країні — 2-5 тис.т, що становить 6-у позицію у світі (поряд з Австралією, Канадою, Ґаною, Індонезіїєю, Папуа Новою Ґвінеєю, Венесуелою і Чилі). Корінні родов. золота поширені в Сх. Кордильєрі і пов'язані із золотокварцовими жилами в палеозойських метаморфічних породах (родов. Патас і інш. на півночі, Ананеа, Сан-Антоніо-дель-Пото на півдні). На півд.-сході Кордильєри розвинені алювіальні розсипи (pp. Мадре-де-Дьос, Інамбарі і їх притоки) із вмістом золота 1-17 г/м3, в районі Ананеа відомі великі моренні розсипи (0,73 г/м3).

Розвідка відкритого ще на початку ХХ ст. золоторудного поля Янакоча, здійснена в 1990-х роках, виявила унікально значні запаси золота — 1150 т станом на середину 2001 р. Це другий після родовища Ліхір в Папуа-Новій Ґвінеї золоторудний об'єкт світового значення. Родов. знаходиться в межах Західної Кордильєри Північного Перу за 600 км на півночі від Ліми і за 23-30 км північніше провінційного центру Кахамарка. Руди золото-срібно-порфірові, епітермального типу. Локалізуються в міоценовому комплексі вулканічних порід андезит-дацитової формації, які утворюють вулкано-купольну споруду площею 19 х 7 км. Середній вміст золота в рудах — 1.03 г/т. Структура рудного поля Янакоча — це система блоків-пластин, що являють собою горст з обрамовуючими його ґрабенами; всі вони видовжені в півн.-східному напрямі і простежуються більш ніж на 10 км при ширині до 2 км. Західніше Кінуа недавно виявлений сліпий поклад Корімайо (Corimayo). Передбачають, що ресурси золота в ньому можуть виявитися порівняними із запасами рудного поля Янакоча. На початку XXI ст. канадська гірничорудна компанія Barrick Gold Corp. виявила і веде промислову оцінку крупного родовища золота Лагунас-Норте (Lagunas Norte), яке розташоване на площі геологорозвідувальних робіт Альто Чікама на півночі центрального округу Перу, за 175 км північніше золото-срібно-порфірового родов. П'єріна. На 2002 г ресурси золота родовища Лагунас-Норте за різними даними оцінені в 99.2-258 т, або руди 61 млн т. Вміст Au в руді 1,9-2.1 г/т. При цьому основна частка ресурсів припадає на окиснені руди — 107 млн т із вмістом Au 1.8 г/т або запасів золота 192.5 т. За 15 км від Лагунас-Норте локалізоване родов. Трес-Крукес (Tres Cruces), ресурси золота на якому оцінені в 50 т. Цей рудний об'єкт буде оцінюватися і розвідуватися протягом наступних 3-5 років [Skill. Mining Rev. — 2002. — 91, № 9. — Р. 8; World Gold. 2002. V.5, № 8].

Мідь. В П. є значні запаси мідних руд. За підтвердженими запасами міді країна займає 3-є місце на американському континенті (після Чилі і США, 1999). Понад 85 % запасів зосереджено в мідно-порфірових і бл. 14 % — в скарнових родовищах. Перші розташовані на Зах. Кордильєрі і пов'язані з верхньокрейдовими і палеогеновими інтрузивами (центр. частина Мідноносного поясу Південної Америки). Найбільші родов. Серро-Верде, Куахоне і Токепала. У центрі і на півночі країни розвідані родов. Торомоча (доведені запаси 2800 тис. т міді), Мічікільяй (4680 тис. т), Каньяріако (1600 тис. т), Ла-Гранха (1600 тис. т) і інш. Окиснені і сульфідні руди мідно-порфірових родов. поряд з міддю (0,55-1,29 % Cu) містять також молібден, срібло, золото, реній (доведені запаси 320 т) і інші к.к. Найбільші скарнові родов. — Кобріса (загальні запаси 15 млн т руди, 0,8-1,85 % Cu), Тінтая (56 млн т, 2,1 % Cu) і інш. розташовані на Сх. Кордильєрі і локалізуються в крейдових вапняках, асоціюючи з гранітоїдами палеогену.

Молібден. За підтвердженими запасами молібдену країна займає 3-є місце в Америці (після США і Чилі, 1999). Перу володіє 5,5 % загальних і 7,7 % підтверджених світових запасів молібдену. Всі запаси молібдену укладені в численних молібден-міднопорфірових родовищах (Куахоне, Токепала, Мічікільяй і інш.), руди яких містять 0,015-0,22 % Мо. Найбільшими, з підтвердженими запасами понад 100 тис.т, є: Куахоне (департамент Мокегуа), Антаміна (деп. Анкаш) і резервне Мічикільяй. Середнє за масштабами родовище Токепала в департаменті Такна має підтверджені запаси молібдену в 52 тис.т.

Олово. За підтвердженими запасами олова країна займає 2-е місце на Американському континенті (після Бразилії, 1999) і 3-є місце за загальними запасами (після Бразилії і Болівії, 1999). Практично всі підтверджені запаси олова зосереджені на олово-мідному родовищі Сан-Рафаель. Родов. олов'яних руд Сан-Рафаель і інші знаходяться у Сх. Кордильєрі, на півн. продовженні Оловорудного поясу Болівії. Вони пов'язані з гранітами олігоцену, що проникли в нижньопалеозойські піщано-алевролітові товщі. Олов'яні руди містять також мідь, свинець і срібло.

Срібло. За підтвердженими запасами срібла Перу займає 4-е місце на Американському континенті (після США, Канади, Мексики, 1999) і 5-е місце за загальними запасами (після США, Канади, Мексики і Болівії, 1999). Запаси срібла пов'язані з поліметалічними родов. (Хулькані, Морокоча, Сан-Крістобаль, Кастровіррейна і інш.). Серед родов. власне срібних руд виділяється Кайльома.

Станом на 2002 р. у Перу 39 % загальних запасів срібла знаходиться в колчеданно-поліметалічних родовищах Антаміну (підтверджені запаси срібла — 4810 т), Серро-де-Паско (3300 т), Мічікілай (2720 т), Колкіхірка (1670 т), Сан-Григоріо (1220 т), а 36 % — в родовищах срібних руд Пієріна (1740 т), Учакчакуа (990 т), Оркопампа (165 т) і інш. Поліметалічні родовища забезпечують до 61 %, а родовища срібних руд — до 29 % річного видобутку срібла в країні. Забезпеченість Перу загальними запасами металу становить 21 рік.

Поліметали. В П. виявлено понад 70 родов. руд свинцю і цинку, більшість яких зосереджена в центр. частині Зах. Кордильєри. Найбільш великі родов. — гідротермально-метасоматичні в мезозойських карбонатних породах і вулканітах, асоціюють з кайнозойськими інтрузіями (Морокоча, Касапалька, Атакоча, Каруакаян і інш.). Велика частина родов. жильні гідротермальні (Сан-Крістобаль, Сантандер і інш.), відомі також скарнові (Антаміна і інш.) і колчеданні родов. — (Серро-де-Паско, Тамбо-Гранде). Комплексні руди поліметалічних родов. Центр. П. (Серро-де-Паско, Морокоча і інш.) містять значну к-ть стибію, а також рідкісних металів і розсіяних елементів: кадмію, бісмуту, селену, ґерманію, телуру, індію, ґалію.

Фосфорити. Перу володіє великими ресурсами фосфору в фосфоритах. За підтвердженими запасами фосфоритів Перу займає 3-є місце на Американському континенті (після США та Мексики, 1999). У П. розвідане унікальне родов. фосфоритів Байовар в пустелі Сечура. Фосфоритоносний горизонт потужністю до 40 м приурочений до уламкових відкладів міоцену. Потужність пластів 1,0-1,5 м.

Інші корисні копалини. У П. є незначні родов. руд марганцю і ртуті, рудопрояви нікелю, кобальту, урану. У різних районах країни виявлені родов. нерудних к.к. — бариту (Леоніла-Грасієла), боратів (Салінас, Чилікольпа), сірки (Тутупака, Убінас), діатоміту, каоліну, мармуру.

Див. також Історія освоєння мінеральних ресурсів Перу Гірнича промисловість Перу Економіка Перу Природа Перу Геологія Перу Сейсмічність Перу

Джерела

U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. , https://doi.org/10.3133/mcs2020.

Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

Корисні копалини Перу

Źródło i licencja