Польща — одна з ключових країн Центральної Європи, геологічна будова якої відзначається складністю та різноманіттям. Її територія сформувалася внаслідок тривалих геологічних процесів — від давніх докембрійських структур до молодих альпійських складчастих систем. Це зумовило не лише різноманітність рельєфу, а й багатство корисних копалин, що відіграють важливу роль у господарстві країни.

Геологічна будова

На території Польщі виділяються платформна частина (південно-західна околиця Східноєвропейської платформи на сході, Середньоєвропейська плита і східна частина Західноєвропейської платформи на заході) і складчаста область, що простягається вузькою смугою на півдні країни (Західні й Східні Судети, Свентокшиські гори, Карпати з Передкарпатським крайовим прогином). Межа між платформними структурами проходить по зонах глибинних розломів, що знаходять відображення у флексурах і розривних порушеннях осадового чохла.

Фундамент Східноєвропейської платформи представлений різноманітним комплексом від архейських до середньопротерозойських порід. Багато разів перероблені гранітоїдні серії архею місцями перекриті карельськими метаморфічними породами і прорвані протерозойськими магматичними породами від основного до кислого складу. У депресіях і ґрабенах фундаменту розвинені верхньопротерозойські кварцитизовані пісковики і сланці. Глибина залягання фундаменту від 0,5 км (Мазурсько-Сувалковський виступ) до 8—9 км (Люблінсько-Львівська западина). З анортозитами фундаменту пов'язані ванадійвмісні титан-ільменітові руди, з кварцитовими серіями — залізисті кварцити. Нижні шари чохла платформи представлені рифейськими червонокольоровими гірськими породами і вулканогенно-осадовими гірськими породами, що наповнюють на сході країни древні авлакогени. Комплекси порід, які залягають вище, мають плащове поширення.

Верхньорифейсько-нижньокембрійські теригенні породи розвинені вздовж всієї західної околиці платформи, середньокембрійські піщано-алевролітові, ордовик-силурійські карбонатні породи і силурійські ґраптолітові сланці — в Балтійській синеклізі, в Підлясько-Брестській і Люблінсько-Львівській западинах.

Західноєвропейська платформа являє собою монокліналь північно-східного падіння, яка в західній частині має назву Передсудетської, а в сході — Краківсько-Сілезької. Герцинський фундамент представлений дислокованими флішеподібними породами і ґраувакками нижнього карбону. Чохол платформи складений теригенно-уламковими породами карбону з прошарками вугілля, верхньо-кам'яновугільно-нижньопермськими породами. У покрівлі «червоного лежня» на Передсудетській монокліналі розташовані численні родовища газу. Вище залягає циклічно побудована верхньопермська теригенно-карбонатно-соленосна формація (цехштейн), в основі якої розвинені металоносні сланці з родовища руд міді. З породами цехштейна пов'язані родовища нафти, газоконденсату і газу, поклади калійних солей і галіту.

Складчаста основа Середньоєвропейської плити (мегасинеклізи) складена філітами рифею, кварцитами і метаморфізованими ґраптолітовими сланцями ордовика й силуру. Глибина залягання його від 1—2 км на бортах синеклізи до 8—13 км в центрі. Чохол представлений верхньопалеозойськими теригенно-карбонатними відкладами в ниж. частині розрізу і переважно соленосними у верхній. На всій платформній території Польщі на цехштейні залягають континентальні відклади нижнього (строкатий пісковик) і карбонатні утворення середнього (ракушняковий вапняк) тріасу, теригенно-карбонатні і евапоритові відклади верхнього тріасу і юри. До доломіту тріасу на півдні країни приурочено свинцево-цинкове зруденіння. Розріз мезозою вінчається теригенними відкладами нижньої й карбонатними породами верхньої крейди. Широко розвинені теригенні відклади палеогену і неогену. У Середньоєвропейській мегасинеклізі в еоцені і міоцені сформувалися паралічні вугленосні товщі, з якими пов'язані буровугільні родовища. З теригенними відкладами четвертинного віку, які складають верхні елементи чохла, пов'язані родов. нерудних буд. матеріалів.

Західні Судети (найбільш піднята частина орогена) складені гнейсами архею, метаморфізованими сланцями і вулканогенно-осадовими породами нижнього палеозою, сланцями, ґраувакками і вапняками девону, грубоуламковими породами карбону, прорваними гранітами. Виділяють Північно-Судетську і Внутрішньо-Судетську (Нижньосілезьку) западини. До останньої приурочені родовища кам'яного вугілля. Східні Судети відрізняються нижчим гіпсометричним розташуванням і повнішим розрізом палеозою, у верхній частині якого виділяються теригенно-карбонатний фліш девону і флішоїдна товща карбону з прошарками туфів. У передгірській Верхньосілезькій западині розвинені вугленосні гірські породи карбону, з якими пов'язані родовищами кам'яного вугілля. З магматичними породами палеозою асоціюють руди хрому, нікелю і міді, пірит, магнезит та інші. Свентокшиські гори складчасто-блокової будови складені інтенсивно дислокованими породами нижнього палеозою і менш за дислокованим комплексом порід девону і карбону, який створює сундучні складки.

Передкарпатський прогин — що є частиною альпійської області Карпат, північним пологим бортом накладений на елементи герцинської складчастої системи Середньоєвропейської плити і Східноєвропейської платформи. Виконуюча прогин моласова товща міоцену складена теригенними гірськими породами з соленосною товщею в середній частині. З гіпсом і ангідритами останньої пов'язані родовища самородної сірки. Піщані горизонти моласи містять численні поклади газу. Зовнішні Карпати складені потужною (до 11 км) товщею крейдових і палеогенових флішових відкладів. Ця частина орогену є мегасинклінорієм зі складною покривно-складчастою структурою, відклади якої утворюють ряд структурно-фаціальних зон. З флішовими відкладами крейди-палеогену пов'язані дрібні родовища нафти і газу.

У Внутрішніх Карпатах виділяють Пенінський пояс, міжгірну Підгальську западину й гірський масив Татри. Пенінський пояс складений дислокованими вапняками юри, які утворюють останці, і мергелистими породами крейди. Підгальська западина виконана палеогеновими грубоуламковими і піщано-глинистими відкладами. Татри утворені двома структурними елементами — північний являє собою покривало, складене мезозойськими осадовими гірськими породами; південний утворений гранітами карбону, нижньопалеозойськими метаморфічними породами і пермсько-крейдовими, переважно карбонатними, породами.

Див. також

Гідрогеологія Польщі Сейсмічність Польщі Корисні копалини Польщі Історія освоєння мінеральних ресурсів Польщі Гірнича промисловість Польщі Природа Польщі

Література

Атлас вчителя : Географічний атлас для вчителя / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. — ISBN 978-966-475-506-8 Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с.

Гожик П. Ф. Регіональна геологія з основами палеогеографії. — К. : Логос, 2003. — 288 с. Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. </div>

Посилання

Огар В. В. Регіональна геологія : підручник. К. : КНУ, 2023