Марі́я Я́ківна Ба́йко (2 березня 1931, Яблониця Руська, Польща — 18 листопада 2020, Львів) — українська співачка (сопрано), народна артистка України, професор кафедри академічного співу Львівської музичної академії імені Миколи Лисенка.

Життєпис Народилася на Лемківщині. Виступала в тріо сестер Байко.

1945 року родину переселили до міста Буськ Львівської області. Закінчила Львівську консерваторію.

Репертуар: українські народні пісні, солоспіви Лисенка, Людкевича, Кос-Анатольського, Фільц, Барвінського.

З 1982 — професор Львівської консерваторії (нині Вищий музичний інститут імені М. Лисенка).

Марія Байко виступала з сольним концертом у Тернополі (1990), брала участь у конкурсах співаків імені С. Крушельницької (1990–1998), створенні Тернопільського товариства «Лемківщина» (1990), фестивалях лемківської культури у місті Монастириська (1991, 2001–2002) та селі Гутисько Бережанського р-ну (1999), вечорі пам'яті В. Вихруща (2002).

Наукові праці присвячені українській пісні та її творцям. Працювала над автобіографічною книгою.

Померла 18 листопада 2020 року в 89-річному віці у Львові. Була похована 20 листопада поруч із могилою чоловіка, відомого скульптора Василя Одрехівського, на Личаківському цвинтарі (поле № 67).

Нагороди Лавреатка Шевченківської премії Орден княгині Ольги Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011)

Дискографія LP грамплатівки Співає Марія Байко. — ЗЗД—00012859—60 (1963). ЗЗД — 29095 (Леся Українка) (1971). С30-20315-002-Д0315 (Пісні Франкового краю) (1987, запис 1983). С30—17736 (Українські народні пісні) (1988, запис 1982). СЮ—29041—003—29041/0 «О не забудь» (старогалицькі романси і пісні) (1990, запис 1989), усі — М.: Мелодия. аудіокасета Марія Байко. «Співаночки мої». Українські народні та релігійні пісні. — Л.: ТзОВ «Ліда», 3260-95, 2000. Компакт-диски CD «Співаночки мої». — Л.: Галрекордс, 2003; CD Твори Богдани Фільц «Любимо землю свою». — К.: НРКУ, К: 605962 АШ, 2004.

Примітки

Джерела Курій Юлія Немає щасливіших людей, аніж ті, що кохаються в музиці // Експрес. — № 131 (5488). — 2010. — 25 листопада—2 грудня. — С. 11.

Література

Барна В., Дуда І. Байко // Бабюк Л. Присвячується Д. Січинському // Музика. — 1986. — № 1. Білинська М. Чудовий спів і акомпанемент. Концерт М. Байко і Я. Матюхи // Жовтень. — 1987. — № 4. Білинська М. Чудовий ансамбль [Творчий звіт М. Байко і Т. Лаголи] // Вільна Україна. — 1966. — 20 листоп. Білинська М. Звітують педагоги консерваторії [М. Байко та Т. Лагола] // Культура і життя. — 1968. — 26 груд. Білинська М. Пісні Франкового краю співає Марія Байко. Анотація // Всесоюз. студия грамзаписи «Мелодия». — М., 1983. Павлишин С. Марія Байко / Супровід, текст до CD укр. та англ. МОР-ми. — Л., 2003. Мисько-Пасічник Р. «Гей, лети, павутиння» // Митці Львівщини. Календар знаменних і пам'ятних дат на 2006 рік. — Л., 2006. Бандрівська О. К. Науково-методичні праці, статті, рецензії. — Львів: Апріорі, 2002. — Вип. 6. — 148 с. Горак Р. Д. Якби на квіти та не морози // За вільну Україну. — 2001. — 4–5 трав. Зелінський О. С. Барви сопрано // Культура і життя. — 1971. — 22 лип. Катрич О. Т. Стиль музиканта-виконавця (теоретичні та естетичні аспекти): дослідження. — Дрогобич: Відродження, 2000. — 100 с. Колодуб И. О народнопесенных традициях украинской вокальной школы. — К.: Муз. Україна, 1984. — 48 с. Лисенко І. М. Словник співаків України / Іван Лисенко; післямова М.  Слабошпицького. — К.: Рада, 1997. — 354 с. Макара М. С. Принципи інтерпретації народної пісні Марії Байко та їх значення для піаніста-концертмейстера // Теоретичні та практичні аспекти роботи піаніста-концертмейстера: збірник статей / упор. Л. Ніколаєва. — Львів: Сполом, 2010. — С. 43–51. Мартинсен К. Индивидуальная фортепианная техника на основе звукотворческой воли. — М.: Музыка, 1966. — 220 с. Ментальність // Словник літературознавчих термінів. Мистецтво України: біографічний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — 700 с. Митці України / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — 846 с. Павлишин С. С. Вона народилась з піснею // Наше життя. — 2001. — № 3. — С. 5–6. Павлишин С. С. Концерт Марії Байко [у Великому залі консерваторії] // Вільна Україна. — 1963. — 14 квітня. Павлишин С. Марія Байко Рабинович Д. Исполнитель и стиль. — М.: Сов. композитор, 1979. — Вып. 1. — 320 с. Романюк Павло. Співучі самоцвіти // Культура і життя. — 1976. — № 12 (2190). — 8 лютого. Рудакевич О. М. Ментальність і політична культура української нації // Розбудова держави. — 1995. — № 10. — С. 26–30. Самотос Н. І. Співає Марія Байко // Вільна Україна. — 1984. — 6 трав. Серов А. Н. Избранные статьи: в 2 т. / А. Н. Серов; под ред. Г. Н. Хубова. — М.: Госмузиздат, 1957. — Т. 2. — 732 с. Скочиляс М. Співають сестри Байко // Літературна Україна. — 1968. — Березень. Фільц Б. М. Байко Марія // Українська музична енциклопедія. — К., 2006. — Т. 1. — С. 121. Фільц Б. М. Байко — сестри Ніна, Марія, Даниїла // Фишер Э. Фортепианные сонаты Л. ван Бетховена // Исполнительское искусство зарубежных стран. — М.: Музыка, 1977. — Вып. 8. — С. 164—194. Чижевський Д. Культурно-історичні епохи // Українське слово. — К.: Рось, 1994. — Кн. 3. — 686 с. Шахова Л. Серебряная нить мелодий / Сельская газета. — 1976. — 1 июля. Юрас І. І. Памфіл Юркевич: подробиці біографії // Філософська думка. — 1999. — С. 119—138. Recital des virtuoses d'Ukraine [без прізвища автора] // Gap. — 1999. — 29 sep. — Р. 5-05A. Regards sur la culture ukrainienne [без прізвища автора] // D. L. — 1999. — 23 sep.

</div>

Посилання У Львові померла народна артистка України Марія Байко /Укрінформ, 18.11.2020/