Aloe brandhamii () — сукулентна рослина роду алое.
Назва
Видова назва дана на честь доктора Пітера Е. Брандема (1937-) — британського генетика рослин в лабораторії Джодрелл, Королівські ботанічні сади в К'ю, Англія, який виявляв великий інтерес до алое.
Історія
Вперше описаний англійським ботаніком Сьюзан Картер Голмс у 1994 році в журналі «».Flora of Tropical East Africa Aloaceae: 33. 1994
Морфологічні ознаки
Рослини іноді одиночні, старі рослини мають коротке стебло. Листя у компактній розетці, забарвлення — від темно- до світло-зеленого відтінку. Листки до 50 см завдовжки, 10–20 см завширшки, по краях — шипи 2–3 мм завдовжки, розташовані на відстані 1–2 см один від одного. Квітконос 1–2 м, розгалужений, з червоними квітками.
Цей вид схожий на Aloe secundiflora.
Місця зростання
Aloe brandhamii — ендемічна рослина Танзанії. Росте серед каменів у в листяних річкових лісах на висоті 750–1200 метрів над рівнем моря.
Охоронні заходи
Aloe brandhamii входить до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи видів під загрозою зникнення. Область поширення виду (ЕОО) становить 5000 км², площа, яку займають субпопуляції (AOO) не перевищує 40 км². Відомий з менш ніж п'яти місць. Зафіксований в окрузі , регіону Іринга в центральній частині Танзанії, в долині річки Руаха та долинах її приток. Зустрічається не дуже часто, групами від трьох до чотирьох рослин. Росте поряд з дорогами, тому є доступним та вразливим для збирачів.
Зростає в двох захищених природоохоронних територіях: одна місцевість знаходиться на кордоні гірського національного парку Удзунгва (); і одна місцевість — в районі Лунда-Мкваб ().
Вид включений до додатку II конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).
Див. також
Список видів роду алое
Примітки
Бібліографія
Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne.
Джерела
,
Посилання
,