Зіґфрід Тауберт (; 11 грудня 1880, Беллентін, Померанія — 13 лютого 1946, Кіль, Шлезвіг-Гольштайн) — один з вищих офіцерів СС, обергруппенфюрер СС і генерал військ СС (30 січня 1943), комендант замку Вевельсбург (30 січня 1938 — березень 1945).

Біографія Зіґфрід Тауберт народився 11 грудня 1880 року в Баллентіні, у родині протестантського пастора. Після закінчення середньої школи він почав військову кар'єру і був зарахований фанен-юнкером в 57-й піхотний полк герцога Фердинанда Брауншвейзького (8-й Вестфальський). 18 січня 1901 отримав звання лейтенанта. До 1911 року проходив службу в 57-му піхотному полку. З жовтня 1911 до липня 1914 року -командир 38-го гренадерського полку. Після закінчення навчання на штабного офіцера 21 липня 1914 року призначений командиром морської бази в Вільгельмсгафені. 11 вересня 1914 року отримав поранення. У 1916-1917 роках - при штабі 6-ї армії. З 1917 до вересня 1918 року - ад'ютант при штабі 14-ї і 17-ї армії. Потім до листопада 1918 року командував штурмовим батальйоном. 22 лютого 1919 року вийшов у відставку в званні майора.

З 1921 по 1924 рік — керівник Селянського фронту (нім. Landbund) і Сталевого шолома в Померанії. У серпні 1925 року він продав майно, придбане після закінчення війни в Грайфенгагені і переїхав до Берліна, де став працювати менеджером з продажу на фортепіанній фабриці. З вересня 1929 по жовтень 1931 року працював у страховій компанії.

У 1931 році Тауберт вступив в НСДАП (квиток № 525 246), а в квітні 1933 року — в СС (службове посвідчення № 23 128). З 12 червня по 18 грудня 1933 року - командир спеціального батальйону СС. З 18 грудня 1933 по 31 жовтня 1935 виконував обов'язки начальника штабу оберабшніта СС «Схід». З 1 листопада 1935 по 29 січня 1938 призначений начальником штабу в управлінні СД, один з найближчих співробітників Рейнхарда Гейдріха. 9 листопада 1944 зарахований в Штаб рейхсфюрера СС. З 30 січня 1938 до березня 1945 року - комендант замку Вевельсбург. При підході армії союзників втік із замку і перебрався в Шлезвіг-Гольштайн. Помер 13 лютого 1946 року в Кілі.

Особисте життя З 1904 перебував в шлюбі з Ютою Дін (), у них було троє дітей.

Старша дочка, Ільза, вийшла заміж за Ернста-Роберта Гравіца.

Звання

Фанен-юнкер (30 серпня 1899) Фенріх (18 квітня 1900) Лейтенант (18 січня 1901) Оберлейтенант (22 березня 1910) Гауптман (5 вересня 1914) Майор запасу (22 лютого 1919) Анвертер СС (2 січня 1932) Манн СС (10 вересня 1932) Труппфюрер СС (17 лютого 1933) Унтерштурмфюрер СС (12 червня 1933) Оберштурмфюрер СС (3 вересня 1933) Гауптштурмфюрер СС (9 листопада 1933) Штурмбанфюрер СС (1 січня 1934) Оберштурмбанфюрер СС (20 квітня 1934) Штандартенфюрер СС (4 липня 1934) Оберфюрер СС (15 вересня 1935) Бригадефюрер СС (13 вересня 1936) Групенфюрер СС (11 вересня 1938) Генерал-лейтенант військ СС (21 червня 1942) Обергрупенфюрер СС і генерал військ СС (30 січня 1943)

Нагороди Залізний хрест 2-го і 1-го класу Військовий орден «За заслуги» 4-го класу з мечами (Баварія) Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го і 1-го класу Орден Корони 4-го класу (Пруссія) Ганзейський Хрест (Гамбург) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою Галліполійська зірка Нагрудний знак «За поранення» в чорному Цивільний знак СС (№11 775; 8 квітня 1933) Почесний кут старих бійців Почесний хрест ветерана війни Йольський свічник Кільце «Мертва голова» Почесна шпага рейхсфюрера СС Орден Святих Маврикія та Лазаря, командорський хрест (Королівство Італія; 6 грудня 1939) Орден Корони Італії, командорський хрест (6 грудня 1939) Медаль «За вислугу років в НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років) Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (30 січня 1943) 1-го класу з мечами (30 січня 1945) Іменний пістолет Walther P38 з підписом Гіммлера

Джерела Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5. Коротка біографія на forum.axishistory.com Іменний пістолет Зіґфріда Тауберта

Примітки