Широ́ківський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця на південному заході Дніпропетровської області України. Існувала 1923 — 17 липня 2020. В повному обсязі перейшов під оруду Криворізького району. Був південним приміським районом Кривого Рогу. У його центрі лежав Інгулецький район міста Кривий Ріг. Районний центр: Широке. З півночі на південь районом протікала річка Інгулець. Населення становило .
17 липня 2020 року було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи.
Географія Розташовувався на крайньому півдні області, межував з Великоолександрівським районом Херсонської області, з Казанківським районом Миколаївської області, з Криворізьким і Апостолівським районами Дніпропетровської області.
Історія Територія, на якій був розташований район, була заселена в глибокій давнині. Про це свідчать археологічні знахідки, виявлені під час розкопок стародавніх могил — курганів, яких на території Широківщини 99. У курганах знайдено захоронення, предмети побуту енеоліту, бронзової та ранньої залізної епохи та скіфського періоду. Широківщина — край козацький. Саме козацькі зимівники, які будувалися по річці Інгулець, перетворилися в майбутньому на великі поселення.
На козацькому кладовищі в с. Шестірня збереглося понад 100 надгробних хрестів, що височіють над могилами козаків, які проживали в селі. Перші поховання датовані XVIII сторіччям. Поряд із ним знайдені залишки однієї з найстаріших релігійних споруд на півдні Дніпропетровщини — церкви Різдва Пресвятої Богородиці. У 1991 році під час археологічних розкопок, які проводили криворізькі археологи, були знайдені печери, що вели від церкви до козацького кладовища.
Неподалік цього історичного місця знаходиться справжня степова перлина — Балка Кобильня. Яка являє собою унікальне поєднання природних утворень: карстовий рельєф, який утворився внаслідок перетворень, що відбувалися на землі 5 млн років тому, первісна степова рослинність. Тут знайдено значну кількість рослин, занесених до Червоної Книги. Серед них цимбохазма дніпровська, три види абсолютно унікальної ковили. Це місце знамените й тим, що тут знайдено сліди черняхівської культури (епоха пізньої бронзи), племена якої дали поштовх до розвитку древніх праслов'ян.
Зберегла свій первинний вигляд і сьогодні вражає величавою красою, архітектурними формами Свято-Успенська церква в с. Андріївка, збудована на початку 90-х років XIX ст., — складається враження, що споруда не зведена, а висічена з однієї велетенської скелі.
Під час розкопок в смт. Миколаївка, які проводили археологи Дніпропетровського національного університету та обласного центру охорони історико-культурних цінностей, було знайдено поховання засновника цього селища та сіл Андріївка, Забережжя, Радевичеве — козака Сіромахи. Унікальність поховання знахідки полягає в тому, що фактично, вперше на території України було знайдено поховання козацького старшини в дерев'яному склепі.
Адміністративний поділ
Район адміністративно-територіально поділявся на 2 селищні ради та 9 сільських рад, які об'єднують 68 населених пунктів та підпорядковані Широківській районній раді. Адміністративний центр — смт ШирокеАдміністративно-територіальний устрій Широківського району на сайті Верховної Ради України.
У 1923 році район стає складовою частиною Дніпропетровської області.
У 1963 році Широківський район було розформовано і приєднано до Апостолівського, а у 1965 році статус району відновлено. Територія району займає площу в 121473 га, з яких 94129 га — сільськогосподарські угіддя.
Населення Розподіл населення за віком та статтю (2001):
За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 28 094 осіб.
Промисловість Економічну основу району забезпечує аграрний сектор та промисловість. У районі 2 промислових підприємства, 117 соціальних об'єктів, 187 різних агроформувань, 56 організацій.
Найбільше підприємство району в галузі сільського господарства — ТОВ «Шестірня». Воно має 9014 га орної землі та найбільший по району автотранспортний парк.
Транспорт Територією району проходили такі автошляхи , , , , , та .
Районом проходить залізнична лінія Кривий Ріг-Головний — Інгулець та на північно-східній межі заходить лінія Кривий Ріг-Головний — Апостолове. Жодних залізничних станцій.
Зупинні пункти: 6 км, 21 км, 22 км та Полтавка-Криворізька.
Соціальна сфера У районі функціонує 20 шкіл, де навчаються майже 3,5 тис. учнів, 2 позашкільні заклади, 12 дитячих садків з 484 вихованцями. Свої знання дітям в школах передають 337 педагогів.
Для надання медичної допомоги населенню в районі працюють центральна районна лікарня, 6 лікарських амбулаторій, 26 ФАПів.
У районі діють 23 установи клубного типу, 25 бібліотек, районна школа мистецтв, в яких працюють 127 культпрацівників.
Пам'ятки
Пам'ятки природи Ландшафтний заказник Візирка Відслонення аркозових пісковиків
Пам'ятки монументального мистецтва тощо
Докладніше: Пам'ятки Широківського району
Персоналії Голова партії "Всеукраїнське об'єднання «Громада» Павло Лазаренко народився 23 січня 1953 року в селі Карпівка Дніпропетровської області в сім‘ї садівника. Біднов Василь Олексійович — член Української Центральної Ради. EeOneGuy - відеоблогер.
Політика 25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Широківського району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 52,63 % (проголосували 12 142 із 23 071 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,08 % (5 231 виборців); Юлія Тимошенко — 11,97 % (1 454 виборців), Олег Ляшко — 10,63 % (1 291 виборців), Сергій Тігіпко — 8,99 % (1 091 виборців), Михайло Добкін — 5,86 % (712 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,36 %.
Примітки
Література Широківський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.881-903, 891-893
Джерела Сторінка на сайті ОДА Широке — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)