Шульмінський Юрій Олександрович (1920 — ?) — український архітектор, який працював в Аргентині.
Біографія Народився 1920 року.Leksykon kultury polskiej poza krajem od roku 1939 // red. K. Dybciak, Z. Kudelski — T. 1. — Lublin, 2000. — S. 16. — ISBN 83-87703-18-4. Син Олександра Шульмінського (1862—1944) та Олімпіади Пащенко. Однокровний брат священика Станіслава Шульмінського (1894—1941).Tytus S. Sługa Boży ks. Stanisław Szulmiński // Wołanie z Wołynia. — 2016. — № 2 (129). — S. 30. Навчався у Львові, згодом — у Римі. Був дивізійником Української національної армії (Першої дивізії «Галичина»), вижив у «Бродівському котлі». Після війни потрапив до Другого польського корпусу.Корчак-Городиський О. Щоденник «Свобода» в таборі полонених в Ріміні // Альманах Українського Народного Союзу. — 1984. — № 74. — С. 44. Власник архітектурного бюро в Аргентині. Професор архітектури в університеті Сан-Хуана.Сіяк. Д. Юрій Шульмінський // Юнак. — 1968. — № 5 (59). — С. 6. Викладав у аргентинському відділі Філософського-гуманістичного факультету Українського католицького університету.В Аргентині засновано відділ Українського Католицького Університету // Свобода. — 1967. — 4 травня. — № 80. — С. 3. Член Спілки українських інженерів в Аргентині, Товариства подолян при Українській вільній академії наук у США.
Роботи Проект греко-католицького кафедрального храму в Буенос-Айресі (1961—1964, співавтор Віктор Гриненко). Конкурсний проект пам'ятника Шевченкові в Буенос-Айресі (1969, скульптор Григорій Крук). Будинок централі кооперативів «Відродження» в Буенос-Айресі. Будинок Сестер служебниць у Чоко. Церква в місті Кармен дель Парана (Парагвай) (Iglesia greco-católica ucraniana). Церква, парафіяльний центр, колегія та інтернат Василіянок у Бовені. Відпочинково-спортивний осередок поблизу Буенос-Айреса.
Статті La arquitectura eclesiástica ucrania // Ucrania Libre. — 1960. — № 18/19. Недоля жидів у Дубні // Літопис Волині. — 1958. — Ч. 4 (співавтор Олексій Сацюк). Олімпіада Пащенко-Шульмінська: Некролог // Дзвін. — Буенос-Айрес, 1972. Останні лицарі Андів // Сучасність. — 1977. — № 7—8.
Примітки