Я́рке (до 1948 — Баш-Кирги́з, ) — село Керченського району Автономної Республіки Крим.

Назву Ярке село Баш-Киргиз отримало в 1948 році після примусового виселення кримських татар радянськими окупантами із Криму до Центральної Азії.

Опис Розташоване на південному заході району та Керченського півострова у балці Баш-Киргиз, правою складовою маловодної річки Джапар-Берди, за 12 км на південний схід від села карта, за 22 км від селища Єди-Кую та залізничної станції Сім колодязів, відстань від райцентру становить 54 кілометри по прямій.

За даними сільради на 2009 рік, село займало площу 16 гектарів, на якій у 22 дворах проживало 27 осіб.

Історія В останній період існування Кримського ханства Баш-Киргиз належав до Орта-Керченського кадилику Кефинського каймаканства. Перша документальна згадка про село міститься у «Камеральному описі Криму» 1784 року. Після анексії Криму Російською імперією 8 (19) квітня 1783 року село було приписане до Левкопольського повіту, а після його ліквідації у 1787 році — до Феодосійського повіту Таврійської області.

Перед початком російсько-турецької війни 1787–1791 років відбувалося примусове виселення кримських татар із прибережних населених пунктів у внутрішні райони півострова. Після адміністративних реформ Павла I, з 1796 по 1802 рік, село входило до Акмечетського повіту Новоросійської губернії. За новим поділом від 8 (20) жовтня 1802 року Баш-Киргиз включили до складу Кадикелечинської волості Феодосійського повіту Таврійської губернії.

За «Відомістю про число селищ...» від 14 жовтня 1805 року, села Баш-Киргиз і Конрат записані разом як Баш-Киргиз-Конрат, де налічувалося 19 дворів та 149 мешканців. Згідно з «Пам’ятною книгою Таврійської губернії за 1867 рік», село Буйтень-Киргиз було залишене мешканцями у 1860–1864 роках через масову еміграцію кримських татар після Кримської війни 1853–1856 років і перебувало в руїнах. Однак за «Списком населених місць Таврійської губернії» 1864 року Баш-Киргиз уже згадується як власницьке російське село з 4 дворами та 33 жителями при колодязях.

На 1902 рік у селі було 114 жителів у 17 домогосподарствах Згідно зі статистичним довідником 1915 року, у Баш-Киргизі Петровської волості налічувалося 25 дворів (8 із землею, 17 — безземельні) з кримськотатарським населенням (53 приписних мешканці та 77 «сторонніх»). Селяни володіли 1235 десятинами придатної землі, мали 134 коней, 75 волів та іншу худобу.

Після встановлення радянської окупації у Криму, з 25 грудня 1920 року село увійшло до Керченського повіту. 8 січня 1921 року волосна система була скасована, і село включили до Петровського району. У 1923 році Петровський район ліквідували, приєднавши його територію до Керченського району. За результатами всесоюзного перепису 1926 року, у селі Баш-Киргиз Мавлюшської сільської ради Керченського району було 37 дворів, населення становило 192 особи (191 кримський татарин). У селі діяла кримськотатарська школа. У 1930–1931 роках після реорганізації районів село включили до складу Ленінського району.

У травні 1944 року, після звільнення Криму від нацистських окупантів, кримськотатарське населення села було насильно депортоване до Центральної Азії згідно з постановою ДКО № 5859. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року Баш-Киргиз було перейменовано на Ярке.

У лютому 2014 року село окуповане Російською Федерацією. З 2023 року у складі Керченського району.

Примітки