Олекса́ндр Ма́ркович Банду́рка (нар. 24 квітня 1937, Калинівка) — радянський та український державний діяч, політик, вчений, письменник, журналіст.

Життєпис Народився 24 квітня 1937 року в селі Калинівка, Городищенського району, Черкаської областіЯрмыш А. Н. Бандурка Александр Маркович // Выдающиеся педагоги высшей школы г. Харькова / В. И. Астахова, Е. В. Астахова, А. А. Гайков. — Х.: Кн. ф-ка «Глобус», 1998. — С. 71—74. — 736 с. — ISBN 966-7083-22-5., в сім'ї селянки та залізничника.

Закінчив Харківський інженерно-економічний інститут, Харківський юридичний інститут імені Ф. Е. Дзержинського та Академію МВС СРСР. 1958 року почав працювати економістом Дніпродзержинського металургійного заводу.

У 1958 році закінчив Харківський інженерно-економічний інститут, у 1963 році Харківський юридичний інститут імені Ф. Е. Дзержинського та у 1970 році Академію МВС СРСР.

З 1958 року почав працювати економістом Дніпродзержинського металургійного заводу.

Працював на слідчих, оперативних та керівних посадах в органах внутрішніх справ у Дніпродзержинську, Широкому, Софіївці, Нікополі Дніпропетровської області та у містах Дніпропетровську, Полтаві, Житомирі, Києві. Очолював Управління позавідомчої охорони МВС УРСР у 1983—1984 роках.

Начальник Управління внутрішніх справ Харківської області у 1984—1994 роках.

З 1959 року — на службі в органах МВС.

Начальник Управління внутрішніх справ виконкому Харківської обласної Ради народних депутатів у 1984—2004 роках.

Ректор Харківського національного університету внутрішніх справ у 1994—2003, 2010—2012 роках.Михайло Добкін та Сергій Чернов привітали Олександра Бандурку з призначенням в.о. ректора ХНУВС.

Ініціатор створення та перший ректор Харківського національного університету внутрішніх справ.

Одружений, має двоє дітей.

Політична діяльність З 1990 по 1994 — Народний депутат України 1-го скликання.

18 березня 1990 року обраний народним депутатом України у Дергачівському виборчому окрузі № 388, 2-й тур 53.72 % голосів, 8 претендентів.

У Верховній Раді України I скликання був членом комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю.

З 1994 по 1998 — Народний депутат України 2-го скликання.

Квітень 1994 — обраний Народним депутатом України II скликання, 2-й тур, 70.11 % голосів, 5 претендентів.

З 1998 по 2002 — Народний депутат України 3-го скликання.

З 2002 по 2006 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 176 Харківська область. З 31 травня 2005 — в Народній партії.

Літературна діяльність Автор книжок «Генерал милиции советует и предупреждает», «Слідчий — моя професія», «350 років мого життя», «Інтерпол», «Автопортрет політика» (у 2-х книгах), «Смійтеся на здоров'я», «Мир преступлений в литературе и искусстве», багатьох монографій, підручників, посібників.

Нагороди та звання Нагороджений багатьма орденами та медалями різних країн. Відзначений різноманітними почесними званнями і преміями за миротворчу, наукову і політичну діяльність, а також працю в літературі і журналістиці. Доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України. Заслужений юрист України.

Указом Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року нагороджений ювілейною медаллю «25 років незалежності України».

Примітки

Посилання О. А. Костюченко. Бандурка Олександр Маркович // Біографія на офіційному вебсайті Верховної Ради України (біографія на 1 скликання) Біографія на офіційному вебсайті Верховної Ради України https://web.archive.org/web/20120423082500/http://www.nspu.org.ua/dovidnyk/Б