Іва́н Яросла́вович Гаврилю́к ( 25 вересня 1948 рокуЛегенда українського поетичного кіно: Іван Гаврилюк святкує 75-й день народження // tsn, 25 вересня 2023 14:32Відомому кіноактору зі Львівщині виповнилося 70 років // Тетяна Костенко, «Status Quo», 25 вересня 2018, 16:37, с. Йосипівка, нині Золочівський район, Львівська область) — український кіноактор, художній керівник кінофірми Україна. Член Спілки кінематографістів України (з 1972). Народний артист України (1992). Заслужений артист Української РСР (1977).

З квітня 2002 до квітня 2006 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний у виборчому окрузі № 126, Львівська область. Член депутатської фракції політичної партії «Реформи і порядок» та «Наша Україна».

Життєпис Іван Гаврилюк народився 25 жовтня 1948 у селі Йосипівка, нині Золочівський район (тоді Олеський район), Львівська область, Україна. Батько Ярослав Михайлович (1916—2003) — службовець; мати Лідія Тимофіївна (1927) — пенсіонер; дружина Резніченко Мирослава Леонтіївна (1945) — акторка, педагог; син Сергій (1968) — актор.

З 1973 року Іван Гаврилюк уже актор кіностудії імені О. Довженка. Зіграв Богдана в релігійній драмі «Покутування чужих гріхів», Сашка Івакіна у фільмі «Ті, що йдуть за горизонт», та Макара Істоміна в драмі «Це сильніше за мене».

Пік популярності актора припав на 1980-і роки. Тоді він зіграв головні ролі в героїчно-пригодницькому фільмі «На вагу золота», у драмах «Потрібні мужчини» та «Тепло студеної землі», історичному фільмі «Данило — князь Галицький», філософській притчі «Небилиці про Івана».

З 1986 року Іван Гаврилюк — художній керівник кіновідео-об'єднання «Україна».

Працював на студії Лариси Роднянської «Контакт» — актором, сценаристом і режисером. Він створив дві ліричні документальні стрічки: «Місто Коломия» та «Прикарпаття. Гори і доли» (разом з Тимуром Залоєвим).

З 1991 року — генеральний директор кінофірми «Воля XX». Президент кінофестивалю «Бригантина». З 1997 року — актор, режисер, сценарист, кіностудія «Контакт».

У 2002 році Іван Гаврилюк після тривалої перерви знявся в серіалі Анатолія Матешко «Критичний стан». В серіалі, на гадку всієї творчої групи, відбулось нове народження актора — він виконав роль мера міста. Працюючи над роллю соціального героя, Гаврилюк відкрив блискучі психологічні грані свого таланту.

Ролі у фільмах

1968 — Анничка — Іванко 1970 — Комісари — начальник курсів комісарів 1970 — Родина Коцюбинських — ад'ютант 1970 — Хліб і сіль — Левко Щербина 1971 — Жива вода — Богдан 1971 — Захар Беркут — Максим Беркут 1971 — Зоряний цвіт — Дмитро 1971 — Іду до тебе — Михайло Петрович 1972 — Ті, що йдуть за обрій — Саша Івакін 1972 — Після ярмарку — Яким Сорока 1973 — Це сильніше зе мене — Макар Істомін 1973 — Новосілля — Сильвестр 1973 — Бронзовий птах — Олексій Карагаєв (немає в титрах) 1973 — Всі докази проти нього — Думитру Мовиляну 1975 — Канал — Франчук 1975 — Танець орла — Макарич 1975 — Дума про Ковпака — Лєнкін 1976 — Ати-бати, йшли солдати… — сержант Сайко, «Балтика» 1976 — Дніпровський вітер — єгер Петро 1976 — Пам'ять землі — Крапивич 1976 — Тривожний місяць вересень — Валерка, моряк 1978 — Викуплення чужих грехів — Богдан Чичура 1978 — Віщує перемогу — Власенко 1979 — Я хочу вас бачити — Конопльов 1979 — Багряні береги — Мартин Шумик 1979 — Вавилон ХХ — Клим Синиця 1979 — Завдання з трьома невідомими — робітник міліції 1979 — Київські зустрічі («В останні дні літа») 1980 — Від Бугу до Вісли — Лєнкін 1980 — Дивна відпустка (3 серії) 1981 — Сто радощів, або книга великих відкриттів — Маркелл 1982 — Повернення Баттерфляй — Теофіл Окуневський 1983 — Климко — батько 1983 — На вагу золота — Марко Завгородний (озвучив актор Євген Паперний) 1983 — Легенда про княгиню Ольгу — РусРус, коханець княгині Ольги (убитий за наказом князя Ігоря). Автор сценарію і режисер-постановник — Юрій Іллєнко 1986 — Кармелюк — Устим Кармелюк 1987 — Поки є час — Іван Сірко 1987 — Данило — князь Галицький — Василько Романович 1988 — Чорна долина — Іван Сірко 1989 — Гори димлять — Іван Семенюк 1989 — Небилиці про Івана — Іван Калита 1991 — Карпатське золото — Крапивич 1992 — Чотири листи фанери — капітан Богдан Мазепа 1992 — Іван та кобила 2004 — Залізна сотня — Рен Режисер 1992 — Чотири листи фанери

Примітки

Джерела Рудаков Микола Іванович'' Автографи майстрів. — К.: Міжнародний доброчиний фонд «Українська хата», 2005. — 128 с. — ISBN 966-7025-05-5.

Посилання

Іван Гаврилюк: «Бардак у нашій державі — від відсутності культури» Сайт ВРУ Прес-конференція Івана Гаврилюка 10.08.2007 Іван Гаврилюк: «Якщо прийдуть, буду стріляти: зброя є, і до речі, легальна». Фільмографія Народний артист України Іван Гаврилюк: Київ став мені чужим містом