Звени́городський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Черкаської області, Україна. Площа — 1010 км² (4,8 % від площі області). Районний центр — місто Звенигородка.

Загальна характеристика Територія Звенигородського району знаходиться на Правобережжі, в центрі Черкащини у лісостеповій фізико-географічній зоні, в межах Придніпровської височини.

Рельєф — пологохвилястий, розмежований ярами та балками, долинами річок. Основні річки — Гнилий Тікич, Шполка, Вільшанка.

Надра району мають широкий спектр корисних копалин, серед яких основне місце займають паливні та будівельні матеріали. У районі є запаси бурого вугілля, бентонітових глин, каоліну (промислова розробка), будівельних пісків, будівельного каменю (промислова розробка) та джерела радонових вод (санаторій «Радон»).

Площа району — 1010 км². Площа сільськогосподарських угідь — 63922 тисяч га.

Населення — 46,8 тисяч осіб, у тому числі: міського — 18,2 тисяч осіб, сільського — 28,6 тисячі осіб.

Населених пунктів — 40, у тому числі 1 місто і 39 сільських поселень, які підпорядковуються 1 міській і 27 сільським радам.

Історія Історія Звенигородщини сягає сивої давнини. Археологічні знахідки на території району свідчать про поселення людей тут ще за часів кам'яної доби. В результаті розкопок 1996 року Великого Рижанівського Кургану було знайдено унікальне за останні 160 років поховання скіфської доби, вік якого майже дві з половиною тисячі років. На території району є також сліди трипільської (села Вільховець, Багачівка, Козацьке, Стара Буда, Стецівка, Чичиркозівка) і черняхівської (села Ризине, Водяники, Моринці) археологічних культур.

У минулому Звенигородка була значним укріпленим містом із обнесеним частоколом замком. Під час спустошливої навали монголо-татар місто було зруйноване. Перша літописна згадка про місто Звенигород датується 1394 роком. У середині XVI століття Звенигородщина підпала під владу Речі Посполитої. На її землях прокотилося повстання відоме під назвою Коліївщина.

1793 року Звенигородщина в складі Правобережжя відійшла до складу Російської імперії.

На Звенигородщині, в селі Гусакове, 23 квітня 1917 року був започаткований Всеукраїнський рух — Вільне козацтво, одним з отаманів якого був Юрко Тютюнник. В історії України відоме і Звенигородсько-Таращанське повстання.

12 квітня 1923 року постановою 2-ї сесії ВУЦВК 7-го скликання утворили нову адмінодиницю — Звенигородський район — в складі УСРР.

28 січня 1944 року в ході Корсунь-Шевченківської битви у Звенигородці відбулося з'єднання військ 1-го і 2-го Українських фронтів, — взято в оточення німецько-фашистські війська.

У листопаді 1959 р. приєднано частину ліквідованого Вільшанського району.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради: Бродецьку, Пальчиківську, Петраківську та Ямнільську Тальнівського району, Вербовецьку, Гончариську та Кайтанівську Шполянського району і Чижівську Лисянського району до складу Звенигородського району.

Охорона здоров'я У районі діють: Звенигородська центральна районна лікарня, комунальний заклад "Звенигородський Центр первинної медико-санітарної допомоги"( лікарські амбулаторії загальної практики та сімейної медицини і ФАПи), станція швидкої медичної допомоги КУ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ЧОР.

Діє мережа комунальних та приватних фармацевтичних аптек.

Освіта Збережено мережу навчальних закладів. Нині діють 36 загальноосвітніх навчально-виховних закладів. При Стецівській загальноосвітній школі діє Мала академія народних мистецтв.

У Звенигородці працює філія Східноєвропейського університету економіки та менеджменту (СУЕМ), у Шевченковому — сільськогосподарський коледж та філія Черкаського інженерно-технологічного університету (ЧІТУ), спеціалізована школа-інтернат з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю, є 2 професійно-технічних училища в Звенигородці, Козацькому).

Найбільші населені пункти +№Населений пунктНаселення,осіб (2007) 1 Звенигородка 19 841 2 Вільховець 3 048 3 Юрківка 3 023 4 Шевченкове 2 802 5 Моринці 2 103 6 Стецівка 1 953 7 Козацьке 1 853 8 Княжа 1 522 9 Стебне 1 485 10 Озірна 1 209 11 Тарасівка 1 126 12 Ризине 1 093 13 Чижівка 1 029+

Культура В районі функціонують районний Будинок культури, 36 клубних та 36 бібліотечних закладів, школа мистецтв, художня і дитячо-юнацька спортивна школи. 13 колективів носять почесне звання «народний аматорський», ряд колективів — переможці обласних і учасники міжнародних конкурсів, це: вокальний ансамбль «Заспів» районного Будинку культури; аматорська хорова капела; народний ансамбль танцю «Звенигора»; вокальне тріо Водяницького будинку культури — переможець Всеукраїнського конкурсу «Встань, козацька славо!».

Високу оцінку глядачів отримали народний аматорський фольклорно-аутентичний колектив Вільховецького сільського Будинку культури та народний фольклорний ансамбль «Журавка», агітаційно-художній театр малих форм Моринського сільського будинку культури.

У районі щорічно проводиться конкурс юних поетів «Тарасовими шляхами».

Вихованці художньої школи стали переможцями обласної виставки, присвяченої 191-й річниці від дня народження Тараса Шевченка.

Традиційно на Звенигородщині проводиться обласне літературно-мистецьке свято «Вінок Кобзареві» у рамках Міжнародного літературно-мистецького свята «В сім'ї вольній, новій…»

На малій батьківщині Кобзаря розпочато виконання Державної туристично-культурологічної програми «Золота підкова Черкащини».

У районі започатковано розвиток сільського зеленого туризму. Так, у селі Моринці, де народився Тарас Шевченко, вже приймає туристів власниця приватної садиби «Кобзарева колиска» В. С. Чепурна.

Політика 25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Звенигородського району було створено 50 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,97 % (проголосували 26 187 із 38 530 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 51,54 % (13 497 виборців); Юлія Тимошенко — 16,50 % (4 321 виборців), Олег Ляшко — 13,04 % (3 416 виборців), Анатолій Гриценко — 10,85 % (2 840 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,78 %.

Екскурсійні об'єкти

Визначні пам'ятки

Козачанський парк є пам'яткою садово-паркового мистецтва державного значення. Його площа 51 га, закладений був наприкінці XVIII століття. Парк витягнутий. У його північній частині є каскад ставків, до яких веде довга, пряма алея.

Садиба В. В. Голіциної XVIII-XIX століть у селі Козацькому є пам'яткою архітектури загальнодержавного значення разом із дворовим будинком XIX століття і будинком управляючого. Пам'ятками архітектури місцевого значення на Звенигородщині є: церква Іоана Богослова 1886 року у селі Стебному; Георгієвська церква 1911 року у селі Мизинівка; будівля музею Тараса Шевченка 1937 року у Шевченковому.

Музеї Звенигородський краєзнавчий музей — м. Звенигородка, вул. В. Чорновола, 41; Батьківська хата В. Чорновола — с. Вільховець; Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" — с. Шевченкове; Літературно-меморіальний музей Т. Шевченка — с. Шевченкове, вул. Петровського, 33 Музей-садиба Агатангела Юхимовича Кримського

Природно-заповідний фонд Ботанічні заказники Пехівський, Хлипнівський. Гідрологічні заказники Банихівський, Барабашківський, Бучиківський, Гільків, Графський, Гризлове, Громадський, Губський, Гудзівський, Джерело, Загребля-Попове-Турське, Заобрудомський, Звенигора, Курниковий, Курячий, Маслове, Мельників, Мизинівський, Михайлівський, Морин, Мурзинівський, Наливайкове, Низівський, Обарівшинський, Озеро, Павловський, Панський, Питовник. Попівський, Приворотський, Птахоферма, Рудьково, Свяченський, Сколиватський, Скороходівський, Старобудівський, Стецівський, Тарасів Яр, Хуторянський, Шахтарський, Шахтінський, Яличанський. Загальнозоологічні заказники Луки. Ентомологічні заказники Гусаківський, Стебнівський. Ландшафтні заказники Неморозький. Орнітологічні заказники Стебнянський. Ботанічні пам'ятки природи Вікове дерево в'яза, Віковий дуб, Вікові дерева бука і каштана, Дуби Правди, Дуби Тараса Шевченка, Дуб Т. Г. Шевченка, Думний дуб, Тарасова калина, Ясен звичайний. Геологічні пам'ятки природи Звенигородські конгломерати. Заповідні урочища Гупалівщина, Комарів яр. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Будищанський, Козачанський (загальнодержавного значення), Міський парк, Парк ім. Шевченка, Парк «Перемога», Сквер «Пам'ять», Таганчанський.

Відомі люди У гусарському полку, розташованому в Звенигородці, служив російський поет-партизан, герой Франко-російської війни 1812 Денис Давидов.

У Звенигородці часто бував російський байкар Іван Крилов, який в 1797 — 1801 роках проживав у селі Козацьке в маєтку князя Голіцина.

На Звенигородщині народились: український поет, письменник, художник Тарас Григорович Шевченко; український зоолог і палеонтолог, академік Іван Підоплічко (Козацьке); український агрохімік, ґрунтознавець і фізіолог рослин, академік Петро Власюк (Чемериське); зоолог-фауніст, професор Іван Криницький (Звенигородка); бібліограф і бібліотекознавець Лев Биковський (Вільховець); український скульптор Каленик Терещенко (Попівка); українська художниця, фольклорист, етнограф Софія Терещенко (Попівка), стараннями якої 14 вересня 1920 року засновано Звенигородську художню школу імені Тараса Шевченка, а в 1922 році — повітовий музей імені Тараса Шевченка; генерал-хорунжий армії УНР Юрко Тютюнник; український політик А. С. Гриценко (Багачівка); український політик Ю. А. Кармазін (Звенигородка).

Український композитор, диригент і хормейстер Олександр Кошиць провів дитячі і юнацькі роки в селі Тарасівка. У Звенигородці жив і працював письменник, учений широкого профілю — філолог, сходознавець, історик, академік, перший Неодмінний Секретар Української Академії Наук (з 14 листопада 1918 року) Кримський Агатангел Юхимович. Із Звенигородщиною пов'язане ім'я відомого політика і громадського діяча, політв'язня радянських часів, Героя України В'ячеслава Чорновола який виріс і закінчив школу в с. Вільховець.

На території району живуть і працюють: поети прозаїки, члени Національної спілки письменників України: Михайло Іванченко, Олексій Озірний, Людмила Солончук, Сергій Ткаченко, етнограф-народознавець Вадим Мицик, художник і поет Анатолій Савченко; заслужені працівники культури України: Богінський Анатолій Станіславович, Кріпак Ніна Семенівна, Соломаха Поліна Омелянівна, Шевченко Людмила Михайлівна.

На даний час головою Черкаської обласної державної адміністрації, депутатом обласної ради є Черевко Олександр Володимирович який народився в селі Водяники, Звенигородського району.

Джерела

Примітки

Література Білецький Ф. Ф. Вічний подзвін Звенигори: Нариси з історії Звенигород. району. — Звенигородка, 2003. — 186с. Спадщина: Альманах. — Звенигородка: Б.в., 2002. — 32с.

Історія, археологія, мистецтво Звенигород. району. Видат. земляки Білецький Ф. Вічний подзвін Звенигори: [До 80-річчя Звенигород. району] //Шевченків край. — 2002. — 6, 13, 27 груд.; 2003. — 4, 17 січ., 21 берез., 4 квіт.. 28 трав., 4, 11, 25, 27 черв., 4, 18, 22, 25 лип., 1 серп. Звенигородщина: Краєзн. карта-схема /Склав С. Лячинський. — Звениго-родка, 1994. — 1л., склад. у 8с. Звенигородщина : [Черкас. обл.] : слов.-довід. [іст. подій] / Володимир Хоменко. — Вид. 2-ге, допов. — Київ : Арт Економі, 2015. — 159, с. : іл., портр. — ISBN 978-966-2576-81-8

Короткі довідки про населенні пункти району Юркевич В. Звенигородщина в XV — XVI вв.: [Звенигород. район] //Спадщина: Альм. — Звенигородка, 2002. — С. 10-12. Чорновіл В. І. Цілющий край Тарасових джерел: Звенигородщина віддав-на і тепер //Спільна справа. — 1997. — № 1. — С. 5-9. Хронологія основних подій Звенигородщини //Спадщина: Альм. — Звени-городка, 2002. — С. 19-20. Лебедь І., Дубрава Ю. Дзвенять гори, дзвенять справи на Звенигород-щині: [Сьогодення Звенигород. району] //Нова доба. — 2000. — 14 листоп. — С. 4-5.