Корисні копалини Польщі

Польща володіє значним і надзвичайно різноманітним потенціалом корисних копалин, що історично виступає надійним фундаментом для її економічного зростання та енергетичної незалежності. Надра країни багаті як на традиційні паливно-енергетичні ресурси, зокрема кам'яне та буре вугілля, так і на унікальні поклади рудних і нерудних матеріалів. Особливе стратегічне значення у світовому масштабі мають польські родовища міді, срібла, ренію, а також багатющі запаси кам'яної солі та самородної сірки. Ці ресурси тривалий час залишаються головною візитівкою місцевої гірничодобувної промисловості країни.

Загальна характеристика

На початку XXI ст. в П. нараховують понад 70 різних к.к. Найважливіші з них представлені в табл. 1. Серед країн ЄС Польща займає за запасами бурого вугілля 6-е, кам'яного вугілля та срібла — 7-е, міді — 8-е, свинцю та цинку — 10-е місце [Ґлюкауф, № 1, 2002].

Табл. 1. Запаси основних корисних копалин Польщі (1998/99) Корисні копалини Запаси Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Барит, тис. т 1000 2000 50 (BaSO4) 0,3 Залізні руди, млн т 300 800 30 (Fe) 0,2 Золото, т 30 Калійні солі в перерахунку на К2О, млн т 10 20 10 (К2О) 0,1 Мідь, тис. т 22200 36000 1,69 (Cu) 3,3 Нафта, млн т 5,5 Природний горючий газ, млрд м3 149 0,1 Свинець, тис. т 2380 3890 1,3 (Pb) 2 Срібло, т 66000 81000 50 г/т 12,1 Вугілля, млн т 42100 14478 Цинк, тис. т 6942 12037 3,7 (Zn) 2,5 Уран, тис. т 13,7 0,06

Окремі види корисних копалин

Вуглеводні. Запаси нафти в 1987 складали всього бл. 2 млн т, і внутрішні потреби країни задовольнялися в основному за рахунок імпорту. За даними 1996, запаси природного газу в Польщі оцінювалися в 121 млрд м³. Родов. нафти і природного газу (бл. 250) знаходяться в межах Центральноєвропейського, Північно-Передкарпатського і Карпатського нафтогазоносних басейнів (НГБ).

Центральноєвропейський НГБ охоплює платформні області П. Переважна кількість родов. знаходиться на Передсудетській монокліналі і в Помор'ї. Найзначніші родов.: нафтові — Камень-Поморскі, Дашево; газові — Богдай-Уцехув, Жухлюв, Вешховіце, Тархали, Равіч, Чешув, Гожіслав, Боженцін. Родов. газу в осн. пов'язані з теригенними відкладами ниж. пермі і в меншій мірі з верхньопермськими карбонатними породами, до яких приурочені поклади майже всіх нафтових родовищ. Нафти сірчисті, густиною 850—870 кг/м3. Гази переважно метанові, часто з високим вмістом азоту і домішкою гелію. Глиб. залягання покладів 1-3,5 км. Північно-Передкарпатський НГБ знаходиться в Передкарпатському прогині. У зовн. частині прогину знаходяться переважно газові родов., поклади яких приурочені до г.п. від девону до міоцену (міоцен — осн. газоносний горизонт). Найзначніші газові родов.: Перемишль-Яксманіце, Красне-Альбігова, Любачів, Тарнів, Каньчуга, Вигода, в Ясельсько-Кросненському нафтовому районі, а також у Балтійському морі і інш. Гази в осн. метанові, з невеликим вмістом азоту. Нафтові родов. дрібні. Нафти малосірчисті, від важких до легких. Глибини залягання родов. нафти і газу від сотень м до 1,5-2,5 км. Карпатський НГБ охоплює флішеві покривала Зовнішніх Карпат. Родов. переважно нафтові, рідше газові, нафтогазоносність пов'язана з крейдо-палеогеновим флішем. Нафти переважно легкі, малосірчисті. Родов. багатопластові, складної будови, залягають на глиб. від сотень м до 3,5 км (Ванькова, Потік, Харкльова-Погожіна і інш.).

Вугілля. У кінці 1980-х років запаси вугілля в Польщі оцінювалися приблизно в 40 млрд т; у 1996 — в 65 млрд т. Основні родовища кам'яного вугілля в Польщі знаходяться в Сілезії, а також в Валбжіхському і Люблінському басейнах. Станом на 2000 р у країні є 112 родов. вугілля з ресурсами 61500 млн т [World Coal. — 2001. — 10, № 11. — Р. 27-31]. Серед енергетичних ресурсів найбільше значення має кам'яне вугілля (ресурси 64,9 млрд т на глибині до 1000 м, 1999). Запаси кам'яного вугілля на 2001 р: балансові — 16 млрд т (у 1990 р — бл. 30 млрд т), промислові — 7,5 млрд т, видобувні — 5 млрд т (за Є.Кіцкі, 2002). Родов. кам'яного вугілля знаходяться в Верхньосілезькому кам'яновугільному бас. (на півдні), Нижньосілезькому вугільному бас (на півд.-зах.) і Люблінському вуг. бас. (на півд.-сх.). З розвіданих запасів кам. вугілля бл. 67 % складають енергетичні, інші — коксівне вугілля. Вугільні пласти залягають у відкладах верх. карбону. Потужність вугленосної товщі Верхньосілезького бас. 6,0-2,5 км. Розвідано дек. сотень пластів вугілля, найпотужніші з них до 20 м. На заході вугільна товща зім'ята в дисгармонійні, а в іншій частині бас. в пологі складки, ускладнені численними скидами і зсувами. Потужність вугленосної товщі Нижньосілезького басейну понад 1,5 км. Вона містить дек. десятків пластів вугілля, переважають пласти потужністю 1,2-1,5 м, бл. 50 % коксівного вугілля. Умови залягання складні. Потужність вугленосної товщі Люблінського бас. бл. 0,7 км. Вона містить 90 пластів, переважно потужністю 0,9-1,3 м. Вугілля в осн. енергетичне. Залягання вугільних пластів спокійне. Покрівля вугленосної товщі на глиб. 450—750 м.

У Верхній Сілезії, крім кам'яного вугілля, є також метан (понад 90 км3).

Буре вугілля знаходиться передусім у західній і центральній Польщі, видобувається відкритим способом у Турошівському, Белхатівському, Конінському районах бурого вугілля.

Залізняк зустрічається в родов. магматичного і осадового походження. До перших належить родов. Кшемянка, пов'язане з анортозитами протерозойського кристалічного фундаменту в межах Мазурсько-Сувалковського підняття. Руди ільменіт-магнетитового складу, з сер. вмістом Fe 27 %; присутні також титан і ванадій. Осадові родов. залізняку відомі в Судетах (Ковари), на Краківсько-Сілезькій монокліналі (Ченстоховський район), на околиці Свентокшиських гір (Конське) і в Помор'ї (Лобез). Руди сидеритового складу пов'язані з відкладами ниж. і сер. юри; сер. вміст Fe бл. 30 %, є домішки фосфору і сірки. У 1962 році в околиці Сувалок відкрито дуже багаті (за оцінками — 1 млрд т) поклади магнетиту з домішками титану і ванадію.

Мідь. Польща має найбільші в Європі підтверджені і загальні запаси міді (1999). Осадові родов. мідних руд, одні з найбільших у світі, знаходяться в межах Передсудетської монокліналі і приурочені до відкладів цехштейну. Мідні мергелі і сланці залягають у болеславіцько-злоторийській мульді, а також між Лубіном і Глоговом (Лєгніцько-Глоговський мідний район). Руди представлені мідноносними сланцями, пісковиками і мінералізованими міддю вапняками та доломітами (карбонатна руда). Сер. потужність мідноносних осадів 2 м, вміст Cu 0,8-2,5 %. Гол. рудні мінерали — халькозин, борніт і халькопірит. Руди містять також домішки срібла, свинцю, нікелю, кобальту, ванадію, золота, платини, кадмію, рутенію і інш. елементів. Рудні тіла простежені на глиб. 800—1800 м. Родов. Північно-Судетської мульди пов'язані з осадово-вулканогенними породами. Вміст Cu в них 0,5-0,8 %, сер. потужність рудоносних пластів 0,5 м.

Нікель. Родов. нікелевих руд Шкляри відоме в Ниж. Сілезії. Силікатно-нікелеві руди пов'язані з корою вивітрювання серпентинітів палеозою, потужністю до 8 м. Сер. вміст Ni 0,7 %, Fe 10-15 %, Со 0,04 %. Крім цього, є поклади руд нікелю у Зомбковіці Сілезькій. Поліметали. Запаси свинцевих і цинкових руд в П. значні. За підтвердженими запасами свинцю Польща посідає 1-е місце в Зах. Європі (1999), а цинку — 2-е місце (після Ірландії, 1999). Поліметалічні родов. виявлені на півдні країни, i у Верх. Сілезії, де вони приурочені до доломіту сер. тріасу. Головні з них — Битом, Поможани, Тшебьонка, Олькуш, Завєрце. Поклади жильні, лінзові і пластові. Є також штоко- і трубоподібні поклади потужністю до 40 м. Руди переважно сульфідні (складені сфалеритом і ґаленітом); на невеликих глибинах а зоні окиснення зустрічаються галмейні руди. Вміст Pb 1,2-1,5 %, Zn 5-6 %; попутні компоненти — срібло, талій, мідь, арсен, молібден, кадмій. Генезис рудних тіл спірний. Глиб. залягання 20-250 м. Руди цинку і олова знаходяться також в околицях Олькуша, Болеславля, Хжанова і Зав'єрця.

Срібло. За підтвердженими і загальними запасами срібла Польща займає 1-е місце в Європі (1999). У Польщі 67 % підтверджених запасів срібла зосереджено в рудах мідних родовищ Любін (15.4 тис. т), Рудна (15 тис. т), Полковіце-Серошовіце (13.7 тис.т) Лєгніце-Глогувського рудного району. Руди характеризуються високою якістю. Середній вміст срібла в них коливаються від 34 до 73 г/т. Із цих родовищ в Польщі добувається до 98 % срібла. Інші запаси пов'язані з свинцево-цинковими рудами з низькими вмістами срібла.

Калійні солі супроводять поклади кам. солі цехштейну. Найбільші поклади поліґаліту виявлені на півночі, в районі Пуцької затоки (Хлапово, Мерошино, Сважево), де поліґаліт утворює лінзи потужністю 6-75 м на глиб. 30-225 м вміст K2O 7-13 %. Поклади поліґаліту є над Гданською бухтою.

Гірничохімічна сировина. В цій царині основну роль відіграють сірка (її поклади оцінюються на 629 млн т) і кам'яна сіль (80 млрд т). Родов. самородної сірки, відкриті у 1953, належать до числа найбільших у світі і розташовані в півн. частині Передкарпатського прогину. Головне з них — Тарнобжег (Пясечно, Махів, Єзірко). Родов. пластового типу (Гжібув, Рудники, Барану, Махув і інш.) пов'язані з гіпсом і ангідритами міоцену, в яких вони заповнюють каверни і тріщини. Потужність сірковмісних пластів від дек. м до перших десятків м. Сер. вміст S у породі 25 %, глиб. покладів від 20 до 350 м. Виявлені родов. сірки також біля Лубачева (Горинець, Башня).

Кам'яна сіль знаходиться на Підкарпатті (Бохня, Вєлічка, Ленжковіце, Сєдлець) та у вигляді соляних стовпів у північно-східній Великопольщі, а також на Куявії (Іновроцлав, Гура, Клодава, Ізбіца, Рогізно, Могільно). Родов. кам'яної солі є складовою частиною комплексу порід цехштейна в платформній частині країни (Дамаславек, Ізбіца, Любень, Ланіта і інш.) і сер. міоцену в Передкарпатському прогині (Ленжковіце, Войніч і інш.). Характерне утворення соляних куполів. Найбільші родов. пермських солей — Клодава, Гура, Іновроцлав, Могільно (є включення лінз калієво-магнієвих солей), міоценових — Вєлічка, Бохня.

Фосфорити. Родов. фосфоритів (Рейон-Ілжа і інш.) розташовані в півн. обрамленні Свентокшиських гір. Фосфорит утворює конкреції (17-28 % від маси г.п.) в пісках і мергелях ниж. крейди. Продуктивний горизонт має потужність до 25 м. Глиб. залягання пластів від дек. десятків до 300 м.

Корисні копалини Польщі

Źródło i licencja