Сезонний афективний розлад, САР (), також «сезонна депресія» (), «зимова депресія» (), також «весняна млявість» () та «літня депресія» () — це підмножина афективних розладів, у котрій люди, які мають нормальне психічне здоров'я протягом більшої частини року, виявляють депресивні симптоми щороку у той же час, зазвичай восени-взимку.Ivry, Sara (August 13, 2002). Seasonal Depression can Accompany Summer Sun . The New York Times. Retrieved September 6, 2008 Хворі можуть спати забагато або мати знижену енергійність. Стан в літній час може включати підвищену тривожність.Seasonal affective disorder (SAD): Symptoms . MayoClinic.com (September 22, 2011). Retrieved on March 24, 2013. Сезонний афективний розлад спричинює та посилює депресію та тривожні розлади.Winter Blues, Fourth Edition: Everything You Need to Know to Beat Seasonal Affective Disorder New York : Guilford Press, c2013. 4th ed.
В DSM-IV і DSM-V статус САР було змінено: він уже не класифікується як унікальний афективний розлад, а є специфікованим видом рекурентного великого депресивного розладу під специфікацією «з сезонним характером», що вражає у певний час року і повністю зникає в інший.
Причини САР пов'язують з недостатньою інсоляцією та нестачею вітаміну D в холодний сезон, у північних широтах чи місцевостях, де люди споживають мало цього вітаміну (наприклад, з рибою).
Лікування полягає в терапії яскравим світлом; також ефективні вживання вітаміну D та загальні методи терапії депресії (фізичні вправи, антидепресанти).
Попри початковий скептицизм у медичних колах, цей стан, формально описаний у 1984 році Норманом РозенталемMarshall, Fiona. Cheevers, Peter (2003). «Positive options for Seasonal Affective Disorder», p. 77. Hunter House, Alameda, Calif. ., визнається поширеним захворюванням.Friedman, Richard A. (December 18, 2007) Brought on by Darkness, Disorder Needs Light . New York Times
САР має від 1,4 % (Флорида) до 9,9 % (Аляска) населення США, 20% населення Ірландії, 10% населення Нідерландів. В Ісландії захворюваність нетипово низька для настільки північної широти. Менше хворіють також в Японії. Жінки вразливіші до САР за чоловіків.
Епідеміологія Жінок із САР більше, ніж чоловіківOne in five suffers from SAD . BreakingNews.ie (November 10, 2007). Retrieved on March 24, 2013.. САР має від 1,4 % (Флорида) до 9,9 % (Аляска) населення США.
Скандинавські країни Зимова депресія є звичайним спадом в настрої деяких жителів та жительок більшості скандинавських країн. Вона була вперше описана в 6-му столітті готським вченим Йорданом у праці «Гетика», де він описував жителів Скандзи (Скандинавії).Jordanes, Getica, ed. Mommsen, Mon. Germanae historica, V, Berlin, 1882. Ісландія, між тим, здається, є винятком. Дослідження там понад 2000 осіб виявило несподівано низьку поширеність САР та сезонні зміни в тривожності та депресії для обох статей. Припускається, що схильність до САР може відрізнятися залежно від певних генетичних факторів у ісландській популяції. Дослідження канадських людей повністю ісландського походження також показали низький рівень САР. Відносно нещодавно висловлено припущення, що це може бути пов'язано з великою кількістю риби, традиційно вживаної населенням Ісландії (біля 90 кг на людину в рік (2007) порівняно з 24 кг/рік для США та Канади)Fishery and Aquaculture Statistics: SECTION 2 — Food balance sheets and fish contribution to protein supply, by country from 1961 to 2007. Rome: Food and Agriculture Organization of the United Nations (2008); подібна аномалія відзначається в Японії, де щорічне споживання риби в останні роки складає в середньому близько 60 кг на душу населення. Риба має високий вміст вітаміну D, а також містить докозагексаєнову кислоту, помічну при різних неврологічних дисфункціях.
Інші регіони На Алясці САР має близько 8,9 % людей, і близько 24.9 %SAD Treatment | SAD Lamp | SAD Light | SAD Cure | Seasonal Affected Disorder Britebox Energise Case Study . Britebox.co.uk. Retrieved on March 24, 2013. для субсиндромального (пом'якшеного) САР.
Близько 20% населення Ірландії має САР (за даними опитування 2007 року). Опитування також показало, що жінки більш схильні бути враженими САР, ніж чоловіки. Близько 10% населення Нідерландів має САР.van der Sman (October 28, 2004) Donkere dagen: Winterdepressie verklaard. Elsevier.nl. Retrieved on March 24, 2013.
Історія САР був вперше систематично описаний на початку 1980-х доктором медицини Норманом Розенталем і його командою з Національного інституту психічного здоров'я (National Institute of Mental Health, NiMH). Мотивуючись спочатку бажанням виявити причину власного досвіду депресії (зацікавившись, чому став млявим узимку після переїзду з сонячної Південної Африки до хмарного взимку Нью-Йорку) і припустивши, що вона і скороченні доступного природного світла, Розенталь почав експериментувати, збільшуючи вплив штучного світла, а потім з командою і задокументували феномен сезонної депресії у плацебо-контрольованому дослідженні з використанням світлотерапії. Результати цього дослідження були опубліковані в 1984 році, де вперше й пропонувався діагноз сезонного афективного розладу. Хоча ідеї Розенталя спочатку були зустрінуті зі скептицизмом, САР став широковідомим, і його книга Зимовий Блюз (Winter Blues, 1993) стала стандартним вступом до предмета.
Дослідження САР в США почалися в 1979 році, коли інженер-дослідник Герб Керн (Herb Kern) помітив, що відчував себе пригніченим протягом зимових місяців. Керн підозрював, що причиною була нестача світла взимку, і обговорив ідею з вченими з Національного інституту психічного здоров'я, що працювали над тілесними ритмами. Заінтриговані, вони розробили лайтбокс для лікування депресії Керна. Керн відчув себе набагато краще протягом декількох днів лікування, як і інші хворі, ліковані тим же чином.
Також висловлювалось припущення, що САР впливає на ризиковану поведінку, і люди з САР більш схильні до обережних інвестицій, чи то фінансових, чи наукових.
Ознаки і симптоми САР — це тип великої депресії, і хворі можуть виявляти будь-які супутні симптоми, такі як відчуття безнадійності і нікчемності, думки про самогубство, втрата інтересу до діяльності, відхід від соціальної взаємодії, проблеми зі сном і апетитом, труднощі з концентрацією уваги і прийняттям рішень, зниження лібідо, занепад сил або занепокоєння (ажитацію). Симптоми зимового САР часто включають пересипання або ускладнене прокидання вранці, нудоту і схильність до переїдання, нерідко з потягом до вуглеводів, що призводить до збільшення ваги. САР, як правило, асоцієються з зимовою депресією, проте не є рідкісними і або інші сезонні зміни настрою. Хоча окремі випадки відрізняються, на відміну від зимового афективного розладу, люди, які переживають депресію навесні і влітку, більш імовірно демонструють такі симптоми, як безсоння, зниження апетиту і втрата ваги, збудження або занепокоєння.
Біполярний розлад З сезонним характером — це специфікатор для біполярних і пов'язаних розладів, у тому числі біполярного розладу I і II типів. Більшість людей з САР переживають великий депресивний розлад, але близько 20 % можуть мати біполярний розлад. Діагнози важливо розрізняти, бо в лікуванні є важливі відмінності. У цих випадках люди зі специфікатором «сезонний характер» можуть переживати депресивні епізоди як частину значного депресивного розладу, або в контексті біполярного розладу протягом зими, а влітку відновлюватися. Близько 25 % хворих з біполярним розладом можуть виявляти ознаки зимової депресії, асоційовані з біполярним розладом II типу, швидкою зміною фаз (rapid cycling), розладами харчової поведінки і частими депресивними епізодами. Гендер відображає чіткі клінічні особливості, пов'язані з сезонністю: чоловіки частіше демонструють біполярний розлад II типу і більше число депресивних епізодів, а жінки — швидку зміну фаз і розлади харчової поведінки.
Причини
Еволюційні У багатьох видів у зимові місяці у відповідь на обмеження доступної їжі, зменшення сонячного світла (особливо для денних тварин) і труднощі виживання в холодну погоду знижується активність. Сплячка — це крайній приклад, але навіть види, які не впадають у неї, часто демонструють зміни в поведінці в зимовий період. Імовірно, що протягом більшої частини людської передісторії їжі не вистачало, і тенденція до зниженого настрою протягом зимових місяців могла бути адаптивною, зменшуючи необхідність споживання калорій. Те, що жінок із САР більше, ніж чоловіків, наштовхує на думку, що ця реакція може теж якось регулювати розмноження.
Фізіологічні Пропонувались також різні безпосередні причини. Одна з можливостей в тому, що САР пов'язаний з браком серотоніну, а поліморфізм серотоніну може грати роль в САР, хоча це не дискутувалось. Нездатність мишей перетворювати серотонін в N-ацетилсеротонін (з допомогою серотонін N-ацетилтрансферази) пов'язана з виразами «депресивно-типової» (depression-like) поведінки, і антидепресанти, такі як флуоксетин, збільшують кількість серотонін-N-ацетилтрансферази, результатом чого антидепресивний (antidepressant-like) ефект.
Інша теорія пропонує причину, пов'язану з мелатоніном, який виробляється в напівтемряві і темряві шишкоподібною залозою, оскільки існують прямі зв'язки, через ретиногіпоталамічний тракт і супрахіазматичне ядро, між сітківкою і шишкоподібною залозою. Секреція мелатоніну знаходиться під контролем ендогенного циркадного годинника, але також може бути придушена яскравим світлом.
Особистісні Деякі люди можуть бути схильні до САР на основі особистісних рис. Кореляції між певними рисами, більш високий рівень невротизму, екстраверсії, відкритості новому досвіду і орієнтованого на уникання копінг-стилю є спільними для САР.
Патофізіологія Сезонні коливання настрою, як вважається, пов'язані зі світлом (кількістю інсоляції в різні місяці року). Аргументом за цю точку зору є ефективність терапії яскравим світлом. САР значно присутній (9,5 %) в широтах арктичного регіону, таких, як Північна Фінляндія (64°00' пн. ш.). Хмарний покрив може сприяти негативним наслідкам САР. Існують докази того, що багато хворих із САР мають сповільнений циркадний ритм і що лікування яскравим світлом виправляє ці затримки, що може бути відповідальним за покращення.
Симптоми САР схожі з дистимічними або навіть симптомами великого депресивного розладу. Існує також потенційний ризик самогубства у деяких хворих, котрі зазнають САР. Одне дослідження повідомляє, що 6-35 % хворих потребували госпіталізації протягом одного періоду хвороби. Часом хворі можуть не почувати себе пригніченими, але мати нестачу енергії для виконання повсякденної діяльності.
Діагностика За даними Американської психіатричної асоціації в DSM-IV сезонний афективний розлад не розглядається як окремий. Він називається «специфікатором протікання хвороби» (course specifier) і може застосовуватись як додатковий опис картини значного депресивного епізоду у хворих зі великим депресивним розладом і людей з біполярним розладом.
«Специфікатор сезонного протікання» (Seasonal Pattern Specifier) повинен відповідати чотирьом критеріям:
депресивні епізоди в певну пору року; ремісії або манії/гіпоманії в характерний час року; ці закономірності мають існувати два роки без несезонних значних депресивних епізодів за той же період; і ці сезонні депресивні епізоди чисельно переважають інші депресивні епізоди протягом усього життя пацієнтки чи пацієнта.
В МКХ-10 сезонна депресія фігурує під кодом F33 (Рекурентний депресивний розлад) та F33.9 (Рекурентний депресивний розлад, неуточнений).
Клініка Майо (Mayo Clinic) описує три типи сезонного афективного розладу, кожен зі своїм власним набором симптомів.