Сандаве - народ, який населяє територію між річками Бубу та Мпонде в центральних районах Танзанії (район ).
Розмовляють ізольованою мовою сандаве, яку розглядають в рамках койсанської гіпотези (про Східну Африку як прабатьківщину готтентотів та бушменів http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/2909803.stm ). Багато хто також володіє мовами ньятуру та суахілі ( мови банту).
Носії архаїчної гаплогрупи А Y-хромосоми і найдавніших мітохондріальних гаплогруп . Імовірно відокремились від хадза (які живуть за 150 км від них) близько 15 000 років тому. Ці народи демонструють найбільшу різноманітність мітохондріальних гаплогрупп і їх вважають древніми автохтонами Танзанії.
В основі традиційної соціальної організації - дрібні групи з кількох малих сімей. Традиційні заняття - полювання, збиральництво, рибальство; з початку XX століття - також землеробство (переважно ручне), скотарство (кози), птахівництво (кури) .
Значна частина сандаве сприйняла елементи культури сусідніх ньятуру (західні сандаве) та гого (південні сандаве). У віруваннях широко представлені культи духів лісу, життєдайної та шкідливої сили тварин і рослин, скель, магія.
Примітки
Література
Гиренко Н. М. Сандаве // Народи і релігії світу / Глав. ред. В. А. Тишков. М .: Велика Російська Енциклопедія, 1998. С. 468. Охотіна Н. В. Сандаве // Велика радянська енциклопедія. М .: 1 984 С. 2240 Greenberg J. H., The languages of Africa, 2 ed., The Hague, 1966. Westphal E. The Non-Bantu languages of Southern Africa, в кн .: Tucher A., Bryan M. The Non-Bantu languages of North-Eastern Africa. L. - N.Y., 1956.