Моло́чне (до 1945 року — Терєклі́-Конра́т, ) — село Євпаторійського району Автономної Республіки Крим.

Найкоротший трамвайний маршрут світу

у 1989—2014 року для довезення відпочивальників від пансіонату «Береговий» до моря у селі Молочному діяла трамвайна лінія довжиною 1800 метрів. Курсував тільки вагончики «Gotha» німецького виробництва 1957 й 1959 року випуску. Трамвай щодня виконував 30 рейсів з 3000 пасажирами. Единственный на планете сельский трамвай нашелся в Крыму

Історія Біля Молочного виявлено залишки скіфського городища, поблизу села Вітине знайдено святилище того ж часу.Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.

У період Кримського ханства Дирекла Конрат входив до Гезлевського (Козловського) кадилика Гезлевського каймаканства. Перша документальна згадка про село зустрічається у Камеральному Описі Криму 1784 року. Назва свідчить про глибоке коріння: «Терекли» означає «той, що має дерева», а «Конрат» — назву одного з кримськотатарських родів.

Після анексії Криму Російською імперією у 1783 році, село опинилося в епіцентрі колоніальної політики: під час російсько-турецької війни кримські татари були примусово виселені з прибережних районів, зокрема і з Терекли-Конрата, у внутрішні частини півострова. Повернутися їм дозволили лише у 1791 році.

За відомостями 1806 року, у селі налічувалося 27 дворів, де проживав 171 кримський татарин, 5 чінґєнє та один ясир.

Внаслідок масової еміграції кримських татар до Османської імперії (спричиненої тиском російської адміністрації), село почало стрімко порожніти. На картах 1842 року воно вже позначене як «мале село» (менше 5 дворів).

У другій половині XIX століття село почало заселятися російськими переселенцями. Станом на 1864 рік Терекли-Конрат описується як «власницьке російсько-кримськотатарське село» з 12 дворами та мечеттю. Цікавим є факт про питну воду: через складні умови на заході півострова, вода в колодязях (глибиною 4–10 метрів) була солоною або гіркою.

На початку XX століття село було частиною Донузлавської волості Євпаторійського повіту. Станом на 1915 рік тут уже переважало російське населення (121 особа), що було наслідком тривалої колонізаційної політики імперії.

У 1921 році радянська адміністрація ліквідувала волосну систему. Згідно зі «Списком населених пунктів Кримської АСРР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року», у селі Терекли-Конрат Богайської сільської ради Євпаторійського району налічувалося 36 дворів, усі селянські. Населення становило 187 осіб, з них: 124 росіянина, 53 кримських татарина, 9 українців та 1 грек. В однойменному радгоспі було 38 дворів, 69 осіб (51 росіянин, 9 українців, 3 німці, 2 білоруси, 1 кримський татарий, 1 чех та 2 особи, записані у графі «інші».

Під час німецької окупації поблизу села діяв польовий аеродром. Після звільнення Криму від нацистів у травні 1944 року відбувся акт геноциду — депортація кримськотатарського народу. Вже у серпні-вересні 1944 року на спорожнілі через депортацію землі почали масово привозити переселенців із Київської та Кам'янець-Подільської областей України. 21 серпня 1945 року указом президії Верховної Ради РРФСР село Терекли-Конрат було позбавлене своєї історичної назви та перейменоване на Молочне.

З 1965 року село входить до Сакського району. У радянський час село розвивалося як курортна зона. У 1989 році тут була відкрита унікальна (одна з найменших у світі) трамвайна лінія, що з'єднувала пансіонат «Береговий» із пляжем.

З 21 березня 2014 року село Молочне перебуває під тимчасовою російською окупацією внаслідок збройної агресії Російської Федерації. З 2023 року у складі Євпаторійського району.

Примітки