Ве́рхня Куту́зовка (до 1945 року — Юкари́-Шума́також Верхня Шума́, ) — село в Україні, у складі Ялтинського району Автономної Республіки Крим. Входить до Ізобільненської сільської ради.

Опис Село розташоване на південному узбережжі Криму, на південних відрогах гірського масиву Чатир-Даг, на правому борті долини річки Демірджі. Висота центру села над рівнем моря становить 338 м. Відстань від райцентру до населеного пункту становить 30 кілометрів по прямій. Відстань до Алушти — близько 8 км, до залізничного вокзалу в Сімферополі — приблизно 41 км. Через село проходить автошлях М18 (Сімферополь — Ялта). Село має регулярне тролейбусне сполучення з містами Алушта, Ялта, Сімферополь, а також із сусідніми населеними пунктами.

Станом на 2009 рік село займало площу 325,7 гектара. У 343 дворах проживало 925 осіб. У селі діють сільська бібліотека та фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП).

Населення

1805: 154 особи (кримські татари) 1864: 352 особи 1886: 456 осіб 1889: 493 особи 1892: 659 осіб 1897: 668 осіб (з них 636 мусульман) 1902: 673 особи 1915: 936 осіб (приписних) + 51 особа 1926: 1072 особи 1939: 965 осіб 1989: 362 особи 2001: 1045 осіб 2009: 925 осіб

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 1045 осіб. Мовний склад населення села був таким:

+МоваЧисло ос.Відсоток українська 55 5.26 російська 377 36.08 кримськотатарська 583 55.79 білоруська 2 0.19 молдавська 1 0.1+

Назва Історична назва села — Шума (), Юкари-Шума, де компонент yuqarı означає «верхня». Ця назва вказувала на розташування поселення вище за течією річки відносно Нижньої Шуми (Aşağı Şuma).

Назву Верхня Кутузовка село отримало 21 серпня 1945 року, це перейменування стало складовою системної політики радянського режиму з викорінення кримськотатарської топоніміки. За російською легендою, саме тут отримав поранення в голову Михайло Кутузов.

У 2023 році у проєкті Постанови Верховної Ради України «Про перейменування деяких населених пунктів Автономної Республіки Крим» селу запропоновано повернути назву Шума.

Історія Точний час заснування Шуми не встановлений. Згідно з договором між Генуєю та Еліас-беєм Солхатським від 1381 року, територія села («гориста південна частина Криму на північний схід від Балаклави») входила до складу Солдайського консульства. Після захоплення Кафи османами у 1475 році поселення було включене до Судацького кадилика санджака (пізніше — еялету) Кефе Османської імперії.

Вперше в історичних документах зустрічається у матеріалах перепису населення Кефінського санджаку 1520 року. На той час у Шумі обліковано 27 християнських родин та 1 мусульманську. Протягом XVII століття на узбережжі поширюється іслам. За податковими відомостями 1652 року в селі значилося 8 родин християн. За реєстром 1680-х років у Шумі налічувалося 87 землевласників.

Після проголошення незалежності Кримського ханства за Кючук-Кайнарджийським мирним договором (1774), село увійшло до складу Кефинського каймаканства. На момент анексії Криму Російською імперією (1783) християнського населення в селі вже не було. У липні 1774 року поблизу села відбувся бій між османським десантом Девлет Гірея та російськими військами. За даними 1805 року, у селі було 29 дворів і 154 жителі, виключно кримські татари.

Протягом XIX — початку XX століття село входило до складу Алуштинської волості Сімферопольського (згодом Ялтинського) повіту Таврійської губернії. За даними на 1864 рік у казенному татарському селі Ялтинського повіту Таврійської губернії мешкало 352 особи (180 чоловік та 172 жінки), налічувалось 120 дворових господарств, існували православна церква, 2 мечеті.

Станом на 1886 у колишньому державному селі Алуштинської волості мешкало , налічувалось 76 дворових господарств, існували 2 мечеті..

.

Після встановлення радянської окупації та адміністративних реформ (1921—1924) село входило до Ялтинського, а згодом — до Алуштинського району. За переписом 1926 року, у Шумі проживало 1072 особи, з яких 989 — кримські татари, 52 росіянина, 19 греків, 8 українців та 4 білоруси. У селі функціонувала кримськотатарська школа. У 1930 році село включили до Алуштинського кримськотатарського національного району.

18 травня 1944 року кримськотатарське населення села було насильницьки виселене до Центральної Азії. Згідно з даними, виселенню підлягали 235 родин (понад 900 осіб). У серпні 1944 року до спустошеного села почали заселяти колгоспників із Краснодарського краю РРФСР, а на початку 1950-х років — переселенців з різних областей України.

21 серпня 1945 року указом Президії Верховної Ради РРФСР село Шума було перейменоване на Кутузовку (пізніше закріпилася назва Верхня Кутузовка для розрізнення з Нижньою Кутузовкою).

З 1965 року підпорядковане Алуштинській міській раді.

З лютого 2014 року село тимчасово окуповане Російською Федерацією внаслідок збройної агресії. З 2023 року у складі Ялтинського району.

Відомі уродженці

Емір-Усеїн Чалбаш (1918—2005) — кримськотатарський льотчик-ас, військовий льотчик I класу, полковник.

Примітки

Посилання