Едуард Анатолійович Трухменьов (. 24 червня 1972, Мінськ, Білоруська РСР, СРСР) — білоруський і російський актор театру і кіно.
Біографія Едуард Трухменьов народився 24 червня 1972 року в столиці Білоруської РСР — Мінську. Мати — Людмила Миколаївна, все життя працювала в сфері громадського харчування на посаді завідувачки їдальні (спочатку — на Мінському тонкосуконному комбінаті, потім — в одній з мінських середніх шкіл), одна виховувала двох дітей. Молодша сестра Олеся, одружена з ливанцем, живе з чоловіком Жаком, дочками Лізою і Джуною та сином в Бейруті (Ліван)Эдуард Трухменёв: «Хочу встретить девушку, с которой приятно просыпаться!». Газета «Комсомольская правда» (Беларусь) // kp.by (22 марта 2010 года)Эдуард Трухменёв ещё ничего толком в профессии не сделал. // margoshatv.ru (28 июля 2011 года).
У 1987 році, після закінчення восьми класів середньої школи, вступив до технікуму легкої промисловості в Мінську, закінчивши який у 1991 році вирішив отримати вищу акторську освіту.
У 1995 році Едуард Трухменьов закінчив акторський факультет Білоруської державної академії мистецтв за спеціальністю «актор драматичного театру і кіно» (курс Л. А. Манакової).
З 1995 по 1998 роки він служив у Національному академічному театрі імені Янки Купали в Мінську.
В 1998 році Едуард Трухменьов прийняв запрошення театрального режисера Романа Віктюка і був прийнятий до трупи Театру Романа Віктюка в Москві, де пропрацював до 2004 року.
У 2004 році перейшов в Московський театр юного глядача (ТЮГ), у трупі якого служив до 2010 року. У 2006 році на сцені ТЮГу зіграв роль Стенлі Ковальські у виставі «Трамвай „Бажання“», гра акторів в якому була відзначена російською театральною премією «Чайка» в номінації «Кращий акторський склад». Грав головну роль Роберто Зукко в психологічній п'єсі «Роберто Зукко» французького драматурга Бернара-Марі Кольтеса (спектакль отримав гран-прі фестивалю «Веселка» у Санкт-Петербурзі).
У кіно актор знімається з 1996 року. Дебютом стала епізодична роль у білоруському художньому фільмі «Птахи без гнізд» (1996) режисера Віталія Дудіна.
Популярність здобув у 2007 році завдяки головній ролі охоронця Віктора Мальцева в російському телесеріалі «Охоронець» режисера Владислава Фурмана. За словами актора, для того, щоб вжитися в образ, йому довелося пройти двотижневу спеціальну підготовку у спецпідрозділі «Альфа», де його вчили поводитися зі зброєю, стріляти по мішенях, правильно поводитись у небезпечних ситуаціяхНадежда Степанова. Эдуард Трухменёв: «Холост, холост, но у девушек есть шанс». Газета «Труд» // trud.ru (22 марта 2010 года)Наталья Фёдорова. Эдуард Трухменёв: «Москва не стала мне родной». Информационный портал сети газет «Метро74» Челябинской области // metro74.ru (4 февраля 2011 года).
Особисте життя Едуард Трухменьов неодружений (за станом на 22 березня 2010 року).
Творчість
Ролі в театрі
Національний академічний театр імені Янки Купали (Мінськ)
1995—1998 — «Ромул Великий» швейцарського прозаїка і драматурга Фрідріха Дюрренматта — Лютень 1995—1998 — «Аленька квіточка» (режисер — М. Раєвський) — Принц 1995—1998 — «Павлинка» (режисер — Л. Литвинова) — Янка Купала 1995—1998 — «Ідилія» (режисер — Н. Пінігін) — Дунін-Марцинкевич 1995—1998 — «Поминальна молитва» (режисер — Б. Ерін) — Горін
Театр Романа Віктюка (Москва)
1998 — «Соломія» за однойменною п'єсою Оскара Уайльда (постановка, пластична партитура і музичне оформлення — Роман Віктюк) — ангел смерті / перший солдат / Тейлор 1998 — «Філософія в будуарі» по діалогах Д.-А.-Ф. де Сада (постановка — Роман Віктюк) — Лап'єр 1999 — «Заводний апельсин» за однойменною п'єсою Ентоні Берджесса (постановка — Роман Віктюк) — Ф. Олександр, письменник 2001 — «Майстер і Маргарита», інсценізація Романа Віктюка «Сни Івана Бездомного» за мотивами однойменного роману Михайла Булгакова (постановка, пластична партитура і музичне оформлення — Роман Віктюк) — Азазелло, член почту Воланда, «демон безводної пустелі», «демон-вбивця» 2002 — «Давай займемося сексом» за п'єсою віце-мера Хайфи і російського драматурга Валентина Красногорова (постановка і музичне оформлення — Роман Віктюк) — сексуальний маніяк 2007 — «Кіт у чоботях», казка в стилі «реп» за п'єсою Михайла Кузьміна за мотивами однойменної казки Шарля Перро (постановка і музичне оформлення — Роман Віктюк) — людожер
Московський театр юного глядача (ТЮГ)
2005 — «Трамвай „Бажання“» Теннессі Вільямса (режисер — Генрієтта Яновська) — Стенлі Ковальські, чоловік Стелли 2007 — «Роберто Зукко» французького драматурга Бернара-Марі Кольтеса (режисер — Кама Гинкас) — Роберто Зукко
Фільмографія
1996 — Птахи без гнізд (Білорусь) — епізод 1997 — Гра в хованки (короткометражний; Білорусь) — епізод 1997 — Дві історії одного гусара (короткометражний; Білорусь) — епізод 1998 — Убити лицедія (Білорусь) — епізод 2000 — 24 години — бойовик Олега Сотника 2000 — Марш Турецького 1 (фільм № 9 «Брудні ігри») — Василь Хомяков, хокеїст 2002 — Ненудні матеріали (Білорусь) — В'ячеслав Кувалдін, агент секретного відділу 2003 — Стилет — епізод 2004 — Союз без сексу — Андрій, літератор 2005 — Лебединий рай — Едик, хореограф 2006 — Колір неба — Грошев 2007 — Спецгруппа (фільм № 6 «Зірка екрану») — Стів Данн 2007 — Охоронець — Віктор Мальцев, охоронець приватного охоронного підприємства «Командор» 2008 — Переможець — Ігор Миколайович Семенов, власник будівельного холдингу 2008 — Остання подорож Синдбада — Михайло Андрійович Барінов, бізнесмен 2008 — Ермолови — Ернесто, художник 2009 — Іван Грозний — Іван Федорович Овчина Телепнев-Оболенський 2009 — Лапушки — Олександр Олександрович Кутузов, власник видавництва, Катин поклонник 2009 — Маргоша — Ігор (Гоша) Семенович Ребров, головний редактор журналу «МЗ», Максим Васильєв — Маша Васильєва в чоловічому образі 2009 — Охоронець 2 — Віктор Мальцев, охоронець приватного охоронного підприємства «Командор» 2010 — Охоронець 3 — Віктор Мальцев, охоронець приватного охоронного підприємства «Командор» 2010 — Ворожіння при свічках — Сергій Тагилов («Тагіл») 2010 — Сонячне затемнення — Ілля Патрушев, чоловік Ганни 2010 — Вдови пароплав — Григорій, поранений солдат в госпіталі 2010 — Біла сукня — Валерій 2011 — Дружина генерала (Білорусь, Росія) — Тимофій, циган 2012 — Охоронець 4 — Віктор Мальцев, охоронець приватного охоронного підприємства «Командор» 2013 — Завдання особливої важливості. Операція «Тайфун» — Валентин Суслов, капітан, радянський розвідник-диверсант 2013 — Завдання особливої важливості. Операція «Невидимка» — Валентин Суслов, капітан, радянський розвідник-диверсант 2013 — На прицілі — Віктор Мальцев, охоронець 2014 — Сюрприз для коханого — Микола 2016 — Заборонене кохання — Віктор Олексійович 2017 — Життя, за чутками, одна — Гліб Звоницкий 2017 — Все про його колишньої — Віктор 2017 — Я вибираю тебе — Борис Вольнов 2018 — Помічниця — Семен Сергійович Говоров, юрист банку, батько Аліси 2018 — Просто роман — Ілля
Примітки
Посилання
Трухменьов Едуард Анатолійович. Біографія, фільмографія, фотографії актора. // ruskino.ru Едуард Трухменев. Біографія та фільмографія. Телеканал «Росія-1» // russia.tv Едуард Трухменев. Біографія. Сайт «Актори радянського і російського кіно» // rusactors.ru