Да́чне (до 1945 року — Тарак-Ташпоряд з селом гора Таракташ (гребінь), ) — село в Україні, у складі Феодосійського району Автономної Республіки Крим.

Історія Село відоме з XIV століття. На території села знайдено скарб боспорських і давньоримських монет.Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.

Поруч з селом підноситься однойменна гора, яка за формою нагадує гребінь. «Taraq taş» з кримськотатарської і перекладається як кам'яний гребінь.

Станом на 1886 у селі Великий Таракташ, центрі Таракташської волості Феодосійського повіту Таврійської губернії мешкало 875 осіб, налічувалось 179 дворових господарств, існували мечеть та 2 лавки. За 10 верст — мечеть. За 15 верст — православна церква, монастир. За 30 верст — мечеть.

У селі діє мечеть XVIII століття «Аджи-Бей Джамі», пам'ятник архітектури з 1992 року.

.

Аж до депортації 1944 року у Таракташі мешкали виключно кримські татари. Історично село складалося з двох частин — верхнього та нижнього маале (кварталів). А розділяла їх однойменна річка Таракташ. У нижньому кварталі теж була мечеть, але сьогодні вона стоїть напівзруйнована.

Після депортації кримських татар був зруйнований і місцевий кримськотатарський цвинтар.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток російська 67,32 % кримськотатарська 24,86 % українська 5,54 % інші/не визначилися 2,28 %

Цікаві факти

Серед уродженців села також активіст кримськотатарського національного руху, представник регіонального меджлісу, колекціонер і власник домашнього музею кримськотатарської давнини Ільвєр Амєтов. Уродженками села Таракташ є відомі серед кримських татар сестри Ур'яне та Зера Кенжикаєви, які обоє є співачками і композиторками. Ур'яне Кенжикаєва навіть присвятила одну зі своїх пісень рідному селу. Також, до села належить і сімейне коріння відомого кримськотатарського спортсмена Февзі Мамутова, майстра спорту міжнародного класу та чемпіона Європи з греко-римської боротьби. Відома кримськотатарська народна пісня «Seyt oğlu Seydamet» присвячена подіям, що відбулися в 1868 році, коли декількох мешканців Таракташу стратили за звинуваченням у вбивстві ігумена Кизилташського монастиря. Все звинувачення будувалось по свідченнях лише однієї людини і провина іх не була доведена, проте суд винес смертний вирок через повішення. Пізніші дослідження архівних матеріалів також доводять безневинність трьох таракташців. Така жахлива несправедливість і знайшла своє відображення в трагічній пісня про Сеїт олгу Сейдамета. І зараз в селі встановлений пам'ятник тим безневинно засудженим кримським татарам із села Таракташ.

Джерела Дачне на сайті Верховної ради України

Примітки