Ви́жній Бере́зів — село в Україні, у Яблунівській селищній територіальній громаді Косівського району Івано-Франківської області. Населення становить 1626 осіб.

Географія Висота над рівнем моря близько 400 метрів. Відстань від Косова — 30 км. Межує з селами Текуча, Середній Березів, Баня-Березів Косівського району та селом Микуличин Надвірнянського району. Річки Лунґа та Варатик. Річка Лунґа поділяє село на дві частини: Лаз і Заріка.

Назва

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Вижній Березів Яблунівського району перейменовано на село Верхній Березів і Вижньоберезівську сільську раду — на Верхньоберезівська.«Прикарпатська правда», 13 липня 1946 11 червня 1993 р. селу повернуто історичну назву.

Історія

Вперше згадується під 1412 роком, хоча поселення існувало ще в X—XIII століттях.

У податковому реєстрі 1515 року документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 3 лани (близько 75 га) оброблюваної земліZródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 173 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s..

Село у 1900 році відвідав митрополит Андрей Шептицький. У 1929—1930 роках у селі відпочивала родина Антона Крушельницького, відомого письменника і громадського діяча, що зазнав незаконних репресій сталіністів. Антін Крушельницький та майже вся його родина загинули на Соловках.

У 1940–50-х роках жителі села брали активну участь у русі опору більшовицькому режимові. Вояками УПА були 50 осіб, 61 селянин був депортований, 36 — засуджені. Під час німецької окупації 40 осіб вивезено на примусові роботи до Німеччини.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Яблунівської селищної територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Косівського району (1940—2020), село увійшло до складу новоутвореного Косівського району.

Релігія У селі діє релігійна громада української греко-католицької церкви. Побудована в 1991 році цегляна церква Вознесіння Христового освячена в 1992 році.

Храмові свята: Вознесіння Господнє та Воздвиження Чесного Хреста (27 вересня).

Пам'ятки історії та архітектури Обеліск воїнам, полеглим у боях з німецькими окупантами; Символічна могила на честь січових стрільців, насипана й освячена в 1992 році; Церква Вознесіння Христового, освячена в 1992 році.

Відомі люди Григорій Голинський — український військовий діяч, командир Гуцульського куреня УГА; Негрич Дмитро — 1-й командир «Березівської» сотні УПА; Мирослав Симчич — сотенний УПА; Петро Васкул — український політичний, військовий та освітній діяч, четар УСС, сотник УГА, член Проводу ОУН; Микола Урбанович — архієпископ в Канаді. Урбанович Василь Іванович (1852—1920) — народився в сім'ї дрібної української шляхти в с. Вижний Березів Коломийського повіту (тепер Косівщина), випускник Чернівецької гімназії та Львівського кадетського корпусу, який закінчив разом із Станіславом Шептицьким (братом А. Шептицького). В. Урбанович і С. Шептицький разом вступили і обидва закінчили Вищу військову академію у Відні, де В. Урбановича, як золотого медаліста, залишили викладачем. Завідував архівним відділом в австрійському Генеральному штабі. Капітан фон Урбанович був посередником у переговорах між українською політичною елітою і наступником австрійського престолу Францом — Фердинандом з багатьма прихильниками ідеї федеральної перебудови Австрії. Яцко Мирослав Мирославович (1975—2023) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Див. також Березуни

Примітки

Джерела Офіційний сайт села Вижній Березів Косівського району Довідник села Вижній Березів Джерела і література: Джерела: Галицько-Волинський літопис / Відп. за вип. Р. М. Федорів. Львів: Червона калина, 1994. 253с. Звіт дирекції ц. к. ІІ гімназії в Коломиї за рік шкільний 1900—1901. — Коломия, 1902 // ОДА Івано-Франківської області. Ф. 37. З-42. Звіт Дирекції ц. к. ІІ гімназії в Коломиї за рік шкільний 1913—1914. Коломия, 1914. 41с. // Архів Коломийської гімназії. Коломия й Коломийщина. Зб. споминів і статтей про недавнє минуле. / Ред. Богдан Романенчук. НТШ Укр. архів. Т. 46. Філадельфія: Вид-ня комітету коломиян, 1988. 980 с. Літопис Коломийський: Ред. М. Арсак.- Коломиия. 1996. — 23с. Літопис попа Дукляніна: Найдавніша південнослов'янська пам'ятка / З хорв. перекл. Антін В. Івасюк. — Оттава: University of Ottawa Press, 1986. — 41с. Літопис Руський / За Іпатіївським списком. Пер. [З давнорус. Л. Махновець]. — Київ: Дніпро, 1989. — XIVc. — 590c. Орлик П. Вивід прав України. — Львів: МП " Слово ", 1991. — 128с. Плачинада С. П. Міфи і легенди давньої України. Сергій Плачина; [гол. ред.. О. Стебляк]. — Київ: ФОП Стебляк, 2013. — 300с. Повість минулих літ. — К., 1992. Руська правда. Збірник. — Київ, 1976. Софонович Феодосій. Хроніка літописців стародавніх. — Київ: Наукова думка, 1992. — 336с. Справа про заснування початкової школи в с. Березів Вижній. Округ шкільний Печеніжин. Повіт Коломия. 1886-1912 рр. // ЦДІА у Львові Ф. 178, оп.2, спр. 3028 , арк. 1-113 (пол. мовою). УСС: Українські січові стрільці, 1914—1920 / За ред. Б. Гнаткевича та ін.; Іл. оформл. І. Іванця. Репринт. Вид. 1935 р. — Львів: Слово, 1991. — 160с. Церква і Майдан. Хроніка подій та експертна оцінка / Українська асоціація релігієзнавців / За заг ред. д.філос. наук, Филипович Л. О. і канд. філос. н. Горкуші О. В. [Текст]. — К: Самміт-Книга, 656с.: іл. Шематизмъ всего клира греко-католицькои Епархіи Станиславовской на рокъ Божий 1912. — Станиславововъ: Накладом клира парохыяльного, 1912. — С.158-160. Длугош, Ян. Хроніка: ANNALES SEU CRONICAE INCLITI REGNI POLONIAE. Текст переведен по изданию: Ioannis Dlugossii Annales seu cronicae incliti regni Poloniae. Liber 1/2. Warszawa. 1964 [URL]. // http://www.vostlit.info/Texts/rus5/Dlugos_2/frametext1.htm/ 08.03.2014 /18:03:16. Житие и хоженье игумена Данила в Святую землю // Древнерусская литература. Хрестоматия / Сост. В. И Прокофьев. Учебн. для вузов. Изд 2-е, доп. Москва: Просвещение, 1988. С.47-51. Przydomki polskie, litewskie i rusińskie zebral Aleksandr Dr. Stekert. — Krakow, 1897. Przedruk fotolitograficzny wykonany przez the Figaro Press. — London, 1960. — 144s. Література: Андрухів І. О. Західноукраїнські товариства «Сокіл», «Січ», «Пласт», «Луг». Івано- Франківськ. 1992. 78с. Арсенич П. Березуни. Івано-Франківськ, 1994. 31 с. Березуни: Біографічні відомості / Упоряд. М. Томащук, С. Симчич, С. Перцович. — Коломия: Вік, 1995. — 77 с. Білі хорвати. Карта розселення [URL] // Режим доступу: http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/8/8b/Білі_хорвати.jpg/25.05.2015 22:08. Вегеш М. М. Карпатська Україна (1938—1939). Соціально-економічний і політичний розвиток. Ужгород: Консалдінговий центр «Перспективи», 1989. 136с. Войнаровський І. Версія виникнення ранньохристиянського вчення на західноукраїнських землях (IV—V ст. н. е.) // Київська Церква. — 1999. — № 4. — С.55-59. ВОЙТОВИЧ Леонтій. ПРИКАРПАТТЯ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ I ТИСЯЧОЛІТТЯ Н. Е.: НАЙДАВНІШІ КНЯЗІВСТВА // ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ Серія іст. 2010. Вип. 45. С. 13–54 // https://clio.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/01/2-7.pdf/16:56:52/22/02/25. Геник, Любов. Іван Кузич-Березовський — історик і педагог (до 100-річчя від дня народження) / Любов Геник // Рідна школа. — 2003. — № 9. — 80с. — С.43-46. Геник, Любов. Ідея федерації Австрії й ЗУНР // Визвольний шлях. 2003. Кн.1. С.36-46. Геник, Любов. Проблеми тамплієрів та їх ідеали в у контексті об'єднаної Європи /Любов Геник // УКРАЇНА І ВАТИКАН. Серія збірників наукових праць. Вип. IV: Державно-Церковні відносини в контексті досвіду об'єднаної Європи / За ред. О. Береговського (гол. ред.), к. іст. наук. С. Побуцького, докт. філос. наук С. Кияка, В. Дідуха та ін. Зошит ІІ. — Галич-Івано-Франківськ-Київ, 2011. — С.75-97. Геник Л. Я. Іван Франко і «ходачковаˮ шляхта Березова // ПРИКАРПАТСЬКИЙ ВІСНИК НТШ: Слово. 2014. 2 (26). 396с. С.283-302. Геник Л. Я. Ідея федерації Австрії і ЗУНР // Визвольний шлях. 2003. № 1. С.36-45. Геник Л. Я. Історія Галицької шляхти // Карпати: народ, етнос, цивілізація. — 2023. — № 9. — С.150-171. Геник Л. Я., Ігнатюк Б. В. Перша світова війна та інші війни і новела Василя Стефаника „Сини“ // W obliczu nowej rzeczywistości. Stanisławów i Zemia Stanisławowska w latach 1918—1923. Tom II: Administracja — Kultura. Warszawa — Iwano-Frankiwsk: Fundacia „Wolnost i demokracja“, 2018. 273s. S.182-208. Геник Л. Я Релігійно-моральне виховання в українських навчальних закладах Східної Галичини кінця ХІХ- початку ХХ століття. — Івано-Франківськ: Плай, 2000. — 273с. Герб Сас [URL] // http: /wikipedia/commons/d/df/Herb_Sas.jp / 03.08.2010 /20:09:50. Грабовецький В. В. Гуцульщина ХІІ-ХІХ. Історичний нарис. — Київ: Вища школа, 1982. — 152с. Грабовецький В. В. Ілюстрована історія Прикарпаття. Друге доп. вид. Том третій: Тисячолітній літопис Гуцульщини. Монографія. [Текст] / Грабовецький Володимир Васильович. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004. — 464с. Енциклопедія українознавства. Загальна частина. В 3 кн. — К.: Книга, 1994—1995.- 1230с. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. В 10-и тт. /Упор. В. Кубійович. — Мюнхен, 1951—1956. Ігнатюк Василь. Він хоронив Бандеру [Василь Ігнатюк] // Нова Зоря. — 1996. — № 40-41. — число. — С.4. Ігнатюк, Василь. Митець (про М. І. Грепиняка) [Василь Ігнатюк] // Голос краю. — 2001. — № 2(6). — 11 квітня. — С.4. Ігнатюк, Василь. Озаркевичі в Березові [Василь Ігнатюк] // Нова Зоря. — 1997. — № 27 (247). — С.3. Ігнатюк, Василь. Осип Курилас у Березові [Василь Ігнатюк] // Голос краю. — 2000. — № 1(5). — 31 січня. — С.5. Ігнатюк Василь. Парохи Березовів у ХІХ столітті [Василь Ігнатюк] // Голос краю. — 2007. — № 1 (19). — Грудень. — С.5. Ігнатюк Ольга. Роль галицького духовенства уформуванні української державності в першій чверті ХХ ст. // Карпати: народ, етнос, цивілізація. — 2023. — № 9. — С..338 -361 Ігнатюк О. B. Комендант сотні Легіону УСС та Гуцульського куреня УГА Григорій Голинський-Гурбіч (1895—1941) [Текст] // „Європейський вибір України в контексті безпекових викликів та сучасних реалій“. Київ: Київський міжнародний університет, 2016. С.132-135. Коломия й Коломийщина. Зб. споминів і статтей про недавнє минуле / Ред. Богдан Романенчук. — НТШ Укр. архів. Т. 46. — Філадельфія: Вид-ня комітету коломиян, 1988. — 980 с Ідзьо В. Велика чи Біла Хорватія (VI—X ст.): До з'ясування питання етногенезу й етнотворення Прикарпатських та Далматійських хорватів // Науковий Вісник Українського Університету. Т.V. Москва, 2004. Історія міст і сіл УРСР у 26-и т. Т.9: Івано-Франківська область. — Київ: Гол. ред. УРЕ АН УРСР [голова Головної редкол. Тронько П. Т.], 1968. — 639 с. Канигін Ю. Шлях аріїв: Україна в духовній історії людства: Роман-есе. — 5- е вид., доповн. — Київ: А. С.К., 2005. — 528с. Козакевич Геннадій. Військові традиції давніх кельтів на землях України в IV — І ст.. до н. е. Київ: Темпора, 2008. 112с. С.5-6, 15, 17, 40, 56, 58, 83, 94. Корчинський, Орест. ГОРОДИЩЕ В СЕЛІ СТІЛЬСЬКЕ НА ЛЬВІВЩИНІ (Короткий підсумок досліджень) // Наукова конференція „Велика Хорватія — історія українців і хорватів“. Івано-Франківськ: Просвіта-Світовид, 2013. С.3-23. Косів М. Воскресають лиш там, де могили… // Дзвін. — 1990. — № 6. — С. 89-93. Кузич-Березовський І. Березівське боярство на тлі історії України. — Detroit: Universal Slavic Printers, 1962. — С.163-210. Лазарович М. В. Легіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба / Микола Лазарович. Тернопіль, Джура, 2005. 592с.: іл. Леник В. Українська організована молодь (молодіжні організації від початків до 1914 року). — Мюнхен — Львів: 1994. — 215с. Лукомский В. К., Модзалевский В. Л. Малоросійський гербовник з рис. Є Нарбута. Репр. вид. — К.: Либідь, 1993. — 214с. з мал. гербів.