Семипала́тинська о́бласть — колишня область у складі Казахської РСР та Казахстану.

Географія Більшість області займає східний край Казахського дрібносопковика і являє собою хвилясту рівнину з висотами 500—700 м. На південному сході простягається Тарбагатайський хребет висотою до 3 000 м, який відокремлює Зайсанську і Балхаш-Алакольську улоговини. На півдні простягається Приіртиська рівнина, яка є частиною Західносибірської низовини.

Клімат різко континентальний, пересічна температура січня складає -17°С, липня +21°С, атмосферних опадів випадає 300 мм на рік.

Північна частина області вкрита степом на чорноземних ґрунтах, і вона здебільшого розорана (головні культури — пшениця, ячмінь). Але в більшій частині області переважає пустельний степ.

Господарство Посівна площа в усій області становить (станом на 1972 рік) 1668 тис. га, у тому числі 1086 тис. га зернових та 527 тис. га кормових. Поголів'я худоби (станом на 1 січня 1974 року) становить: великої рогатої худоби — 494 тис., овець і кіз — 3324 тис., свиней — 178 тис., коней — 82 тис.

Промисловість зосереджена переважно у місті Семипалатинську.

Історія Семипалатинська область у складі Російської імперії була утворена 19 травня 1854 року. 11 грудня 1920 року вона була перетворена у Семипалатинську губернію.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 жовтня 1939 року область у складі Казахської РСР була утворена шляхом виділення зі Східноказахстанської області, при цьому обласний центр останньої був перенесений із Семипалатинська до Усть-Каменогорськаhttps://ru.wikisource.org/wiki/Указ_Президиума_ВС_СССР_от_14.10.1939_об_образовании_Семипалатинской,_Акмолинской_и_Джамбулской_областей_в_составе_Казахской_ССР. Тоді до його складу увійшли місто Семипалатинськ та 12 районів: Абралинський район Аксуатський район Аягузький район Бель-Агацький район Жана-Семейський район Жарминський район Кокпектинський район Маканчинський район Ново-Шульбинський район Урджарський район Чингістауський район Чубартауський район

У кінці 1939 року був утворений Чарський район. 1940 року Чингістауський район був перейменований у Абаївський, 1944 року Бель-Агацький район — в Бородуліхинський. Того ж року був також утворений Ново-Покровський район. 1953 року Абаївський район був перейменований в Абайський, був ліквідований Абралинський район. 1957 року був ліквідований Жана-Семейський район. 1959 року до складу області був переданий Бескарагайський район сусідньої Павлодарської області. 1962 року був ліквідований Бородуліхинський район.

1963 року райони були перетворені у сільські — Абайський, Аягузький, Бескарагайський, Бородуліхинський, Жарминський, Кокпектинський та Урджарський. Був також створений Чарський промисловий район, а місто Аягуз стало містом обласного підпорядкування. 1964 року був ліквідований Чарський промисловий район, відновлені Аксуатський та Чубартауський райони. 1966 року був відновлений Жанасемейський район, 1969 року — Маканчинський район, 1970 року — Новошульбинський район, 1972 року — Чарський район, 1980 року утворений Таскескенський район, 1990 року відновлений Абралинський район. 1996 року були ліквідовані Жана-Семейський та Таскескенський райони, 1997 року — Новошульбинський район.

16 грудня 1991 року область увійшла до складу незалежного Казахстану. 3 травня 1997 року вона була ліквідована, а територія увійшла до складу Східноказахстанської областіhttps://ru.wikisource.org/wiki/Указ_Президента_Республики_Казахстан_от_3.05.1997_%E2%84%96_3483.

Населення Населення області становило — 838 324 особи (1989; 736 000 у 1973-му, 714 000 у 1970-му, 520 000 у 1959-му, 408 000 у 1939-му, 326 000 у 1926-му). Станом на 1973 рік міське населення становило 47 %, з них у Семипалатинську — 35 %. Українці проживають у північних та північно-східних районах області.

+НародНаселення,осіб (1926)%Населення,осіб (1959)%Населення,осіб (1970)% Казахи 144900 44,5 185900 35,8 311600 43,6 Росіяни 125900 38,6 235000 42,2 292000 40,6 Українці 30700 9,4 17300 3,3 18900 2,7+

За переписом 1970 року 52 % українців вважали за рідну мову російську.

Примітки

Джерела Справочник по истории административно-территориального устройства Семипалатинской области. — Семипалатинск, 2006.