Події
утворення в Тульчині таємного «Південного товариства» декабристів.
Особи
Призначено, звільнено
Народились 2 січня, Симиренко Платон Федорович (1821—1863) — промисловець-цукрозаводчик, один із засновників раціонального садівництва в Україні. 7 січня, Янушевський Іван Якович (1821—1879) — російський контр-адмірал, активний учасник першої оборони Севастополя. 18 січня, Петрушевич Антоній Степанович (1821—1913) — історик, філолог, дослідник історії Галичини, священик УГКЦ, належав до москвофільского напрямку. 21 лютого, Ходецький Старіон Мартиніанович (1821—1887) — український біолог, зоолог, лісівник. 14 березня, Селецький Петро Дмитрович (1821—1879) — урядовець Київського генерал-губернаторства, композитор і піаніст. 20 березня, Шевченко Йосип Григорович (1821—1878) — молодший брат Тараса Шевченка. 29 березня, Зарудний Сергій Іванович (1821—1887) — державний діяч Російської імперії. 6 травня, Курилович Михайло (1821—1884) — руський галицький греко-католицький священик, громадський діяч, москвофіл, меценат. 5 червня, Вернадський Іван Васильович (1821—1884) — український і російський економіст, публіцист, видавець, громадський діяч. 11 червня, Третеський Іустин Іванович (1821—1895) — військовий інженер, генерал-лейтенант. 11 червня, Шевченко Варфоломій Григорович (1821—1892) — український мемуарист, родич Тараса Шевченка. 16 липня, Головацький Петро Федорович (1821—1853) — український журналіст, перекладач, педагог, громадсько-освітній діяч. 7 серпня, Павликів Теофіл Михайлович (1821—1905) — педагог, греко-католицький священик, політичний і громадський діяч, москвофіл. 30 вересня, Мірошников Григорій Акиндинович (1821—1855) — юродивий православної церкви. 7 листопада, Пильчиков Дмитро Павлович (1821—1893) — український громадський і культурний діяч, педагог. 7 грудня, Боднар Іван (1821 — після 1898) — посол Райхсрату Австро-Угорщини (1867—1876 роки, посол Галицького сейму 2-го, 3-го скликань. 10 грудня, Некрасов Микола Олексійович (1821—1878) — російський поет. 13 грудня, Леон Пінскер (1821—1891) — лікар, філософ, ідеолог і діяч сіонізму, лідер сіоністського руху Ховевей Ціон. Волошинський Яків Якович (1821—1875) — український історик, археолог, нумізмат. Дешко Андрій Петрович (1821—1874) — педагог, історик, етнограф, фольклорист, літератор. Коржинський Михайло (1821—1882) — Снятинський декан (УГКЦ), віце-маршалок Снятинської повітової ради. Посол Галицького сейму 4-го скликання у 1877—1882 роках. Ланге Микола Іванович (1821—1894) — правознавець у галузі історичного права, публіцист, сенатор, таємний радник. Паїсій (Яроцький) (1821—1893) — рясофорний інок Києво-Печерської Лаври. Сементовський Олександр Максимович (1821—1893) — краєзнавець і журналіст.
Померли 18 лютого, Кукольник Василь Григорович (1765—1821) — український науковий і культурно-освітній діяч, правознавець, учений-енциклопедист. Доктор вільних мистецтв, філософії і права. 16 липня, Сарандінакі Євстафій Павлович (1754—1821) — російський морський офіцер, капітан-командор (1799). 1 серпня, Арсеній Радкевич (1759—1821) — галицький учений-василіянин, професор гебрейської та грецької мов і герменевтики в обох відділах богословського факультету Львівського Університету. Шумлянський Павло Михайлович (1750—1821) — лікар-хірург, фармаколог, діяч медичної освіти.
Засновані, створені На Валах (Львів) Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького Миколаївська астрономічна обсерваторія Успенська церква (П'ятигори) Храм Казанської ікони Божої Матері (Єреміївка) Церква святого Йосипа Обручника Керч-Єнікальське градоначальництво Верхня Орілька Дмитрівка (Болградський район) Королівка (Заліщицький район) Нова Іванівка (Арцизький район) Новомихайлівка (Новотроїцький район) Павлівка (Арцизький район) Покровське (Троїцький район) Припутенка
Зникли, скасовані
таємної організації «Союз благоденства», «побічні управи» якого діяли в Кишиневі, Тульчині та Полтаві
Видання, твори
Пам'ятні дати та ювілеї 875 років з часу (946 рік): посольства княгині Ольги до Царгорода. придушення Ольгою повстання древлян після спалення Іскоростеня. 850 років з часу (971 рік): завершення Другого Балканського походу у Болгарії князя Святослава (з 969 року) та пограбування околиць Константинополя, облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 року. 825 років з часу (996 рік): завершення спорудження Десятинної церкви в Києві (з 990 року) та її урочисте відкриття (25 травня), до якої прибули священики з Херсонеса. Захоронення тут праху княгині Ольги. 775 років з часу (1046 рік): укладення миру між Візантією та Київською Руссю, яким завершилася війна, що тривала з 1043 року. 725 років з часу (1096 рік): 19 червня — Битва на річці Трубіж — одна з битв русько-половецької війни 1090-х — 1116 років. Битва на Колокші біля Володимира у якій князь Мстислав Володимирович Великий розгромив Олега Святославича. 675 років з часу (1146 рік): завершення повстання у Києві, який у 1139 році був захоплений Всеволодом Олеговичем. початку збройної боротьби князівських родів (Ольговичів, Мономаховичів, Давидовичів) за Київський престол (до 1161 року). 625 років з часу (1196 рік): вторгнення литовців у Волинське князівство. 600 років з часу (1221 рік): початку княжіння Данила Романовича на Волині. 500 років з часу (1321 рік): битви на річці Ірпінь, коли литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв Київ (інша дата — 1320 рік). 400 років з часу (1421 рік): входження Галичини до складу Польського королівства. 375 років з часу (1446 рік): Блокада Кафи трапезудською ескадрою. Генуезці відкупилися від греків і уклали з ними мир. 350 років з часу (1471 рік): ліквідація Великим князівством Литовського Київського удільного князівства та утворення Київського воєводства у складі Овруцького, Київського, Житомирського та інших повітів. 250 років з часу (1571 рік): походу кримських татар на чолі з ханом Девлет Ґераєм на Москву, який привів до спалення кримськими татарами Москви, коли цар Іван IV втік зі своєї столиці. петиції української шляхти з Київщини до польського короля про збереження прав «руської» української мови. 225 років з часу (1596 рік): 8-10 жовтня — скликання у Бересті королем Речі Посполитої Сигізмундом III Вазою Берестейського собора, що через непримиренність позицій розколовся надвоє. Обидва собори, православний і уніатський, відбулись, не знайшли способів порозумітися: уніатський проголосив з'єднання з римсько-католицькою церквою під проводом Папи Римського, а православний засудив унію. завершення повстання Наливайка 1594–1596 років у результаті програних битва під Гострим Каменем (поблизу села Трипілля на Київщині — у березні) та в ході Солоницького бою поблизу Лубен (у травні). 200 років з часу (1621 рік): Хотинської битви (1-29 вересня), в якій війська Речі Посполитої з українськими козаками зупинили наступ Османської імперії. укладення Хотинського мирного договору (8 жовтня). Османи отримали Хотин, але зобов'язалися не нападати на Україну. морської кампанії за завданням Петра Сагайдачного в Чорному морі діяв козацький флот у складі 200 чайок і 10 тисяч козаків, в часі цього походу товариство здобуло Трапезунд і Синоп. 150 років з часу (1671 рік): 26 серпня — у битві під Брацлавом польський гетьман Ян III Собеський завдав поразки козацько-татарському війську. Польсько-козацько-татарська війна завершилася перемогою поляків. 21 жовтня — би́тва під Ка́льником в ході польсько-козацько-татарської війни 1666—1671 років, коли коронний гетьман польний Ян Собеський розбив козацько-татарське військо, яке йшло на допомогу обложеному поляками Кальнику. Незважаючи на перемогу, Собеський не зміг взяти Кальника і відступив до Брацлава. 125 років з часу (1696 рік): лівобережні козаки взяли участь в захопленні Московією турецької фортеці Азов в ході Другого азовського походу — облоги, штурму і здобуття (19/29 липня) україно-російськими військами турецької фортеці Азов у гирлі Дону (травень — липень). 100 років з часу (1721 рік): завершення Північної війни Російської імперії зі Швецією. 30 серпня — підписання Ништадтського миру та закінчення Північної війни Московського царства зі Шведською імперією. видання наказу про цензурування українських книжок, яким були накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки «не во всем с великороссийскими сходные». Знищення Чернігівської друкарні. перше взяття проб донецького вугілля з метою його промислового використання ландратом (помічникомгубернатора) Київської губернії, шляхтичем Микитою Вепрейським та капітаном Ізюмського полку, комендантом Бахмутської фортеці Семеном Чирковим в урочищі Скелеватому, що за 25 верст від Бахмута. 50 років з часу (1771 рік): походу Долгорукова на Кримське ханство в ході російсько-турецької війни, коли було здобуто Перекоп (червень), Ґезлев, Кафу. Кримське ханство було визнане незалежним, але під протекторатом Російської імперії. 25 років з часу (1796 рік): 28 січня — створення на українських землях Волинська, Київська, Малоросійська, Новоросійська і Подільська губернії.
Установ та організацій
Видатних особистостей
Народження
750 років з дня народження (1071 рік): Євпра́ксії Все́володівни (; 1109) — князівни з династії Рюриковичів. Німецької імператриці (1088—1105), дружини німецького імператора Генріха IV. Доньки великого князя київського Всеволода Ярославича, онуки Ярослава Мудрого. Яросла́ва Святосла́вича ( 1129) — князя чернігівського (1123—1127). Сина Великого князя Київського Святослава II. Онука Ярослава I Мудрого. 600 років з дня народження (1221 рік): Андрія Ярославича ( 1264) — третього сина великого князя Ярослава Всеволодовича, князя суздальського, у 1250—1252 роках великого князя владимирського. Чоловіка Устини — доньки Короля Русі Данила Романовича та його союзник. Олександра Ярославовича Не́вського ( 1263) — князя новгородського (1236—1240,1241—1252, 1257—1259), псковського (1242), великого князя владимирського (1252—1263), формального великий князя київського (1249—1263). Прославився завдяки перемогам у Невській битві та Битві на Чудському озері. 225 років з дня народження (1596 рік): 6 січняЕнциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2013. — ISBN 966-00-0632-2.: Т. 10 : Т—Я. — 2013. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9 (т. 10).Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. Альтернативи, 2003. — ISBN 966-7217-76-0. — Богда́на (Зино́вія-Богда́на) Миха́йловича Хмельни́цького ( ) — українського військового, політичного та державного діяча. Гетьман Війська Запорозького, очільника Гетьманщини (1648–1657). Керівника Хмельниччини — повстання проти зловживань коронної шляхти в Україні, котре переросло у загальну, очолену козацтвом, визвольну війну проти Речі Посполитої. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьманаКачмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький… — С. 113.. Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союзи з Кримським ханством та Московським царством. Представника роду Хмельницьких. Петра Могили ( 1647) — церковного та політичного діяча, педагога, митрополита Київського, Галицького і всієї Русі (31 грудня); 200 років з дня народження (1621 рік): Дем'я́на Ігнатовича (також відомого як Многогрі́шний) (1621Ю. А. Мицик, В. М. Горобець, З. І. Хижняк. Многогрішний Дем´ян Гнатович // — 1703) — 3-го очільника Лівобережної Гетьманщини (1668—1672). Полковника Чернігівського. 175 років з дня народження (1646 рік): Іва́на Васи́льовича Ломико́вського ( 1714) — українського державного та військового діяча доби Гетьмана Івана Мазепи. Генерального осавула (1696—1707) та Генерального обозного (1707—1709) в уряді Івана Мазепи. Одного із лідерів Гетьманату Пилипа Орлика в екзилі (Молдова).