Йозеф Абель (; 3 січня 1914, Бад-Кіссінген — 1 грудня 1984, Донауверт) — німецький офіцер, учасник Другої світової війни, обер-лейтенант. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Джерела Абель поступив на службу в армію 16 жовтня 1936 року, до 26 жовтня 1938 року служив у 10-й роті 63-го піхотного полку
26 серпня 1939 він став командиром 1-ї роти 21-го піхотного полку. Після польської та французької кампанії Абель був призначений командиром 7-го взводу його підрозділу (1 травня 1941).
Саме під час командування цим підрозділом Йозеф Абель був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста (23 листопада 1941), після інтенсивних боїв проти радянських військ в Старо-Шівотові. 14 липня 1943 він був підвищений до Фахненюнкера, а через два дні став командиром 2-ї роти 27-го гренадерського батальйону.
24 листопада 1943 він був відправлений у військову школу Вінер-Нойштадта.
8 лютого 1945 року він прибув до 2-ї піхотної школи у Вінер-Нойштадт. 27 квітня 1945 року взятий у полон американськими військами, у вересні 1945 року звільнений.
Звання
Унтер-офіцер (16 жовтня 1936) Обер-фельдфебель (1 травня 1941) Фанен-юнкер (14 липня 1943) Лейтенант (20 квітня 1944) Оберлейтенант резерву (30 січня 1945)
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу (22 червня 1940) Залізний хрест 1-го класу (26 липня 1941) Лицарський хрест Залізного хреста (23 листопада 1941) — як обер-фельдфебель і командир 7-го взводу 217-го піхотного полку. Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (5 вересня 1942) Штурмовий піхотний знак в сріблі (22 липня 1943)
Примітки
Джерела FELLGIEBEL, W.P., Elite of theThird Reich, Helion & Company Limited, Solihull, 2003.