Події утворення «Товариства з'єднаних слов'ян» (Слов'янський союзУсенко П. Г. Товариство з'єднаних слов'ян // ) — таємна революційна організація, заснована у Новограді-Волинському, що ставила собі за мету знищення Російської імперії та створення федеративного союзу демократичних республік слов'янських народів. Машівське заворушення — антифеодальний виступ кріпосних робітників суконної мануфактури в с. Машеве (нині село Семенівського району Чернігівської обл.)
Особи
Призначено, звільнено
Народились 1 січня, Каспер Щепковський (1823—1899) — польський чернець-єзуїт, педагог, освітній діяч. 17 січня, Антоній Якса-Марцинківський (1823—1880) — українсько-польський літературний критик, етнограф, сатирик, перекладач і письменник. 31 січня, Пйотр Якса-Биковський (1823—1889) — польський письменник, етнограф, засновник театру в Кам'янці-Подільському. 3 березня — Костянтин Ушинський — педагог, реформатор шкільної освіти (пом. 1870). 5 березня, Войтковський Василь Миронович (1823—1904) — російський педагог, історик церкви та богослов. 20 березня, Лашнюков Іван Васильович (1823—1869) — український історіограф, професор історії та статистики. 9 квітня, Посяда Іван Якович (1823—1894) — український громадський діяч, педагог, член Кирило-Мефодіївського Братства. 10 квітня, Сементовський Костянтин Максимович (1823—1902) — український етнограф, фольклорист і літературний критик. 15 квітня, Шкрібляк Юрій Іванович (1823—1885) — гуцульський токар, майстер плаского різьблення по дереву, родоначальник родини різьбярів. 22 квітня, Василь Ільницький — український історик, культурний діяч, педагог, письменник, театральний критик, священик УГКЦ. (пом. 1895). 9 липня, Генрик Гіполіт Родаковський (1823—1894) — польський художник-портретист. 15 липня, Кирило Любовидзький (1823—1898) — римо-католицький луцько-житомирський єпископ. 3 серпня, Мітюков Каллиник Андрійович (1823—1885) — професор римського права. Ректор Київського університету. 9 серпня, Олександр Навроцький — український громадсько-політичний і культурний діяч, поет і перекладач, член Кирило-Мефодіївського братства. (пом. 1892). 16 серпня, Алеку Гурмузакі (1823—1871) — юрист, журналіст, фольклорист, громадсько-культурний діяч. 10 вересня, Лаврівський Іван Андрійович (1823—1873) — український галицький композитор, диригент, священик УГКЦ. 12 вересня, Корнель Уєйський (1823—1897) — польський поет-романтик, публіцист, громадський діяч. 23 вересня, Воронцов Семен Михайлович (1823—1882) — російський генерал, учасник Кавказької та Кримської війн. 18 жовтня — Платон Павлов — історик, освітній та громадський діяч. (пом. 1895). 24 жовтня, Псьол Глафіра Іванівна (1823—1886) — українська художниця. 26 жовтня, Гузар Дмитро (1823—1908) — священик УГКЦ, почесний крилошанин митрополичої капітули, парох у Завалові від 1856 р. 23 листопада, Бунге Микола Християнович (1823—1895) — вчений-економіст, академік, державний діяч; міністр фінансів і голова Комітету міністрів Російської імперії. 28 листопада, Миколай Зиблікевич (1823—1887) — польський політик і юрист, граф, президент Кракова, голова Галицького сейму. 29 листопада, Матвій Номис (справжнє прізвище — Симонов) — український етнограф, фольклорист, письменник і педагог, укладач і видавець одного з найповніших і найавторитетніших зібрань-антології українського усного фольклору малих жанрів. (пом. 1901). 4 грудня, Іван Гушалевич — український поет, письменник і драматург, політичний діяч, журналіст, видавець, теолог. (пом. 1903). 29 грудня, Модест (Стрільбицький) (1823—1902) — духовний письменник, магістр Київської духовної академії, архієпископ Волинський та Житомирський Відомства православного сповідання Російської імперії. Священноархімандрит Свято-Успенської Почаївської лаври. Бродський Ізраїль Маркович (1823—1888) — київський підприємець, засновник «цукрової імперії», меценат. Гогоцька Євдокія Іванівна (1823—1888) — українська громадська діячка, меценатка, відома завдяки своєму внеску у видавничій та освітній справах у Києві у другій половині XIX століття. Генрик Стецький (1823—1895) — нумізмат, археолог. Власник маєтків у Романові і Межичах. Крузе Микола Федорович (1823—1901) — російський громадський діяч і письменник. Юліан Шемельовський (1823—1891) — адвокат, галицький політик, посол до Галицького сейму, бургомістр Львова.
Померли 1 квітня, Гриневецький Мелетій Модест (1758—1823) — церковний діяч (УГКЦ), богослов та історик, джерелознавець, професор і ректор Львівського університету. 28 березня, Іов Потьомкін (1752—1823) — єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії, архієпископ Катеринославський. 29 квітня, Іван (Іриней) Фальковський (Фальківський) — український науковець (історик, математик, географ, астроном), письменник, ректор Києво-Могилянської академії, єпископ Чигиринський, Смоленський і Дорогобузький. (нар. 1762). 27 травня, Гловачевський Кирило Іванович (1735—1823) — співак, художник, викладач портретного живопису, колезький радник. 1 вересня, Бойко Катерина Якимівна (1783—1823) — мати Тараса Григоровича Шевченка. 9 листопада, Капніст Василь Васильович (1758—1823) — визначний український поет, драматург і громадсько-політичний діяч. Халім Ґерай — принц з династії Ґераїв, кримськотатарський хроніст, історик та поет (нар. 1772).
Засновані, створені утворення «Товариства з'єднаних слов'ян». Васильківська управа — одна з гілок Південного товариства декабристів, що діяла під орудою Сергія Муравйова-Апостола та Михайла Бестужева-Рюміна у місті Василькові та околицях. Антонівка (Розівський район) Багатівка (Розівський район) Вишнювате Гута-Перейма Жеребкове Зубів (Чернігівський район) Листвянка Мар'ївка (Баштанський район) Маринопіль (Розівський район) Махлинець Мирське Михайлівка (Ананьївський район) Михайлівка (Ізяславський район) Новодворівка Новоолександрівка (Біловодський район) Пробудження (Більмацький район) Струтинка (Ананьївський район)
Зникли, скасовані
Видання, твори
Пам'ятні дати та ювілеї
925 років з часу (898 рік): Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії). першої писемної згадки про місто ГаличІсторія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл. — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області. 750 років з часу (1073 рік):
розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата ВсеволодаКотляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України. укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава. 650 років з часу (1173 рік): другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем. 600 років з часу (1223 рік):
31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича.. 500 років з часу (1323 рік): Ліквідації Переяславського князівства. 475 років з часу (1348 рік): вторгнення військ польського короля Казимира III на Галичину та Волинь. 425 років з часу (1398 рік): проголошення Вітовта самостійним правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. 375 років з часу (1448 рік): 15 грудня — самовільне відокремлення Російської Православної Церкви від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та проголошення єпископа Рязанського Іони «Митрополитом Київським» самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату . 325 років з часу (1498 рік): князю Костянтину Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського. 275 років з часу (1548 рік): першої писемної згадки про місто Рені (в Ізмаїльському районі Одеської області). 250 років з часу (1573 рік): походу флотилії Самійла Кішки в Чорне море до гирла Дунаю. 225 років з часу (1598 рік): Повстання гетьмана реєстрового козацтва (1598—1599) Федора Полоуса проти польської влади, того ж року морський похід на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію. заснування містечка Тростянець (селище міського типу Гайсинського району, Вінницької області). заснування українськими козаками слободи Більської (Стара БілаЛучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с. (ст. 448) ISBN 978-966-580-454-3) на території Острогозького Слобідського полку, шо стало містечком Старобільськом — районний центр у Луганській області. 200 років з часу (1623 рік): обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького козацтва. походу козацької флотилії Оліфера Голуба в Чорне та Азовське моря, розгром османської ескадри під Кафою. морського походу під рукою гетьмана Михайла Дорошенка на Стамбул. 175 років з часу (1648 рік):
січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького. березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз. переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648). 150 років з часу (1673 рік):
11 листопада — Хотинської битви (у ході польсько-турецької війни), в якій об'єднане польське і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розбило турецьку армію на чолі з Хусейном-пашею. походів Івана Сірка на Очаків та Ізмаїл. 100 років з часу (1723 рік): ув'язнення у Петербурзі козацької старшини та обраного нею гетьмана Павла Полуботка. 25 років з часу (1798 рік):
видання перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського в Санкт-Петербурзі, без відома автора, під назвою: «Енеида. На малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ»Коментар до «Енеїди» Івана Котляревського та його історія // Котляревський І. Енеїда / ком. О.Ставицького; мал. А. Базилевича. — Київ: Радянська школа, 1989.
Установ та організацій 250 років з часу (1573 рік): 25 лютого — заснування у Львові у монастирі святого Онуфрія Іваном Федоровим друкарні, де наступного року було надруковано перший східнослов'янський «Буквар».
Видатних особистостей
Народження 800 років з часу (1023 рік): народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом 1074). 400 років з часу (1423 рік): народження Ма́ртина Ґа́штовтаБілоус Н. О. До питання про запровадження маґдебурзького права в Києві // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 125. — ISSN 0130-5247.Gasztołdowie (01) / 1505) — київського воєводу, який 1471 року поклав кінець існуванню удільного Київського князівства. 300 років з часу (1523 рік): народження Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (пом. 26 лютого 1573). 200 років з часу (1623 рік): народження Івана Брюховецького, українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Лівобережної України (1663—1668 рр.). (пом. 17 червня 1668). народження Романа Ракушка-Романовського — державного і церковного діяча другої половини 17 століття. (пом. 1703). народження Іри́ни Сомко — дружини українського гетьмана Якима Сомка. (пом. бл. 1678).