Сутта-вібханга — перша книга палійскої версії Віная-пітаки. Вона являє собою коментар на Патімоккху, збори правил і норм для чернечої спільноти. На відміну від інших буддійських шкіл в палійскій версії Патімоккха не є самостійним розділом, оскільки включена до складу Сутта-вібханги. Остання ділиться на дві частини, що зачіпають ченців (Бхіккху-вібханга, 227 правил) і черниць (Бхіккхуни-вібханга, 311 правил) відповідно.
Розподіл Правила Сутта-вібханги діляться на вісім частинLamotte E. History of Indian Buddhism. — Louvain-la-Neuve, 1988. — С. 166.:
Параджика (4 правил для монахів, 8 — для черниць), проступки, що викликають вигнання. Сангхадісеса (13 правил для монахів, 17 — для черниць), проступки, що викликають тимчасове виключення зі спільноти. Аніята (2 правила для монахів, відсутня для черниць), невизначені проступки. Нісаггія (30 правил для монахів, 30 — для черниць), про відмову від предмету, який було отримано незаконним шляхом. Пачіттія (92 правила для монахів, 166 — для черниць), проступки, що потребують спасіння. Патідесанія (4 правила для монахів, 8 — для черниць), проступки для покаяння. Секхія (75 правила для монахів, 75 — для черниць), рекомендовані предмети. Адхікаранасаматха (7 правил для монахів, 7 — для черниць), способи залагодження суперечок.
Правила Більшість правил побудовані за єдиним шаблоном і складаються з чотирьох частин:
Історія, яка розповідає про те, де і з якого приводу Будда озвучив відповідне правилоWinternitz M. History of Indian Literature. Vol. II. Part I. Buddhist Literature. — Delhi, 1987. — С. 31.. Безпосередньо правило Прітімоккхи. Коментар (пада-бхаджанія), по суті розбір слів; як правило розбирає правило за словами, даючи пояснення у вигляді списку синонімів Додаткові історії, що розповідають про відхилення від правил або обґрунтовують останні.
Останній пункт іноді відсутній; може мінятися місцем з третімK. R. Norman. Pali Literature. — Wiesbaden: Otto Harrassowitz, 1983. — С. 20..
Розділ Адхікаранасаматха відрізняється від інших тим, що не має першого і третього пунктів, що дає підставу вважати його більш пізнім додаваннямK. R. Norman. Pali Literature. — Wiesbaden: Otto Harrassowitz, 1983. — С. 19..
Примітки