Поф Аргир (д/н — 1032) — військовий та державний діяч Візантійської імперії.
Життєпис Походив зі знатного роду Аргирів. Син Пофа Аргира, патрикія, та онук Пофа Аргира, доместіка схол Сходу. Про початок його кар'єри відомо замало, втім вважається, що розпочав службу в Малій Азії. Брав участь у придушенні заколоту Барда Фоки. Потім був учасником походів на Кавказі.
У 1026 році призначено заступником Михайла Спонділа, дуки Антіохії. Брав участь у військових походах проти Фатимідів та Емірату Алеппо у 1027 та 1029 роках. Поф Аргир звитяжив проти бедуїнів та дрібних володарів. Так, він переміг та захопив Насра ібн Мушаррафа аль-Равадіфа, правителя прикордонної області Джебель-Равадіф, в результаті чого посилився захист Антіохії зі сходу.
У липні 1029 року призначено катепаном Італії, якому надано загони з фем Македонія і Еллада. Негайно змушений був організовувати оборону прибережних міст від нападів піратів. Того ж року далматинський пірат Райк, який перейшов на службу до Сицилійського емірату, намагався раптовим ударом захопити Барі, центр катепанату, але Аргиру вдалося відбити атаку. Але незабаром емір ал-Акхала напав на фортецю Оббіану і змусив залогу до здачі.
1032 року сицилійці взяли в облогу фортецю Кассанум на кордоні Луканії та Калабрії. Катепан з військом спробував знятий облогу. При спробі прориву блокади у березні того ж року візантійці зазнали поразки і Поф Агрір загинув.
Джерела SCHLUMBERGER G. Sigillographie de l'empire byzantin. P., 1884. P. 309 FALKENHAUSEN V. Untersuchung tiber die byzantinische Herrschaft in Stiditalien vom 9. bis ins 11. Jahr hundert. Wiesbaden, 1967. S. 88,184 VANNIER J.F. Families byzantines. Les Argyroi (ГХ-ХП siecles). P., 1975 SCHREINER P. Die byzantinishen Kleinchroniken. Wien, 1977. Т. 2. S. 142 Wortley, John, ed. (2010). John Skylitzes: A Synopsis of Byzantine History, 811—1057. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-76705-7.