Євхаристі́йне ди́во, або євхаристі́йне чу́до — надприродне явище, пов'язане з Євхаристією. Є окремим випадком релігійних чудес у християнстві. Вірянами розглядається як беззаперечний доказ існування Бога та істинності перевтілення Ісуса Христа у таїнстві Причастя (Євхаристії).

Найдавніші відомості про євхаристійні дива дійшли до нас ще з часів Раннього середньовіччя. Першим задокументованим і офіційно визнаним було диво за участю папи Григорія Великого, що відбулося у 595 році, коли на очах у маловірної парафіянки спечений нею власноруч хліб перетворився на плоть і кров. Втім, цей випадок не набув значного розголосу, і культ пов'язаних із ним реліквій не став поширеним. Натомість, широко відомим стало схоже на нього Ланчанське чудо 750 року. Тоді під час меси у монастирі святого Франциска в Ланчано освячені гостії та вино перетворилися на плоть і кров, що зберігаються у такому зміненому вигляді й досі. Неодноразові наукові дослідження підтвердили, що їхня фізична природа є людською.

Протягом наступних століть євхаристійні чуда відбувалися у різних місцях, але переважна більшість — у католицьких країнах. Окрім католиків євхаристійні дива визнають представники православної, англіканської церкви та окремих протестантських деномінацій. Більшість євхаристійних чудес або схожих на них випадків з тих, що відбулися у новітній історії, досліджувалися науковцями. Католицькою церквою офіційно підтверджено близько 130 євхаристійних див, причому останнє з них відбулося в 1996 році. В 2000—2010-х роках зареєстровано кілька випадків, які неможливо пояснити науковими методами. Наразі церковною владою проводиться збір доказів, необхідних для їхнього підтвердження чи спростування.

Опис Євхаристійні чуда вирізняє різноманіття проявів, які об'єднує лиш те, що усі вони не можуть бути пояснені збігом обставин, фізичною природою об'єкта, його взаємодією зі спостерігачами, впливом сторонніх фізичних сил чи біологічних агентів. Умовно їх можна поділити на такі групи: 1) зміна вигляду Передосвячених Дарів (хліба та вина); 2) набуття Святими Дарами незвичних властивостей при збереженні первісного вигляду; 3) надприродний вплив на людину і довкілля; 4) матеріалізація християнських атрибутів і об'явлення Христа. Чіткого розподілу між цими явищами не існує, оскільки під час євхаристійних чудес часто відбуваються події, які можна віднести до кількох груп одночасно.

Зміна вигляду

Прояв євхаристійного чуда найчастіше полягає у видимій зміні Передосвячених Дарів на м'язову тканину і кров. Трансформація хліба у шматочок м'яза може охоплювати як цілу гостію, так і лише її фрагмент. Хоча зі слів Ісуса Христа, сказаних ним під час Таємної вечері, випливає пряме співставлення хліба із Тілом, а вина із Кров'ю, однак під час євхаристійного дива часто спостерігали, що на кров змінюється не лише вино у потирі, а й кровоточить сама гостія. Показовим є випадок в Трані, що стався близько 1000-го року. Противниця християнства оманою викрала з церкви освячену гостію і кинула її на сковорідку із киплячим маслом. В ту ж мить гостія перетворилася на плоть, із якої заструменів настільки потужний потік крові, що він залив житло грішниці та вилився через поріг її домівки. У 1171 році у Феррарі сталося схоже чудо: тоді бризки крові з освяченого хліба заплямували високе склепіння базиліки Санта-Марія-ін-Вадо, сліди від плям залишаються на ньому й донині.

В окремих випадках такі явища супроводжувались збільшенням видозміненої гостії у розмірах, яке, як правило, відбувалось досить повільно, протягом кількох днів чи тижнів. У 1297 році в монастирі святого Даниїла, що в Жироні, священник засумнівався в справжності Христового перевтілення. В цьому випадку гостія, яку він мав спожити, змінила свою консистенцію і розмір настільки швидко, що він не встиг її проковтнути.

Зорове сприйняття спостережуваного дива посилюється у випадках, коли трансформація охоплює не тільки зовнішню природу речовини, але набуває символічних для християн форм. У 1330 році в Кашії священник, поспішаючи на єлеопомазання, непоштиво вклав гостію між сторінками бревіарію. Відкривши книгу, він побачив, що облатка кровоточить, а відбитки крові на обох сторінках виглядають як віддзеркалені профілі чоловічого обличчя. В інших випадках безпосередньо на поверхні гостії бачили виразні зображення Немовлятка Ісуса і трьох сердець, Найсвятіше Серце Ісуса, лик Христа і знаки Страстей Господніх. Показово, що усі події такого типу відбулися під час адорацій. Останнє з подібних чудес сталося 5 травня 2001 року в індійському місті Чірратаконам, де на гостії проступили криваві цятки, які згодом злилися у лик Господа. Це євхаристійне диво поки що не визнане Ватиканом, але шановане на місцевому рівні.

Незвичні властивості Євхаристійні чуда не завжди призводять до зміни структури і вигляду Передосвячених Дарів. В деяких випадках гостії, зберігаючи свій звичний вигляд, починали випромінювати світло. В усіх випадках свідки відзначають його яскравість як надзвичайну, нерідко порівняну із сонцем. В 1640 році під час пограбування Турину військом графа Арку одного з вояків обпекло полум'ям, що несподівано вихопилося з дарохранильниці, яку він намагався сплюндрувати. Після інциденту на поверхні дарохранильниці залишилися відбитки рук мародера.

Окремо слід розглянути євхаристійні дива, пов'язані із порушенням законів гравітації. Найчастіше в таких випадках спостерігали левітацію, значно рідше — нічим не пояснюване збільшення ваги і сили тяжіння, яке призводило до того, що кількаграмову гостію неможливо було підійняти чи зрушити з місця. Яскравим прикладом порушення фізичних законів маси є вже згадувані ланчанські реліквії: кожен з п'яти висохлих згустків крові важить 15,85 грама і таку ж саму масу мають усі вони разом узяті.

Доволі поширеним явищем такого типу є надприродна стійкість Святих Дарів до несприятливих зовнішніх чинників. Слід зазначити, що хліб, який використовують у католицьких церквах для Причастя, виготовляють лише з води і пшеничного борошна. Згідно літургійних приписів він не може містити жодних домішок, навіть такої звичної консервуючої речовини як сіль. З огляду на такий простий склад в звичайних умовах гостії нестійкі до дії вологи, бактерій, грибків. Перебуваючи у звичайному сухому середовищі під променями сонця вони псуються за кілька місяців, в умовах надмірної вологості — за кілька тижнів, а при зануренні у воду цілком розчиняються у ній за кілька днів. Однак практично всі гостії, з якими відбулося євхаристійне чудо, після цієї події зберігали свій звичний вигляд хліба протягом багатьох років і століть в умовах, які мало відрізнялись від мікроклімату житлових приміщень. В поодиноких випадках їхня стійкість була настільки великою, що чудесні реліквії не згорали навіть у полум'ї пожеж, зберігалися при зануренні у воду або в умовах надзвичайного бактеріального обсемініння (у гної, землі). Так само і кров, на яку перетворювалось вино або хліб, проявляла стійкість до механічного впливу: її не можна було витерти або відіпрати.

Вплив на довкілля Хоча євхаристійне диво, перш за все, полягає в зміні зовнішнього вигляду Передосвячених Дарів, однак воно не завжди обмежене лише їхньою фізичною оболонкою. Інколи під час євхаристійних чудес спостерігали нічим не пояснюваний вплив видозмінених хліба і вина на неживе довкілля, тварин, людей, причому в останньому випадку він не обмежувався суто психологічним сприйняттям дива. Наприклад, сліпий граф Дітріх фон Венкштерн прозрів, увірувавши в євхаристійне чудо, яке сталося у Вільснаку в 1383 році. Численні зцілення спостерігали від реліквій євхаристійних див у Лудбрезі та Ердінгу (в обох випадках у XV столітті). Щонайменше двічі — у XVII та XVIII століттях, в Італії та Хорватії, відповідно, — описували раптове припинення епідемій чуми після вшанування євхаристійних чудес.

Надприродний вплив євхаристійних див на поведінку тварин різноманітний. Інколи тварини вказували на місця перебування профанованих гостій, причому в таких випадках роль вказівників часто діставалась голубам, які є одним із християнських символів. В Альборая-Альмасера у 1348 році випадкового загублений євхаристійний хліб опинився у роті риб, які не тільки не з'їли несподіваний харч, а й безперешкодно дозволили забрати його людям. Однак, частіше аномальна поведінка тварин набуває форми «шанування», коли худоба раптово стає на коліна перед освяченими гостіями. Пояснити це явище попередньою підготовкою (дресируванням) тварин неможливо, адже в усіх випадках їхні власники не мали стосунку до чудесних подій, а часто навіть і не здогадувались про місце перебування Святих Дарів.

Не менш вражає вплив видозмінених Дарів на неживі об'єкти. Масштаб такого впливу у різних випадках варіював від точкового до регіонального. Приклади див малого масштабу — хитання підлоги під ногами причасника або чіткі відбитки на камені, які залишили гостії після падіння на підлогу, і які збереглися дотепер. Вплив на події великого масштабу завжди пов'язаний зі стихійними лихами. Так, у 1631 році благословіння Святими Дарами зупинило пожежу в італійському містечку Дронеро. Подібні релігійні акти неодноразово рятували вірян і від згубної дії води: у 1630 році таким способом була зупинена повідь в італійському муніципалітеті Канозіо, а в 1906 — цунамі, яке загрожувало колумбійському острову Тумако. У 1433 році в Авіньйоні дивним чином були врятовані самі Святі Дари: хвилі води, що затопила одну з церков, розступилися, утворивши сухий коридор, при цьому рівень води становив близько 2 м.

Якщо зв'язок релігійної дії за участю Святих Дарів із явищами природи можна піддати сумніву, то в ряді випадків події набували настільки надприродного характеру, що сам факт їхнього здійснення становить історичний інтерес. 1257 року в Регенсбурзі під час меси спостерігали рух фігури розіп'ятого Христа, у 1300 році в О'Себрейро за схожих обставин відмічали рух статуї Богородиці. Ще один подібний випадок стався 1568 року, однак тоді був лише один свідок події. Здатність євхаристійних Дарів оживляти нерухомі предмети наближає ці дива до чудес наступної групи.

Порушення законів матерії Одним з фундаментальних законів природи є закон збереження маси, вперше сформульований іще Демокрітом. Метафізично його можна виразити так: «Ніщо не береться нізвідки і не дівається в нікуди». Крайнім, але далеко не рідкісним проявом євхаристійних чудес є порушення саме цього принципу. Під час Євхаристії неодноразово відмічали перевтілення Святих Дарів в Ісуса Христа або ж видіння його постаті у подобі немовляти чи дорослої людини. В одному випадку ця зміна була також і зворотною: постать Немовляти Ісуса по деякім часі повернулася до свого первинного вигляду хліба. Окрім Ісуса Христа інших божественних втілень під час євхаристійних див не спостерігали, але кілька разів свідки вказували, що бачили ангелів. 1240 року під час облоги одного з ассізьких монастирів його настоятелька — свята Клара Ассізька — чула голос Господній, який лунав з дарохранильниці. Ці відчуття не можна назвати галюцинаціями, оскільки свята прохала Господа про збереження монастиря і міста від ворожого війська, і ці прохання були виконані: армія чужинців залишила монастир, хоча не зустріла з боку черниць щонайменшого спротиву.

Хоча об'явлення Христа — найбільш значущий прояв євхаристійних див, однак лише ним матеріалізація не обмежена. З-поміж неживих об'єктів, які з'являлися під час надприродних подій описували розп'яття, хмару, кришталевий потир. До випадків подібного типу слід віднести і такі явища: матеріалізація гостій (у звичному вигляді), які вже були спожиті, поява Крові Христа на одязі після знищення заплямованого шматка.

Релігійне пояснення