Доли́нський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Кіровоградської області України. Площа — 1 255 км². Населення — 33 077 осіб (на 1 січня 2019). Районний центр — місто Долинська.

Історія В 17-18 ст. на території сучасного Долинського району існувала розгалужена система запорозьких зимівників. Формування нинішніх поселень припало на середину та другу половину XVIII століття. Воно пов'язане з активною політикою царської Росії в боротьбі з Турецькою імперією та Кримом за вихід до берегів Чорного моря.

Території району не обминув залізничний бум кінця минулого століття. Розміщені на водорозділі, вони стали землями будівництва в 1871-73 роках Харківсько-Миколаївської залізниці, спорудження в 1873 році станції Долинська. В 1884 році станція одержала вихід на Криворіжжя і стала вузловою. Біля неї швидко розвивалося селище, з 1923 року районний центр, з 1957 — місто районного підпорядкування.

Кінець 70-х — початок 80-х років — це ще одна сторінка Долинщини. В 1978 році закінчилося будівництво залізничної гілки Долинська-Помічна, в 1983 — експериментального елеватора-мільйонника. З 1985 року історія міста тісно пов'язана із спорудженням Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окиснених руд за участі будівельників Чехословаччини, НДР, Румунії, Болгарії.

Офіційною датою утворення Долинського району вважається 7 березня 1923 року. Долинський район розташований на площі 1255 кв.км. Найбільша довжина території району із заходу на схід становить 48 км, а з півночі на південь 32 км. Станом на 1 серпня 2002 року населення району налічує 37900 чоловік. В районі одне місто районного підпорядкування — Долинська, та одне селище міського типу — Молодіжне.

Адміністративний устрій

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 17 сільських рад, які об'єднують 48 населені пункти та підпорядковані Долинській районній раді. Адміністративний центр — місто ДолинськаАдміністративно-територіальний устрій Долинського району на сайті Верховної Ради України.

У грудні 2002  р. з обліку було зняте села Дорошенкове, Новоклинці, Пролетарське. У листопаді 2009 р. з обліку було зняте село Гурівське.

Природно-заповідний фонд

Ботанічні заказники Катеринівська балка, Блакитний льон, Боковеньківська балка (загальнодержавного значення), Василівська балка, Верхів'я Боківської балки, Верхів'я Ситаєвої балки, Гранітний степ (загальнодержавного значення), Клавина балка, Цілина.

Загальнозоологічний заказник Братолюбівська балка.

Ландшафтні заказники Балка Новоолександрівська, Гурівський, Золота балка, Урочище сад.

Орнітологічний заказник Шмалієвський.

Ботанічна пам'ятка природи Дуби в Гуріївському лісництві.

Дендрологічний парк Веселі Боковеньки (загальнодержавного значення).

Заповідні урочища Зелений гай, Олександрівська Дача, Наталіївське.

Регіональний ландшафтний парк Боковеньківський ім. М. Л. Давидова.

Населення Розподіл населення за віком та статтю (2001)

Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність Кількість осіб Відсоток українці 35252 92,86 % росіяни 1846 4,86 % білоруси 324 0,85 % молдовани 144 0,38 % вірмени 103 0,27 % інші 293 0,77 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість осіб Відсоток українська 35845 94,42 % російська 1730 4,56 % білоруська 107 0,28 % молдовська 79 0,21 % вірменська 70 0,18 % інші 131 0,35 %

Політика 25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Долинського району були створені 42 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 59,63 % (проголосували 15 426 із 25 871 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 39,99 % (6 169 виборців); Юлія Тимошенко — 25,49 % (3 932 виборців), Олег Ляшко — 12,83 % (1 979 виборців), Анатолій Гриценко — 6,75 % (1 041 виборців), Сергій Тігіпко — 3,54 % (546 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,99 %.

Пам'ятки Пам'ятки архітектури Долинського району Пам'ятки історії Долинського району

Відомі уродженці Буцький Володимир Романович — один з найкращих господарів-поміщиків Херсонської губернії, землевласник, дворянин, депутат Державної Думи Росії. Походить з козацько-старшинського роду. Глущенко Микола Матвійович — поет, один з найпомітніших ліриків краю 60-70-х років. Горячко Сергій Кузьмович — український військовий та громадський діяч, учасник бою під Крутами 1918 р. Клепач Іван Титович — офіцер армії УНР, голова Гурівської підпільної організації. Козьма Олександр Іванович  - генерал-хорунжий Армії УНР. Лісовий Андрій Львович — учасник II світової війни, кадровий офіцер, професор кафедри Військової Академії ім. Фрунзе (Москва), генерал-майор. Проценко Степан Андрійович — відомий український художник-портретист, реставратор монументального церковного живопису та ікон. Савенко Іван Григорович — український радянський живописець, Заслужений художник РФ, член Ленінградської організації Союза художників СРСР. Сердюк Анатолій Григорович — український вчений і педагог, професор кафедри агрохімії НУБіПУ, Член-кореспондент Національної академії аграрних наук України, відділення землеробства, меліорації та механізації. Шеремет Михайло Сергійович — один з найвідоміших фольклористів і краєзнавців Придніпров'я, журналіст, редактор, самобутній літератор.

Примітки