«Паризька комуна» — радянський річковий сторожовий корабель, облаштований на початку Німецько-радянської війни з мобілізованого парового колісного буксира.
Історія служби Паровий колісний буксир побудовано у 1934 році на заводі «Ленінська кузня» у Києві.
З початком війни «Паризьку комуну» мобілізовано 23 червня 1941 року за передвоєнним планом та вже 1 липня повністю переоблаштовано у військовий корабель на заводі ім. І. В. Сталіна у Києві. За дозволом Головного Морського Штабу (ГМШ) корабель отримав дві 76-мм універсальних артилерийських установки 34-К у півбаштах, які могли вести вогонь також і по повітряним цілям. За тодішньою класифікацією кораблі, що мали артилерію калібру 76 мм або менше були у класі «сторожовий корабель».
11 липня «Паризьку комуну» (у військових документах дається також і номерна назва «СК-3») включено до складу Прип'ятського загону річкових кораблів Пінської військової флотилії (ПВФ). Його командиром став лейтенант запасу Гордієнко М. М. Але з 10 серпня сторожовик діяв у складі Київського ЗРК на південному фланзі Київського укріпрайону. У цей же день на корабль призначено нового командира — молодшого лейтенанта Сутужко С. Ф. 22 серпня «Паризька комуна» прикривала вогнем дніпровську переправу відступаючої 5-ї армії Південно-Західного фронту поблизу села Навози.
Увечері 23 серпня 1941 року передові загони німецької 111-ї піхотної дивізії, посилені самохідними установками StuG III, розбили погано організовані частини 27-го стрілецького корпусу27 стрілецький корпус був формально розформований наприкінці серпня. Його управління було відправлено для організації штабу нещодавно сформованої 40-ї армії. Стрілецькі частини корпуса були передані під командування штабу 37-ї армії, хоча її оперативні зведення за звичкою говорять про «27 ск». Тим більше, що командуючий корпусом, Артеменко П. Д., залишився на фронті поблизу міста Остер. 37-ї армії Південно-Західного фронту, що відступали за наказом, захопили міст через Дніпро біля села ОкуніновеНині село затоплене Київським водосховищем, знаходилося на лівому березі Дніпра напроти дельти річки Тетерів та облаштували плацдарм на лівому березі ДніпраА. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко «Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны» — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1. Таким чином кораблі флотилії, серед них і «Паризька комуна», були відрізані від Києва, де знаходився штаб ПВФ.
У ніч на 26 серпня «Паризька комуна» разом з іншими кораблями пішла на прорив з півночі у Київ, минаючи німецький плацдарм біля Окунінового. На підході до окуніновського мосту сторожовик потрапив під сильний обстріл, була підбита кормова гармата, а її розрахунок було вбито. Сторожовий корабель зміг пройти під мостом, але через кілька хвилин він отримав ще одне пряме влучання снаряда, що вивело з ладу парову машину. Течія віднесла некерований корабель на мілину. Спроби налагодити двугун та зняти «Паризьку комуну» з мілини були невдалі. За наказом командира екіпаж підірвав свой корабель. Щонайменше один член екіпажу потрапив у полон до німців.
31 серпня сторожовик виключено із списків кораблів ВМФ за наказом командуючого флотом, а у 1948 році уламки корабля здано на металобрухт.
Див. також Пінська військова флотилія (СРСР) Сторожовий корабель «Більшовик» Сторожовий корабель «Ворошилов» Сторожовий корабель «Пушкін» Сторожовий корабель «Ріка» Сторожовий корабель «Технік» Баришівський котел Битва за Київ (1941)
Примітки
Література В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» — Львов: Лига-Пресс, 2009—384 с. — ISBN 978-966-397-118-2 Боевой путь Советского Военно-Морского Флота, відповідальний: В. І. Ачкасов, А. В. Басов, А. И. Сумин та ін., видання 4-е — М.:Воениздат, 1988. 607 сторінок, ISBN 5-203-00527-3. Сторінки: 378—385 Спичаков В. А. Сторожевые корабли Пинской военной флотилии (рус.) // Арсенал-коллекция: журнал. — 2014. — Т. 19, № 01. — С. 56—64. — ISSN 1728-9203