Пушкарі́вка — село в Україні, у Кам'янському районі Дніпропетровської області. Колишній центр Пушкарівської сільської ради. Населення за переписом 2001 року складало 3 443 особи.

Розташування Пушкарівка розташована на лівому березі річки Самоткань неподалік її місця впадіння у Дніпро. Межує з містом Верхньодніпровськ, фактично є його околицею. На протилежному березі Самоткані розташоване Заріччя.

Поруч проходить автомобільна дорога .

Історія В околицях села Пушкарівка виявлено поселення і досліджені кургани епохи бронзи (II—I тисячоліття до н. е.).

За історичними джерелами заснування села належить до періоду освоєння Дикого Поля в XVII столітті. Назва Пушкарівка пов'язана з тим, що село належало козацькому полковнику Мартину Пушкарю.

У 1752–1764 роках входило до складу Новослобідського козацького полку. У 1770 Пушкарівка передана з Протовчанської до Орільської паланки Запорізької Січі.

Згодом село стало центром Пушкарівської волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії.

За даними на 1859 рік в селі мешкало 2 952 особи (1427 чоловіків та 1525 жінок), налічувалось 354 двори.

Станом на 1886 рік населення становило 3 542 особи, налічувалось 550 дворів, були православна церква, школа та відбувався щорічний ярмарок.

.

У 1908 році в селі мешкала 7201 особа (3536 чоловіків та 3665 жінок), налічувалось 1027 дворових господарств.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 383 жителі села.

У 1964 році під час будівництва Кам'янського водосховища, частина села була перенесена на нове місце. Також до Пушкарівки було приєднане село Чонгарівка, а жителів сусіднього села Чаплинка у Пушкарівку змусила переселитися Радянська влада.

У 1980-тих роках село було частиною міста Верхньодніпровська, указом Верховної Ради УРСР у 1989 році знову виділене як окремий населений пунктУказ Президії Верховної Ради Української РСР від 09.10.1989 № 8229 «Про виділення із смуги міста Верхньодніпровська Дніпропетровської області території колишнього села Пушкарівка в окремий населений пункт».

Сучасність

Промисловість і побут Працює декілька агрофірм та фермерських господарств, одне комунальне підприємство, дрібні будівельні, виробничі (меблі) підприємства та підприємства сфери послуг.

Транспорт Поруч із селом проходить автошлях національного значення , а також автодорога регіонального значення Верхньодніпровськ — Вільногірськ.

Освіта, медицина, культура В селі є середня загальноосвітня школа, лікарська амбулаторія, будинок культури, бібліотека.

Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська324494.22%російська1905.52%білоруська50.14%румунська20.06%інші/не вказали20.06%Усього3443100%

Відомі люди В селі народилися: Баранник Дмитро Харитонович (1923—2009) — український мовознавець. Муха Юхим Іванович (1885 - після 1926) - сотник, технічні війська Армії УНР. Станом на березень 1921 р. служив поручником 3-го Окремого Інженерного куреня 3-ї Залізної стрілецької дивізії та перебував у таборі інтернованих ч.10 в м. Каліш, Польща. Його син - Муха Леонід Юхимович. Петренко Надія Іванівна (1930—2005) — український скульптор.

Див. також Гранітні скелі на березі річки Домоткань Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)

Примітки

Література Пушкарі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.221

Джерела Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. С. — 221 Сайт Верхньодніпровської РДА Імена самостійної України https://db.geroika.org.ua/ua/person_card.html?code=cb0a795d85356d2c2c070dae0479ce2d