Віктор Олександрович Павловський (, Мінськ, СРСР — , Севастополь, Україна) — радянський і український актор. Народний артист Української РСР (1982).

Біографія Віктор Павловський народився в родині військовослужбовця. У 1942 році вступив до Ленінградського державного театрального інституту (ЛДІТМіК), з 20 листопада 1942 року в лавах Червоної Армії.

До січня 1944 року Віктор Павловський навчався в Полтавському танковому училищі, учасник німецько-радянської війни з лютого 1944 р., гвардії молодший лейтенант, командир танка Т-34 46-го окремого батальйону зв'язку.

Після закінчення німецько-радянської війни до 1947 року служив у частинах радянських військ, що перебували на території Болгарії і Румунії.

У 1947 році демобілізувався і вступив до Московського театрального училище ім. М. С. Щепкіна. Закінчивши його, у вересні 1951 року став артистом Севастопольського драматичного театру ім. Бориса Лавреньова Чорноморського флоту Російської РФСР.

У кіно Віктор Павловський грав переважно комічні ролі другого плану. Досить часто знімався в таких режисерів, як Георгій Юнгвальд-Хількевич, Олександр Павловський, Володимир Аленіков.

У Севастопольському драматичному театрі Павловський здійснив близько двадцяти постановок, найвідоміша з яких, побачила світ у 1983 році — «Наречені по оголошенню». Вона пережила свого творця, бувши дотепер однією з найбільш касових у репертуарі театру.

У 1968 році Віктору Павловському присвоєно звання Заслуженого артиста Української РСР, а в 1982 році він був першим жителем Севастополя, удостоєним звання Народного артиста Української РСР. Як учасник німецько-радянської війни нагороджений орденом Вітчизняної війни I ступеня

Помер у 1998 році в Севастополі. Похований Віктор Павловський на севастопольському кладовищі «5-й км» (нова сторона квартал 39, 4-й ряд, могила 1А).

Був одружений. Дочка Олена народилася в 1953 році. Проживає в Ялті.

Фільмографія

 — Будь-якою ціною  — Один шанс із тисячі — Вайзинг  — Небезпечні гастролі — філер  — Д'Артаньян та три мушкетери — суддівський  — Алегро з вогнем — командир ОВРа 1979 — Жив-був настроювач — точильник ножів  — Іспанський варіант — міністр Хордана 1980 — «Мерседес» втікає від погоні — шофер Шульте  — Куди він дінеться! — сторож  — Трест, що луснув — поліцейський 1982 — Одружений парубок — Антон Філіпович  — Двоє під однією парасолькою 1983 — Зелений фургон — глухий севериновец 1983 — Пригоди Петрова і Васєчкіна — Микола Іванович, вчитель праці 1983 — Ранній, ранній ранок... — продавець книг  — Була не була — Трофімич 1986 — На вістрі меча  — Топінамбури  — Кримінальний талант — Іван Савелович 1988 — Приморський бульвар — хворий з переломом 1988 — В'язень замку Іф — керуючий банку барона Данглара 1988 — Ранкове шосе  — Дежа вю — Васін 1989 — Світла особистість — співробітник КЛООПа 1989 — Мистецтво жити в Одесі — Гриша Паковський 1989 — Биндюжник і Король — заступник у справах  — Морський вовк — Холіок  — Мушкетери двадцять років потому — колишній суддівський  — Афери, музика, любов… — ЛевБиография Виктора Павловского на сайте «Петров, Васечкин и другие»

Примітки

Посилання

Біографія Віктора Павловського Біографія Віктора Павловського на сайті ПЕТРОВ, ВАСЄЧКІНУ ТА ІНШІ