Бобрине́цький райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Кіровоградської області України. Увійшов до складу Кропивницького району. Адміністративний центр — місто Бобринець. Територія Бобринецького району — 1,5 тис. км² (6,09 % загальної площі Кіровоградщини). У районі 26 територіальних громад. На 1 лютого 2011 року населення становило 26 724 особи. Поряд з українцями тут проживали росіяни, євреї, білоруси, цигани, вірмени, гагаузи.
Географія
Розташування
Район розташовувався на півдні Кіровоградської області в степовій ґрунтово-кліматичній зоні ризикованого землеробства (обмежуючий фактор — волога). Територія району межувала на півночі з колишнім Компаніївським районом та сучасним Новоукраїнським районом, на сході — колишнім Устинівським районом районами Кіровоградської області, а на півдні і на заході з колишнім Єланецьким районом Миколаївської області. Крайні точки району: північна — на північ від села Свердлового, південна — на південь від села Веселівки, західна — біля села Височанового, східна — західніше села Жовтневого. Загальна площа району — 1,496 тис. км², що становить 6,1 % площі Кіровоградської області.
Фізична географія Бобринецький район лежить на південних відрогах Придніпровської височини. Згідно з фізико-географічним районуванням України територія Бобринецького району відноситься до Степової зони Північностепової підзони Дністровсько-Дніпровського краю Кіровоградського (Середньоінгульського) району і розташований в басейні середньої течії Інгулу. Абсолютні висоти коливаються в межах 150 до 250 м. Найвища точка над рівнем моря — 257 м.
Злегка хвиляста поверхня району розчленована річковими долинами і балками на численні ділянки водороздільних плато, які мають різну величину та форму. Значні нерівності в поверхні докембрійського кристалічного фундаменту і різна потужність пухких глинисто-піщаних палеогенових і антропогенових відкладів зумовили характерні риси в будові річкових долин. Вони проявляються в добре вираженому чергуванні розширених озероподібних ділянок долин. Розширені частини мають пологі, складені пухкими породами схили, плоскі днища. Вузькі ділянки, навпаки, мають високі круті, складені кристалічними породами схили і кам'янисті днища. В південній частині району спостерігається смуга більш високого залягання докембрійського фундаменту, перекритого незначною товщею пухких порід. У зв'язку з цим тут нерідко до скелястих ділянок долин прилягають схили водороздільних плато (шириною 500–1000 м) з численними виходами кристалічних порід (р. Дрюкова, поблизу Бобринця). Ця частина району відрізняється і густішою розчленованістю рельєфу, більшими площами середньо- і сильноеродованих земель. Збільшення еродованості території пояснюється різким збільшенням крутизни схилів в південному напрямку до Причорноморської низовини.
Водороздільно-улоговинні місцевості в районі представленні більш плоскими поверхнями, але вони займають близько 75 % площі. Яружно-балкові сильно еродовані місцевості відрізняються значнішим поширенням байрачних лісків і чагарників, є типовими урочищами району. У цьому районі частіше спостерігається схили долин, балок і навіть водороздільних плакорів з виходами докембрійських кристалічних порід. Вони настільки типові, що їх можна виділити в скелясто схилові місцевості. Помітно велика площа під середньо- і сильноеродованими землями. Так, питома вага середньо- і сильноеродованих земель становить 13%.
Питома вага орних земель в районі — 77%, лісів і чагарників — близько 3%, вигонів-пасовищ — 12%, луків і боліт — менше 1%.
Клімат Середньорічна кількість опадів коливається в межах 400 — 435 мм (близько 70% в теплий період року). Висота снігового покриву 15 см. У 2007 році кількість опадів, що випали становили — 385 мм.
Середня температура січня −4,9Сº, липня +22,6С°. Період з температурою +10С° становить 168 днів. Середньорічна температура в 2007 році становила +10,3С° (за даними районної Бобринецької метеостанції). Найвища температура сягала +39,2С° (23 липня), найнижчий показник був зафіксований 15 лютого 2007 р. на позначці — 15,7Сº.
Гідрологія Річкова сітка слаборозвинена, густота становить — 0,19 км/км². На території району протікають річки басейну Південного Бугу: Громоклія, Сугоклія, Мертвовід, Гнилий Єланець, Осиковата, Бобринка, Лозоватка, Богодушка, Дрюкова. Загальна протяжність рік 331 км, із них регульовано ставками 59 км. Ширина заплав — 25-45 м. Заплави в основному сухі, порослі луговими травами та чагарниками. Річки належать до типу рівнинних, переважно снігового і дощового живлення. Підземний стік відіграє незначну роль.
Екологія Оскільки район має недостатньо розвинуту промисловість, то й екологічна ситуація в цілому задовільна.
Основною екологічною проблемою, природного характеру, є вплив вітрової ерозії на механічний та якісний стан ґрунтів — це пов'язано з особливостями клімату регіону, а саме в період посухи, яка спостерігалася в 2006–2007 роках не лише влітку, а й взимку коли товщина снігового покриву не перевищувала 3-5 см. При сильних поривах вітру 5-15 м/с видувається з поверхні ґрунту до 5-7 см родючого шару, що відповідно негативно впливає на зниження родючості. Одним з основних протиерозійних заходів — є збереження та збільшення площ, ґрунтозахисних лісомеліоративних насаджень.
Біологічного та хімічного забруднення ґрунтів в районі не спостерігається.
У 2000 році після реформування колгоспів, радгоспів, КСП та інших сільськогосподарських суб'єктів господарювання району, непридатні та заборонені до використання пестициди та агрохімікати, було вирішено транспортувати в одне визначене місце, біля с. Куйбишево та провести ремонт існуючого на той час «хімскладу», в 2005 р. за рахунок коштів ОФОНПС була проведена часткова реконструкція — 70 % готовності складу (відсутність даху), загальна кількість невідомих хімічних речовин, що знаходиться в складі становить — 131,7 т.
Відповідно до форми 6-зем наданої районним відділом земельних ресурсів станом на 01.01.2008 р. всього в районі, площа лісових земель, що вкриті лісовою рослинністю — 4520,8 га, в тому числі 2316,9 га полезахисних лісонасаджень; 1201,8 га інших захисних насаджень; 225,2 га — чагарників. Стан лісонасаджень, що входять до Бобринецького лісництва ДП «Долинський держлісгосп» задовільний, за рештою лісових насаджень здійснюється нагляд, але мають місце окремі незаконні рубки в основному в осінньо-зимовий період.
На території Бобринецького району діє 31 сміттєзвалище твердих побутових відходів, щорічно з 2008 року, оформляються ліміти на утворення та дозволи на розміщення відходів на 22 територіях, проводиться робота із залучення решти — 4 об'єктів. На 1 сміттєзвалище в м. Бобринець виготовлений повний пакет документів та щорічно оформляються ліміти та дозволи. У 19 сільських радах проводиться робота з оформлення паспортів МВВ (Бобринківська, Буховецька, Василівська, Верхньоінгульська, Витязівська, Апрелівська, Кетрисанівська, Благодатненська, Миколо-Бабанська, Новомиколаївська, Новоградівська, Олексіївська, Павлогірківська, Рощахівська, Златопільська, Сугокліївська, Тарасівська, Федіївська, Кривоносівська).
Звалища відходів промислових підприємств, могильники отруйних речовин, полігони хімічних відходів — на території Бобринецького району — відсутні.
На території району розташовані — 26 звалищ відходів с/г виробництва (скотомогильники), всі об'єкти паспортизовані. За даними управління ветеринарної медицини в Бобринецькому районі, проводяться планові, 2 рази на рік, перевірки цих об'єктів, щодо дотримання правил обслуговування та утримання. Також в районі налічується 30 місць видалення відходів та 1 полігон твердих побутових відходів, які розташовані з витриманням необхідних санітарних та архітектурних вимог, з них один має повний пакет необхідних документів (Бобринецька міська рада), решта сільських рад щорічно розробляють проекти лімітів на утворення та розміщення ТПВ, вісім сільських громад розробляють документи для оформлення паспортів на сміттєзвалища та сміття, і іншу документацію відповідно до вимог природоохоронного законодавства.
У районі на території Благодатненської сільської ради розташований склад зі зберігання непридатних та заборонених до використання ЗЗР, власником якого є сільська рада, на території якої він розташований. У складі знаходиться — 131,7 т непридатних до використання пестицидів. Склад знаходиться в стадії не завершеного будівництва на 30-40%.
Стан очисних споруд на сьогодні в місті потребує покращення, передумови для цього є: готовий робочий проект реконструкції, яким передбачено монтаж біоінженерних споруд так звані БІСи, для пришвидшення росту активного мулу, збільшити ріст активної маси, і як наслідок покращиться якість роботи очисних споруд та збільшиться пропускна здатність робочої поверхні. Для проведення робіт необхідно залучити коштів понад 350 тис. — 97,6 тис. виділяється обласним фондом ОНПС. Роботи в даному напрямку проводяться.
У зв'язку з відсутністю значних виробничих потужностей в регіоні, відходи визначаються як побутові, небезпечні (шини, масла технічні, акумуляторні батареї, лампи люмінесцентні), частиною с/г підприємств, установ та організацій, які передаються на утилізацію, ліцензованим центрам.
Низький показник кількості населення в районі станом на 01.07.2008 р. — 28 тис. чол., який щорічно зменшується — внаслідок трудової міграції, не дає економічного обґрунтування для будівництва підприємств з переробки та утилізації побутових відходів.
Атмосферне повітря Загальне техногенне навантаження на атмосферне повітря району в останні роки має стабільні показники. Проводиться робота із залучення суб'єктів господарювання до оформлення дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферу, знаходяться на розгляді документи ПП Кутеба Л.І; АЗС № 5 ТОВ «Акцент»; Бобринецька філія ТОВ «Елеватор — зерноторгівельна компанія». Збільшилася кількість викидів в атмосферу від пересувних джерел.
Водні ресурси Територією Бобринецького району протікають 9 річок, а саме — Інгул, що впадає до Південного Бугу, Громоклія, Сугоклея, Мертвоводдя, Гнилий Єланець, Осиковата, Бобринка, Лозоватка, Богодушка та Дрюкова.
Загальна площа водного дзеркала ставків району становить — 1400 га 28 ставків загальною площею — 316,6 га з яких під водою — 242,1 га, є в оренді, в 19 суб'єктів господарювання є в наявності дозвіл на спеціальне водокористування.
Водозабезпечення для потреб населення здійснюється, як за рахунок централізованого водопостачання так і за рахунок використання громадських колодязів (індивідуальне).
За якісними показниками питної води, постійний контроль здійснюється районною санітарно-епідеміологічною станцією.
Водопостачання населенню, здійснюється постійно, за винятком виникнення аварійних ситуацій, причиною їх виникнення є застарілість та фізичне зношення трубопровідного та іншого обладнання і устаткування.
Для часткової модернізації водопровідно-каналізаційних споруд у м. Бобринець, за попередніми обрахунками необхідно — 1,75 млн грн. та припинити водопостачання на термін до 1 міс.
Надра та корисні копалини району До найважливіших корисних копалин належать поклади граніту, піску, каоліну. У 2008 році планується відкриття кар'єру з видобутку граніту — ПП «Грановіт», яке розроблятиме Полум'янське родовище.
Основні проблеми екологічного характеру 1. Реконструкція очисних каналізаційних споруд в м. Бобринці. Технологічна частина аеротенків і вторинних відстійників практично повністю вийшли з ладу, фактичний об'єм аеротенків не забезпечує нормативно-технологічні процеси при пікових навантаженнях. Мулові площадки повністю вийшли з ладу.
2. Упорядкування та догляд за утриманням сільських звалищ твердих побутових відходів їх повна легалізація (оформлення паспорту МВВ, виготовлення проектної та технічної документацій на земельні ділянки, на яких розташовані сміттєзвалища, та інших нормативних документів), сільські ради не в змозі самостійно виконати такі обсяги робіт (брак коштів).