Миха́йло Микола́йович Марко́вський (20 листопада 1869, с. Ксаверове Черкаського повіту Київської губернії (нині Городищенський район Черкаської області) — 30 червня 1947, Київ) — український педагог, бібліотекар та літературознавець, який досліджував творчість Лазара Барановича і Тараса Шевченка. Викладач Університету святого Володимира.
Біографія
Випускник Колегії Павла Ґалаґана (1887) та історико-філологічного факультету Університету святого Володимира (1893), в якому згодом також викладав. Брав участь у демосковщенні освіти Києва під час Української Революції 1917—1921, організатор курсів із вивчення української мови в установах окупаційних органів влади СССР.
1919 — член Постійної комісії з видання пам'яток нової української літератури, старший бібліотекар Всенародної бібліотеки України. Співпрацював з академічними установами ВУАН.
Творчість
Досліджував літературу 17–18 століть, зокрема творчість Лазара Барановича. Автор розвідок про творчість Радивиловського, Шевченка, Котляревського, Гоголя, Панаса Мирного, Нечуй-Левицького, Кобилянської.
Автор монографії «Російські і українські твори Шевченка в їх порівнянні: (Дещо до психології творчості Т. Г. Шевченка)» («Україна», 1918, кн. 1/2), а також «Шевченко в Кирило-Мефодіївському братстві» («Зап. Істор.-філол. відділу ВУАН», 1924, кн. 4).
Родина Був одружений з донькою священника с. Папужинці Мефодія Івановича Олтаржевського - Любовю, сестрою архітектора Федора Олтаржевського. У шлюбі вона народила сина Євгена - фолькориста, театрознавця та мовознавцяДєдуш О. До питання про походження київського зодчого Федора Мефодійовича Олтаржевського // Погляд у минуле. Краєзнавчі дослідження (до 2025 року «Слобожанщина. Погляд у минуле»). – Житомир: Вид: ТОВ “Видавничий дім «БУК-ДРУК»”, 2025, С. 10-17..
Праці
Антоний Радивиловский, южнорусский проповедник 17 в. // УИ. 1894. № 4, 7, 10; 1895. № 9, 11, 12; Южнорусские интермедии из польской драмы «Comunia duchowna ss. Borysa y Hleba» // КС. 1894. № 7; Літературні паралелі. І. С. Левицький і І. С. Тургенєв // Україна. 1925. Кн. 3; «Powrót zaporożców z Trebizundu» К. Гейнча — маловідомий твір польсько-української романтики // Україна. 1926. № 5; Найдавніший список «Енеїди» І. П. Котляревського й деякі думки про генезу цього твору. К., 1927.
Джерела О. В. Юркова. Марковський Михайло Миколайович // ЕСУ Кравців Б. Розгром українського літературознавства 1917—1937 рр. // Зап. НТШ. Т. 173. Париж; Юркова О. В. Діяльність Науково-дослідної кафедри історії України М. С. Грушевського (1924—1930 рр.). К., 1999. Марковський Михайло Миколайович // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 281—282. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 Посилання