Адміністративно-територіальна реформа в УРСР 1957—1960 років мала на меті децентралізацію та укрупнення районів, внаслідок чого в цілому було скасовано одну область (Дрогобицьку) і 184 райони та утворено 2 нові райони (ліквідовано 14 міських та утворено 1 район).
У союзних республіках СРСР ця реформа — скасування районів малим числом, але щорічно — продовжувалась з 1957 (та/або навіть з 1956-го, як, наприклад, у деяких республіках — МРСР, БРСР, або навіть з 1955 — в Карело-Фінській, Литовській, РРФСР, Азербайджанській, Таджицькій та Узбецькій РСР) по 1962 рік (по листопад 1962 р. включно).
З 1953 р. до 1955 р. в УРСР було ліквідовано 52 сільських райони.Губань Р. В. Становлення та розвиток адміністративно-територіального устрою України в ХХ — на початку ХХІ століття (історико-правове дослідження). — Львів, 2018.
Опис Попередньо у вересні 1956 року передано на розгляд (до компетенції) виконкомів обласних Рад наступні питання: зміна адміністративно-територіальних меж районів у зв'язку з передачею окремих населених пунктів сільських і селищних Рад до складу інших районів в межах області; зміна меж міст обласного та районного підпорядкування та селищ міського типу; віднесення селищ до категорії міст районного підпорядкування та селищ міського типу; утворення нових, об'єднання, ліквідація (зняття з облікових даних), перейменування сільських і селищних Рад і перенесення їх адміністративних центрів; об'єднання, привласнення найменувань і перейменування населених пунктів сільської місцевості.
У грудні 1956 року затверджено Положення про порядок віднесення населених пунктів до категорії міст, селищ міського типу і робітничих селищ — віднесення населених пунктів до категорії міст республіканського і обласного підпорядкування проводилося указами Президії Верховної Ради УРСР, віднесення до категорії міст районного підпорядкування, смт і робітничих селищ проводилося рішеннями виконкомів обласних Рад депутатів трудящих.
У лютому 1957 року до відання союзних республік віднесено вирішення питань обласного, крайового адміністративно-територіального устрою (були внесені відповідні зміни до Конституції СРСР — виключена стаття 29; в новій редакції стаття 28 Конституції СРСР проголошувала: «Вирішення питань про обласний, крайовий адміністративно-територіальний устрій союзних республік належить до відання союзних республік»)s:ru:Закон СССР от 11.02.1957 Об отнесении к ведению союзных республик разрешения вопросов областного, краевого ... устройства. Тоді ж Пленум ЦК КПРС ухвалив рішення про перехід до територіальних форм управління народним господарством.
У травні 1957 року відповідно із Законом «Про подальше удосконалення організації управління промисловістю і будівництвом в УРСР» з метою децентралізації управління народним господарством ліквідовано ряд міністерств та було утворено 11 адміністративних економічних районів (раднаргоспів) — Вінницький, Ворошиловградський (з 18 березня 1958 року — Луганський), Дніпропетровський, Запорізький, Київський, Львівський, Одеський, Сталінський (з 17 листопада 1961 року — ДонецькийПравда Украины, № 297, 28 декабря 1961, с. 2.), Станіславський, Харківський, Херсонський.Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1957 — № 4 (31 травня). — с. 102—106 У 1960 створили ще 3 раднаргоспи — Кримський, Полтавський, Черкаський.Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1960 — № 17, 23. — с. 205, 328—329.
У травні 1957 року прийнято Положення про місцеві Ради (обласні, районні, міські, районні у місті, селищні та сільські) та постійні комісії місцевих Рад депутатів трудящих Української РСР.
У 1957 році статус селища міського типу отримали понад 125 населених пунктів (містечок) — друга за чисельністю кількість за всі радянські роки (див. :Категорія:Населені пункти із статусом смт з 1957).
У 1957—1958 роках перейменовано 141 населений пункт, 8 міськихs:ВВР/1957/9 та 2 сільських райони, які названі на честь В'ячеслава Молотова (у тому числі табір «Артек»), Лазара Кагановича, Климента Ворошилова (64 АТО, в т.ч. область), Семена Будьонного (37), Григорія Петровського (28; за винятком Дніпропетровська), Микити Хрущова (6), Дмитра Мануїльського (стосовно останнього актуально було до 1959 рокуДив.: ) та Георгія Жукова і Анастаса Мікояна (декілька поселень); наступні масштабні перейменування початку 1960-х років відбувалися в контексті критики культу особи Йосипа СталінаУказ Президиума ВС СССР № 494 от 11.09.1957 «Об упорядочении дела присвоения имён государственных и общественных деятелей краям, областям, районам, а также городам и другим населённым пунктам, предприятиям, колхозам, учреждениям и организациям» // Ведомости Верховного Совета СССР. — 1957. — № 19 (886). — С. 579—581 — 56 назв, що пов'язані з ім'ям Сталіна, в тому числі область, місто (09.11.1961Указ Президії Верховної Ради УРСР від 9 листопада 1961 «Про перейменування Сталінської області і міста Сталіно»), економічний адміністративний район (див. вище), а також 9 районів (починаючи з листопада 1961 року про перейменування Сталінського району міста КиєваУказ Президії Верховної Ради УРСР від 4 листопада 1961 року // Вечірній Київ. — 1961. — № 259 (5285). — 5 листопада. — С. 4., а також райони міст Дніпродзержинськ (21.11.1961, Заводський), Керч (05.11.1961, ), Запоріжжя (17.11.1961, Жовтневий), Миколаїв (21.11.1961, Ленінський), Одеса (14.11.1961, Жовтневий), Севастополь (05.11.1961, Ленінський), Харків (14.11.1961, Московський) та Сталіно-Заводський район м. Донецька (14.11.1961, Ленінський); окрім того 1959 року був ліквідований Сталінський район Дніпропетровської області; у липні 1956 року Сталінський та Ленінський райони були об'єднані у Ленінський район Львова, у 1959 році ліквідований Сталінський район міста Чернівці, раніше існував також район у Херсоні), 31 населений пункт, 13 виборчих округів, крім цього десятки колгоспів, радгоспів, промислових підприємств, установ та організацій; а також сталінські преміїПравда Украины, № 213, 08 сентября 1956, с. 1..
Одночасно відбувається укрупнення сільрад (обумовлене укрупненням колгоспів, започаткованого ще з 1950 рокуПостанова Ради Міністрів УРСР і ЦК КП(б) України № 2100 від 14 липня 1950 р. «Про укрупнення дрібних колгоспів» // Збірник постанов уряду УРСР № 14, ст. 38.) — за 1960 рік скасовано 468 сільських Рад (на 01.03.1954 існувало 16654 сільради; після завершення укрупнення колгоспів (15.10.1954) кількість сільрад скоротилося до 11686 — практично так само, як і колгоспів (на території 8261 сільської Ради вже розміщувалося по одному колгоспу); у 1959 році їх стало 11118, а в 1961 році — 8610 сільських Рад).
Усього за 1959–1965 рр. було знято з державного обліку 9441 населений пункт. Переважно це були малі села, хутори.
Поряд зі зміцненням колгоспів, в перші ж роки після смерті Сталіна селянство було звільнено від надподатку і отримувало реальну можливість розвивати підсобне господарство. Але Хрущовський час запам'ятався сільському населенню також черговою кампанією проти особистого підсобного господарства. Наприкінці 1950-х — початку 1960-х (1958 — 1963) площі підсобних господарств скоротили на 19 %.
Перелік ліквідованих районів №ОбластьЗагальна кількість районів (початкова)Ліквідовані райониВсього ліквідовано (по області)Загальна кількість районів (кінцева)Докладніше 1957 1958 1959 1960 1 Вінницька область 44 3 1 8 12 32 адм.-тер. устрій 2 Волинська область 30 3 2 6 11 19 адм.-тер. устрій 3 Дніпропетровська область 28 2 4 6 22 адм.-тер. устрій 4 Сталінська область 28 5 1 6 22 адм.-тер. устрій 5 Житомирська область 35 7 1 2 10 25 адм.-тер. устрій 6 Закарпатська область 13 13 адм.-тер. устрій 7 Запорізька область 23 23 адм.-тер. устрій 8 Станіславська область 36 5 5 10 26 адм.-тер. устрій 9 Київська область 35 4 4 31 адм.-тер. устрій 10 Кіровоградська область 32 1 1 6 8 24 адм.-тер. устрій 11 Кримська область 24 1 2 3 21 адм.-тер. устрій 12 Ворошиловградська область 31 1 5 6 25 адм.-тер. устрій 13 Львівська область (+ Дрогобицька область) 57 4 2 19 25 32 адм.-тер. устрій 14 Миколаївська область 24 1 4 5 19 адм.-тер. устрій 15 Одеська область 38 4 3 7 31 адм.-тер. устрій 16 Полтавська область 36 2 2 34 адм.-тер. устрій 17 Рівненська область 30 11 11 19 адм.-тер. устрій 18 Сумська область 31 4 3 1 8 23 адм.-тер. устрій 19 Тернопільська область 38 8 8 30 адм.-тер. устрій 20 Харківська область 33 1 4 5 28 адм.-тер. устрій 21 Херсонська область 22 2 2 20 адм.-тер. устрій 22 Хмельницька область 37 2 11 13 24 адм.-тер. устрій 23 Черкаська область 30 2 7 9 21 адм.-тер. устрій 24 Чернівецька область 14 14 адм.-тер. устрій 25 Чернігівська область 39 8 5 13 26 адм.-тер. устрій Разом 786 40 12 125 7 1844 червня 1958 року замість ліквідованого Яришівського р-ну був утворений Могилів-Подільський (Вінницька область), а замість Ярунського — Новоград-Волинський (Житомирська область), тобто загальна кількість ліквідованих районів складала 184−2=182 604
Джерела
Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1957 — № 1 (с. 40–41), 3 (с. 84), 5 (123—126), 10 (200—202). Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1958 — № 6 (с. 119—120, 122—123), 9 (213—215). (затверджений 30 грудня 1958 р.: ВВР УРСР, 1958, № 15, с. 416) Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1959 — № 3, 8, 9, 10, 21, 22, 23, 26, 27, 31, 32 — с. 167—173, 174—176Список районів і міст Української РСР, яким передається територія ліквідованих районів (тобто список укрупнених р-нів) за січень 1959, 301, 335—336, 353, 655—656, 691, 708, 799—800, 831—833, 935—936, 971. (див. 1959 (категорія)) Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1960 — № 19, 20, 29, 32, 45 — с. 255, 265, 469, 530, 786.
Адміністративно-територіальні зміни в Україні в 1950-ті рр. // Минуле та теперішнє З історії реформ адміністративно-територіального устрою України, 1907-2009 роки / А. Ткачук [та ін.]. — К.: Леста, 2009. — 128 с.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 127. —
Примітки
Див. також Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1962—1963)