Шульгін Віктор Сергійович

Віктор Сергійович Шульгін (; 22 квітня 1921— 18 червня 1992) — радянський актор театру і кіно. Заслужений артист РФ (1992).

Біографія Віктор Шульгін народився 22 квітня 1921 року.

У 1942—1943 роках Віктор Шульгін служив в Червоній Армії.

У 1944 році закінчив Московське міське театральне училище при театрі Революції, потім був актором фронтового театру під керівництвом О. М. Арбузова.

З 1945 року служив в Магаданському музично-драматичному театрі ім. М. Горького. Далі Шульгіну довелося змінити багато театрів: з 1949 по 1951 роки в театрі Северодвінську, з 1951 по 1953 роки в Вологодському обласному театрі, з 1953 по 1954 роки у Львівському російському театрі Радянської армії, з 1954 року — в театрі групи Радянських військ в Німеччині, з 1957 року — в Дніпропетровському ім. М. Горького, з 1960 року — в Одеському російською драматичному театрі, з 1965 року — в Кіровському обласному театрі ім. С. М. Кірова, з 1967 року — в Московському драматичному театрі ім. М. В. Гоголя.

Паралельно з роботою в театрі Шульгін починає зніматися в кіно і з 1970 року працює в Театрі-студії кіноактора.

Пішов з життя 18 червня 1992 року в Москві. Урна з прахом актора похована на 1-й дільниці Донського кладовища Москви.

Визнання і нагороди 1992 — Заслужений артист РФ — За заслуги в галузі кіномистецтва.

Фільмографія

1959 — Чорноморочка — скрипаль 1963 — Оптимістична трагедія — Високий матрос 1965 — Іноземка 1965 — Ескадра повертає на захід — французький офіцер 1967 — Операція «Трест» — полковник Жуковський, водій таксі в Берліні 1968 — Балада про комісара — Чугуреєв, полковник князь 1968 — Шосте липня — комендант Кремля 1968 — Зигзаг удачі — Василь Олександрович, батько Алевтини 1970 — Моя вулиця 1970 — У лазуровому степу — Мирон Бодягин 1970 — Ризик 1970 — Потяг у завтрашній день 1970 — Красна площа — Камишов 1971 — Випадок з Полиніним 1971 — Ти і я 1971 — Тіні зникають опівдні — Віктор Андрійович 1971 — Олексіїч 1972 — Руслан і Людмила — Голова 1972 — Людина на своєму місці — Микола Іванович Стукалін, начальник мехмайстерні 1972 — Нежданий гість 1972 — Місто на Кавказі 1972 — Дозвольте зліт! — Петро 1972 — П'ятдесят на п'ятдесят — помічник Волгіна 1972 — Велика перерва — гість на весіллі 1972 — Петро Рябінкін — друг Олексія Григоровича 1973 — Двоє в дорозі — викладач 1973 — Райські яблучка 1973 — Два дні тривоги 1973 — Іван Васильович змінює професію — боярин 1973 — Товариш генерал — командувач фронтом 1973 — 1983 — Вічний поклик — Віктор Сергійович, виконроб заводу 1974 — Фронт без флангів — Хват 1974 — З веселощами й відвагою — Степан 1974 — Шпак і Ліра — Зігфрід, дворецький баронеси 1974 — 1977 — Народжена революцією — Олексій Кузьмич Бушмакін 1975 — Без права на провал — командир партизанського загону 1975 — На ясний вогонь 1975 — Мій будинок — театр — Богданов 1976 — Блакитний портрет — Павло Кузьмич 1976 — Життя і смерть Фердинанда Люса — Вальтер 1976 — Легенда про Тіля — новий вугляр 1976 — Слово для захисту — Петро Костянтинович Межніков 1976 — Безбатченківщина — Леонід Петрович, директор дитбудинку 1976 — Пригоди Травки — капітан річкової «Ракети» 1977 — Фронт за лінією фронту — Віктор Сергійович Хват, начальник штабу 1977 — Рідні — Михайло Тарасов 1977 — Рахунок людський 1977 — Міміно — кадровик в Міністерстві цивільної авіації 1978 — Вас чекає громадянка Никанорова — міліціонер 1978 — Попереднє розслідування — дядько Федот 1978 — Особливих прикмет немає — Житомирський, агент охоронки 1978 — Отець Сергій 1978 — «Артем»— генерал-майор 1978 — До останньої краплі крові (Польща) — полковник Кондратюк 1978 — Баламут — Пантелей Федорович, голова 1979 — Ризик — благородна справа 1979 — Небезпечні друзі — Соколов, капітан 1979 — Тактика бігу на довгу дистанцію — партизан 1979 — Місто прийняв — підполковник Севергін, оперативний черговий по місту 1979 — Антарктична повість 1980 — Крах операції «Терор» — Василь Протопопов, есер 1980 — Нічна подія — полковник міліції 1980 — Мелодія на два голоси — Іван Воробйов, батько Кирила 1980 — Дим Вітчизни — Ермолаїч 1980 — Скринька Марії Медичі — Нефьодов, слідчий 1980 — Ескадрон гусар летючих — граф, батько Катрин 1980 — Юність Петра — патріарх Іоаким 1981 — Люди на болоті — Дометик 1981 — Крупна розмова 1981 — Фронт в тилу ворога — Віктор Сергійович Хват 1981 — Сільська історія 1981 — Джерело — ветеринар 1982 — Формула світла 1982 — Дихання грози 1983 — Приступити до ліквідації — Павло Петрович Одинцов, полковник міліції 1983 — Пароль — «Готель Регіна» — Родіонов, начальник Особливого відділу ВЧК 1983 — Серед білого дня... — Іван Юхимович Боровиков, слідчий 1983 — Біля небезпечної межі 1983 — Я тебе ніколи не забуду — Петро Никифорович, батько Федора 1984 — Навіщо людині крила 1984 — ТАРС уповноважений заявити... — Михайло Вогулов, академік 1984 — Мертві душі — епізод 1984 — Інопланетянка — Павло Германович, інвалід війни 1984 — Людина-невидимка — Джеферс, констебль 1984 — Людський фактор 1984 — Без права на провал — командир партизанського загону 1984 — Загубився слон 1984 — Срібляста нитка — Журавльов 1985 — Змієлов — Анатолій Семенович, колишній головбух 1985 — Битва за Москву — Павлов-батько 1985 — Зустрінемося в метро — Іван Сергійович, парторг 1985 — Недільний тато — Дмитро Сергійович Сергєєв 1985 — І на камінні ростуть дерева — Олав 1986 — Без терміну давності — Федір Храпін 1986 — Тривалий іспит — Старосєльцев 1986 — Очна ставка 1986 — Остання дорога — Микита 1986 — Право вирішувати — Олексій Іванович Євдокимов 1986 — Нагородити (посмертно) — директор банку 1987 — Випробувачі (реж. О. Бійма) 1989 — У бору брусниця — сільський лікар 1989 — Сувенір для прокурора — заступник директора заводу

Примітки

Посилання Віктор Шульгін. Біографія a-tremasov.ru''