Спеціальна повітряна служба (, SAS) — головний підрозділ Сил спеціальних операцій Британської Армії, заснований, як полк у 1941 році Девідом Стірлінгом, а в 1950 році перетворений у корпус. Підрозділ спеціалізується на ряді функцій, включаючи боротьбу з тероризмом, порятунок заручників, прямі акції та приховану розвідку. Велика частина інформації про SAS є суворо секретною, і дії цього підрозділ не коментує ні британський уряд, ні міністерство оборони через секретність і чутливість його операцій.
В даний час корпус складається з 22 окремого полку авіації, штатного компоненту, а також 21 окремого полку авіації і 23 окремого полку авіації, які є частинами резерву, підпорядковані оперативному командуванню сил спеціального призначення Сполученого Королівства (). Його дочірнім підрозділом є Спеціальна човнова служба Королівського флоту, яка спеціалізується на боротьбі з тероризмом на морі. Обидва підрозділи знаходяться в оперативному підпорядкуванні директору ССО.
Спеціальна повітряна служба бере свій початок у 1941 році та Другій світовій війні. СПС був переформований, як частина резерву армії в 1947 році, названий 21-м спеціальним авіаційним полком (артистські стрілки). 22-й спеціальний полк повітряної служби, який є частиною регулярної армії, отримав популярність і визнання в усьому світі після того, як по телебаченню врятував усіх, окрім двох, заручників, яких утримували під час облоги посольства Ірану в 1980 році.Thompson, p. 8
Історія
Друга світова війна
Спеціальна повітряна служба спочатку існувала як підрозділ . Служба була утворена в липні 1941 року лейтенантом Девідом Стірлінгом, як «Особливий загін L, повітряна бригада особливого призначення» («L» Detachment, Special Air Service Brigade). Завданням полку стало проведення актів саботування та розвідувальних операцій у тилу ворога. Англійці таким чином намагалися переконати німців, що проти тих воює повітрянодесантний полк, до якого входять численні самостійно діючі підрозділи. Спеціальна повітряна служба, де-факто, була підрозділом командос, головними цілями якого були операції за лінією фронту на Північноафриканському театрі військових дій. Початкова її чисельність становила 65 чоловік: 5 офіцерів і 60 солдатів різних військових звань. Бойове хрещення SAS відбулося в листопаді 1941 року в рамках наступальної операції «Хрестоносець», яка закінчилася в цілому перемогою британських військ, але британські десантники зазнали великих втрат: загинуло або потрапило в полон 22 особи. Друга місія була успішнішою: протягом трьох операцій 12, 21 і 24 грудня, підрозділи загону капітана Стерлінга підірвали 98 літаків противника — значно більше, ніж збили за цей же час англійські льотчики. До кінця 1942 солдати Стерлінга знищили близько 400 літаків. У вересні 1942 року підрозділ був перейменований в 1-й підрозділ SAS: до його складу увійшли чотири британські ескадрони, один французький, один грецький і відділення човнової служби. У січні 1943 року Стерлінг потрапив у полон після боїв у Тунісі. Під час рейду очолювана Стерлінгом група потрапила в засідку і була захоплена в полон. Командир зумів відірватися від переслідування та причаїтися в пустелі, але через 36 годин Стерлінг був схоплений бедуїнами та виданий німцям за 5 кілограмів зеленого чаю. Після 4 спроб втечі з італійського табору військовополонених у Гаві, Стерлінга ув'язнили у замку Кольдіц, невеликій в'язниці поблизу Лейпцига. 16 квітня 1945 року замок звільнили американські війська.
Командиром SAS став Падді Мейн. У квітні 1943 року 1-ий підрозділ SAS було перетворено на Спеціальний рейдовий ескадрон (), що підкорявся Мейну, а Спеціальну човновову службу було підпорядковано . Спеціальний рейдовий ескадрон відзначився у боях у Сицилії та Італії разом із 2-м підрозділом SAS, утвореним у Північній Африці у 1943 році після перейменування Малого рейдерського підрозділу (). Спеціальна човнова служба брала участь у боях на Егейських островах та Додеканесі аж до кінця війни. У 1944 році з 1-го та 2-го британських, 3-го та 4-го французьких та 5-го бельгійського підрозділу SAS була створена бригада SAS — її метою стали парашутно-десантні операції за лінією фронту у Франції, а також операції з перекидання підкріплень і запасів у Бельгії, Нідерландах та Німеччині. Щодо оперативників SAS з боку німців діяв особливий , підписаний 18 жовтня 1942 року, який регламентував розстріл будь-яких десантників країн антигітлерівської коаліції без суду та слідства. У липні 1944 року після у полон до німців потрапили 34 оперативники SAS, яких одразу ж було розстріляно, а в жовтні 1944 року після було розстріляно 31 британського бійця коммандос.
Після війни 30 листопада 1946 року підрозділ було офіційно розпущено, але в 1947 році на основі підрозділу Artists Rifles (Британський добровольчий полк) було сформовано сучасний SAS.
У підрозділи SAS воєнного часу входили родезійські, австралійські, французькі, бельгійські та інші ескадрони. У 1945 році, коли англійський полк SAS був тимчасово розформований, солдати інших національностей зберегли аксесуари служби, включаючи навіть полкову емблему, що являла собою кинджал на фоні крил з девізом «Сміливий перемагає». Військове міністерство не було, одначе, схильне відмовлятися від намірів мати SAS у системі британської армії, і в 1947 році британські підрозділи SAS були перетворені на територіальний добровольчий 21-й полк SAS. У 1952 році був сформований регулярний 22-й полк SAS (солдати якого отримували платню за повною ставкою). Його базою слугував створений у 1950 році загін розвідників, який в операціях проти повстанців Малайзії використовував у джунглях методи, що застосовувались SAS в умовах Другої світової війни.
Про спецпідрозділ SAS знято британський телевізійний серіал «Еліта спецназу».
Завдання Основними завданнями SAS є
Спеціальні операції Підготовка бійців спецпризначення з інших країн, тренування прийомів партизанської війни і дій у непередбачуваних умовах. На даний час СПС виконує такі функції: Розвідка в боях Контртерористичні операції на території Великої Британії у співпраці з поліцейськими Контртерористичні операції за межами Великої Британії Інші функції
Організація Особлива повітряна служба — це корпус Британських збройних сил. Представлений у вигляді трьох полків: 21 Regiment SAS (Artists), 22 Regiment SAS, 23 Regiment SAS. Кожен з них має відмінні риси та призначення
Сьогодні СПС складається з трьох полків: 21-й полк СПС у Вест-Мідландс (West Midlands) (з 1947 року) 22-й полк СПС у Герефорд (Hereford) 23-й полк СПС у Вольвергемптон (Wolverhampton)
22-й полк СПС — наступально-штурмові операції, антиреволюційні і антитерористичні акції, деякі охоронні операції. Номінально штаб-квартира SAS розташована у Stirling Lines (названий на честь засновника підрозділу Девіда Стерлінга) в м. Герефорд, Англія. Приміщення штабу носить жартівливу назву «Кремль».
До складу 22-го полку входять декілька оперативних ескадронів. В ескадроні 72 рядових і шість офіцерів. Кожний ескадрон розбито на п'ять взводів: амфібійний, повітряно-десантний, розвідки, гірських єгерів, спеціального зв'язку. Взвод зазвичай складається з 15 рядових і одного офіцера, хоча у взводі зв'язку нерідко мають додаткових військовослужбовців, прикомандированих від військ зв'язку. Взводи діють групами по чотири чоловіки; у кожну входять спеціалісти зі зв'язку, медицини, підривної справи та лінгвіст. Для того, щоб група не втратила боєздатності в результаті виводу зі строю одного з її членів, військовослужбовці зазвичай володіють декількома спеціальностями. Службовці SAS мають своє озброєння та спорядження, і кожному дозволено «у межах розумного» вибирати власну особисту зброю. Відомо, що вони відають перевагу короткоствольним автоматам і високошвидкострільним автоматичним пістолетам для дії на близькій відстані від супротивника.
Структурно 22-й полк SAS складається з чотирьох ескадронів чисельністю близько 60 чоловік кожен «A» — гірський підрозділ; навчені також дій в умовах вічної мерзлоти; «B» — парашутисти; «D» — аквалангісти; проводять операції за допомогою високошвидкісних катерів, каное і тому подібних засобів; «G» — спеціалізуються на веденні бойових дій в пустелі і використанні спеціальних засобів руху — особливим чином обладнаних автомобілів підвищеної прохідності.
21-й та 23-й полки SAS майже повністю повторюють структуру регулярних військових підрозділів і на чолі їх стоять офіцери регулярної армії. 21 SAS і 23 SAS — є силами підтримки, їхні сили спрямовані на збільшення впливу Британських збройних сил (support and influence), також беруть участь в операціях із врегулювання конфліктів.
Добір і підготовка Курс підготовки SAS вважається одним із найбільш жорстких у світі; він займає одне з перших місць за кількістю смертей під час підготовки.
Вимоги до кандидатів — британське громадянство, вік 25-32 років і не менше 2 років служби в армії.
Переважна більшість кандидатів приходить з повітряно-десантних військ; по 2 % — із саперів та інших родів військ. Щорічно на курси підготовки SAS приходить близько 200 кандидатів, але в кінцевому підсумку повноправними бійцями стають не більше тридцяти.
Новобранці SAS отримують звання trooper — яке відповідає рядовому (private), незалежно від свого звання в «рідному» підрозділі. Добір у полк проводиться двічі на рік, влітку та взимку, і триває протягом одного місяця. До цього часу формується група кандидатів, які виявили бажання служити в полку. Добором кандидатів займається крило бойової підготовки на основі програми, яка була розроблена ще у 1953 році.
Добір починається зі зміцнювального періоду, який триває для офіцерів два, а для інших — три тижні. Протягом першого тижня кандидати здійснюють марш-кидки і бігають кроси, дистанція яких поступово збільшується. Кожен кандидат повинен пройти стандартний «Тест фізичної готовності до бою».
Протягом наступних двох тижнів кандидати індивідуально і в парах, на які їх розділяють із самого початку, здійснюють тривалі марші у Чорних Горах Південного Уельсу. Відстань, яку необхідно подолати, поступово збільшується, а вага спорядження зростає з 11 до 25 кілограмів. У ході маршів перевіряють не тільки фізичні здібності кандидата, але і його вміння орієнтуватися в незнайомій і сильно пересіченій місцевості за допомогою компаса і карти.
За ці два-три тижні відсівається досить високий відсоток кандидатів. Але головні труднощі чекають їх у завершальний тиждень відбору, який називається тижнем перевірки. Кандидатам доведеться здійснити так звану «довгу прогулянку», або «веселий танок», — подолати маршрут протяжністю 60 кілометрів зі сходженням на найвищу точку гори Брекон-Беконс у Південному Уельсі. У ході маршу кандидат повинен пройти контрольні точки за двадцять годин. Ті, що успішно подолали ці випробування, зараховуються в полк. Однак таких щасливців не більше п'яти–шести із сотні.
Перш ніж кандидати стануть справжніми бійцями SAS, їм доведеться ще чимало попрацювати. Бійці навчаються діяти у складі патрульних груп із чотирьох осіб. Це мінімальна за чисельністю бойова ланка, що становить основу будь-яких бойових підрозділів полку. У складі патруля бійці відпрацьовують питання тактики та вогневої підготовки, зв'язку і взаємодії. Кожен спецпризначенець повинен вміти користуватися засобами зв'язку, які є на озброєнні армії Великої Британії. При цьому мінімальна швидкість роботи на ключі при передачі текстових повідомлень — вісім слів на хвилину. Бійці вивчають основи польової медицини, відпрацьовують питання мінно-підривної справи.