Гуме́нів — село в Україні, у Верхнянській сільській територіальній громаді Калуського району Івано-Франківської області.

Географічні дані

Через село протікає річка Болохівка. На околицях села — 2 ліси: на північ від села — ліс Лази, на південь — ліс Камера.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська57999.83%російська10.17%Усього580100%

Історія

У 1880 р. село належало до Калуського повіту, у селі проживали 324 греко-католики і 10 римо-католиків, у власності селян знаходилось 546 моргів землі, у власника фільварку Францішка Лістовського було 525 моргів.

У 1939 році в селі проживало 740 мешканців, з них 540 українців, 180 поляків (поселилися при парцеляції фільварку перед Першою світовою війною, в 1900 р. було лиш 15 поляків) і 20 польських колоністів міжвоєнного періоду)Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 32, 117..

Соціальна сфера

Церква Св. Миколи 1908, пам'ятка архітектури місцевого значення №760.На Калущині освятили відреставрований, наново розписаний храм. ВІДЕО. — «Вікна», 2017.11.07. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у гуменівській церкві 4 давні дзвони діаметром 45, 44, 36, 28 см, вагою 42, 41, 15, 11 кг, виготовлені в 1848, 1847, 1847, 1898 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала. Будинок культури. Фельдшерсько-акушерський пункт. 113 дворів, 632 мешканці.

В селі є власна футбольна команда, яка неодноразово займала перші місця в районних футбольних турнірах.

Вулиці В селі є дві вулиці: Зелена Чорновола

Відомі люди 27 жовтня 1949 р. в Гуменові загинув керівник боївки Войнилівського районного проводу ОУН «Олег» — Багринівський Іван Миколайович, 1925 р. н., уродженець с. Тужилів.Загинули в боротьбі з комуністичним режимом Реабілітовані історією, Івано-Франківська область, книга друга. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2006. — с. 815.

Примітки

Посилання Географічний словник Королівства Польського, 1882, т. III, стор. 217